Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа №826/3294/16

провадження №К/9901/42675/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2017 (головуючий суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Сорочко Є.О., суддів Земляної Г.В., Федотова І.В.) у справі №826/3294/16 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайка Станіслава Анатолійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайко С.А. про:

а) визнання протиправною бездіяльності щодо не подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про виплату ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування у розмірі 11 907 201,21 грн. за вкладами розміщеними в ПАТ «Енергобанк» на підставі договорів банківських вкладів №079447 та №079449 від 20.12.2012 і договорів банківського рахунку №00-000654-02 та №00-000654-04 від 22.11.2012;

б) зобов'язання надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування у розмірі 11 907 201,21 грн.;

в) зобов'язання включення до загального реєстру вкладників інформацію про виплату ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування та виплатити суму в розмірі 11 907 201,21 грн. за вкладами.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.12.2012 між ОСОБА_2 та ПАТ «Енергобанк» укладений договір №079447 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків, строк розміщення вкладу 391 день з 20.12.2012 по 15.01.2014. Відповідно до умов договору вкладником внесено на депозитний рахунок 347 000,00 доларів США, що підтверджується квитанцією від 20.12.2012.

5. Також 20.12.2012 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Енергобанк» укладений договір №079449 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків, строк розміщення вкладу 391 день з 20.12.2012 р. по 15.01.2014 р. За умовами договору, вкладником було внесено на депозитний рахунок 655 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 20.12.2012.

6. Строк дії зазначених договорів був продовжений на підставі пункту 2.1.2 таких договорів, якими передбачено, що «якщо по закінченню терміну дії Вкладу Клієнт не вимагає повернення суми Вкладу та не надав реквізитів для його перерахування, Вклад вважається подовженим з наступного робочого дня після закінчення терміну дії Вкладу на той самій термін з нарахуванням відсотків по ставці, що встановлюється відповідно до діючих тарифів Банку на день подовження терміну дії Договору».

7. Станом на 09.06.2015 залишок коштів, на рахунку відкритому на підставі договору від 20.12.2012 №079447 становив 347 000,00 доларів США, а на рахунку відкритому на підставі договору від 20.12.2012 №079449 - 655 000,00 грн., відповідно до виписок по особовим рахункам.

8. Згідно з постановою Правління Національного банку України від 12.02.2015 №96 ПАТ «Енергобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на тимчасову адміністрацію.

9. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11.06.2015 №370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Енергобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.06.2015 №115 про початок процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» строком на 1 рік з 12 травня 2015 року по 11 червня 2016 року (включно).

10. Під час здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Енергобанк», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 отримав гарантовану суму відшкодування за вкладом, на підставі договору №00-000654-02 від 22.11.2012 в розмірі 200000,00 грн.

11. Як зазначав у своїй позовній заяві позивач, неповернутими залишаються грошові кошти, за договорами банківських вкладів та договорами банківських рахунків в розмірі 422474,94 доларів США (в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 13.02.2015 р. становить 10 946 325,70 грн.) та 960 875,51 грн. відповідно разом 11907201,21 грн. з урахуванням виплати гарантованої суми неповернутими залишаються 11 707 201,21 грн.

12. За таких обставин, ОСОБА_2 08.12.2015 звернувся із заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко С.А. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якій просив Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію для виплати йому гарантованої суми відшкодування у розмірі 11 707 201,21 грн., а Фонд - здійснити виплату вищевказаної суми відшкодування.

13. Листом №1396/5 від 14.06.2016 р. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко С.А. повідомив позивача, що його визнано кредитором ПАТ «Енергобанк» і включено до 4 черги на суму 9 665 261,97 грн.

14. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про виплату ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування у розмірі 11 907 201,21 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач безпідставно посилається на те, що граничний розмір відшкодування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку не встановлений, отже відшкодуванню за рахунок Фонду підлягає вся сума вкладу разом з нарахованими відсотками.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що сума граничного розміру 200 000,00грн. є виключно нижньою межею суми гарантійного відшкодування, верхню межу суми гарантійного відшкодування відповідно до пункту 17 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

17. Позивач вважає протиправною поведінку відповідача, який позбавляє ОСОБА_2 грошових коштів, які він розраховує отримати за наслідками укладеного з банком договору.

18. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

20. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності верхньої межі суми гарантійного відшкодування коштів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дублюють позицію позивача, викладену в позовній заяві та в апеляційній скарзі.

21. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

22. Так, суди встановили, що за приписами частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

23. У той же час, цією ж нормою визначено, що Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку, тобто не більше 200 000 грн.

24. Позивачем під час розгляду справи не заперечувалось, що 09.06.2015 йому виплачена гарантована сума відшкодування за вкладом розміщеним у ПАТ «Енергобанк» на підставі договору №00-000654-02 від 22.11.2012 у розмірі 200000,00 грн. Після чого позивач звернувся із заявою в якій просив визнати його кредитором ПАТ «Енергобанк» на загальну суму 764 488,82 грн. та 423 292,13 доларів США.

25. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Брайко С.А. включено позивача до четвертої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів на суму 9665261,97 грн.

26. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що у спірних правовідносинах відповідача діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

27. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

28. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

29. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №826/3294/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб