Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №826/10318/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа №826/10318/15

адміністративне провадження №К/9901/5130/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Гриціва М.І., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О.

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Ганечко О.М. та Літвіної Н.М.) у справі

за позовом ОСОБА_3

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК» Пантіної Л.О.

про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії.

І. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача під час розгляду вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача та визнання договору банківського рахунку від 29.05.2014 №8323 та договору банківського вкладу від 01.06.2014 №06/1271-2014 нікчемними;

- зобов'язати включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 зазначену постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволений повністю.

4. Відповідач подав на це рішення суду апеляційної інстанції касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

5. Ухвалою від 30.01.2018 Верховний Суд (далі - Суд) відкрив касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 29.05.2014 позивач уклала з ПАТ "Старокиївський банк" (далі - банк) договір №8323 банківського рахунку, відповідно до якого відкрито поточний рахунок НОМЕР_2.

7. 12.06.2014 позивач уклав з банком договір банківського вкладу №06/1271-2014, за умовами якого банк зобов'язувався прийняти від вкладника на поточний рахунок НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 14000,00 доларів. Дата повернення вкладу 19.06.2014.

8. Відповідно до квитанції №67071 від 12.06.2014 позивач на вказаний рахунок перерахував кошти в розмірі 163165,28 грн.

9. 17.06.2014 на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014 №365 "Про віднесення ПАТ "Старокиївський Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №50 про запровадження з 18.06.2014 на 3 місяці тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Пантіну Любов Олександрівну.

10. 11.09.2014 постановою правління Національного банку України №563 відкликано ліцензію вказаного банку.

11. 17.09.2014 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №92 про початок здійснення процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Пантіну Л.О. на період з 18.09.2014 до 18.09.2015 включно.

12. Оскільки позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачу не виплачено гарантованої суми коштів, остання звернулася з позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

13. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що отримані кошти на її рахунку вважаються вкладом і мають бути відшкодовані за рахунок Фонду у встановлений законом спосіб, а рішення щодо визнання нікчемними правочинів є протиправним.

14. Відповідач заперечував проти задоволення позову з тієї підстави, що позивач не вважається вкладником банку через нікчемність відповідних правочинів.

15. Кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок «дроблення» вкладу іншого клієнта з метою створення зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави.

16. Звертає увагу на відсутності письмового свідоцтва про відкриття рахунку позивачу, що, на його думку, свідчить про недодержання письмової форми укладення договору банківського вкладу та його нікчемності.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Проаналізувавши ст.ст.204, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.4, 26, 27, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), п.6 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Порядок №14), суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

18. Оскільки позивач не оскаржив наказ Уповноваженої особи Фонду від 29.08.2014 № 61 щодо визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів) згідно з переліком до нього, в тому числі договорів, укладених позивачем з банком, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправності дій відповідача.

19. Суд апеляційної інстанції не погодився із такими висновками, скасовуючи постанову суду, і задовольнив позов повністю.

20. Застосувавши до спірних відносин ті самі норми матеріального права, цей суд зазначив, що право відповідача на перевірку правочинів не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.

21. Суд апеляційної інстанції врахував, що внесення коштів позивачем до часу введення тимчасової адміністрації банку підтверджене платіжними документами і відповідач не надав доказів наявності передбачених законом підстав для визнання нікчемними правочинів. Також відсутній обвинувальний вирок суду щодо стверджуваних відповідачем обставин.

22. Додатково застосувавши до спірних відносин ст.203 ЦК України, пп.2, 4 розділу IV Порядку №14, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог повністю.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Відповідач у касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

24. Стверджує про нікчемність правочинів позивача через відсутність свідоцтва про відкриття рахунку, фіктивність операцій, складання банком недостовірних документів щодо видачі та внесення коштів до каси банку. Реально кошти позивачем не вносилися.

25. Укладання нікчемного правочину було направлене на незаконне заволодіння державними коштами, оскільки з продажу активів, переданих позивачу в заставу, спочатку мала бути погашена частина цільової позики Фонду, що в подальшому мала бути направлена до державного бюджету України.

26. Тому укладення договору банківського рахунку та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок позивача погіршувало фінансовий стан банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши та оцінивши доводи касаційної скарги, дотримуючись меж касаційного перегляду, визначених ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), врахував наступне.

28. Основні доводи касаційної скарги відповідають запереченням на позов, що були детально оцінені судами в оскаржуваних рішеннях.

29. Відповідно до ч.1 ст.351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

30. Загальний висновок суду апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у подібній категорії справ.

31. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15) зазначила, що здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст.38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст.228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

32. Частина 3 ст.38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

33. З огляду на встановлені судами в цій справі обставини та досліджені докази, правильним є висновок, що посилання на положення ст.38 Закону № 4452-VI, як на правову підставу визнання правочинів нікчемними, є необґрунтованими, належними доказами - не доведені.

34. Відповідно до ч.3 ст.2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

35. Отже кошти позивача, перераховані іншим клієнтом, вважаються вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені ст.26 Закону №4452-VI.

36. Інші доводи касаційної скарги ці висновки не спростовують.

37. Водночас, вирішуючи по суті спір в частині дій щодо визнання договору банківського рахунку від 29.05.2014 №8323 та договору банківського вкладу від 01.06.2014 №06/1271-2014 нікчемними, суди допустили порушення вимог процесуального права.

38. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 (справа №910/24198/16) основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а пов'язані з управлінням банком у якості виконавчого органу (адміністрації).

При цьому у приватноправових відносинах, зокрема під час здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 3 КАС України.

39. Оскільки дії відповідача щодо визнання нікчемними договорів позивача відбувалися під час запровадження тимчасової адміністрації і стосуються управління банком у якості виконавчого органу, у цій частині спір не є публічно-правовим.

40. Тому у цій частині рішення відповідно до ст.354 КАС України підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

41. Крім того, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

42. Зокрема, не звернув увагу, що відповідно до ст.27 Закону №4452-VI ( у редакції на час спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

43. Згідно з п.3 розділу ІІІ Порядку №13 (у редакції на час спірних відносин) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

44. 6. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку №14 може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно:

зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування;

зміни розміру належних їм сум;

зміни особи вкладника;

змін реквізитів вкладників;

змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

45. Отже перелік складається Уповноваженою особою Фонду у визначений термін. Пізніше до нього можуть вноситися зміни та доповнення шляхом надання додаткової інформації до Фонду.

46. Отже суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

47. З огляду на зазначене вище відповідач допустив протиправну бездіяльність, не включивши позивача до повного переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тому порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача надати додаткову інформацію Фонду.

48. Врахувавши викладене вище Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 скасувати.

3. Закрити провадження в частині розгляду позовної вимоги визнати протиправними дії щодо визнання договору банківського рахунку від 29.05.2014 №8323 та договору банківського вкладу від 01.06.2014 №06/1271-2014 нікчемними.

4. Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. щодо не включення ОСОБА_3 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладників ПАТ "Старокиївський банк", зазначивши ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплати відшкодування.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя М.І.Гриців

Суддя О.П. Стародуб