Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №826/13073/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2018 року

Київ

справа №826/13073/17

адміністративне провадження №К/9901/60527/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просила: 1) визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо складання та направлення позивачу податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2017 року № 1610490-1305; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № 1610490-1305; стягнути безпідставно сплачений земельний податок з фізичних осіб у розмірі 49897,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Так, за приписами підпункту тринадцятого пункту першого Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Абзацом першим частини другої статті 186 КАС України в редакції, чинній станом на день прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови, було встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Питання, пов'язані з набранням судовим рішенням законної сили до 15 грудня 2017 року, були врегульовані статтею 254 КАС України у відповідній редакції, за змістом частини п'ятої якої постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року судом апеляційної інстанції встановлено недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору за її подачу, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги буз руху.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у даній справі повернуто разом із доданими до скарги матеріалами.

27 березня 2018 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу, яка, однак, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року залишена без руху з огляду на ненадання документа про сплату судового збору, а також у зв'язку з пропуском податковим органом строку апеляційного оскарження, адже відповідно до приписів частини третьої статті 298 КАС України питання про поновлення його скаржником не порушувалось.

Відповідачу встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

Оскільки у встановлений судом строк скаржник не виконав вимоги зазначеної ухвали від 03 квітня 2018 року, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту четвертого частини першої статті 299 КАС України.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що висновки апеляційного суду стосовно наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі не ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористалась.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, пунктом 13 Розділу VІІ "Перехідні положення" якого передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням суду першої інстанції) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 3 статті 298 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ж з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є порушення особою питання про його поновлення та наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Водночас статтею 44 КАС України, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року, закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

У даному випадку первісну апеляційну скаргу податковим органом було подано з дотриманням визначеного процесуальним законом строку.

При повторному ж зверненні із апеляційною скаргою у березні 2018 року податковим органом не порушувалось питання поновлення строку звернення із апеляційною скаргою й ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання, зокрема, обґрунтованого клопотання із зазначенням поважних причин його пропуску.

Зважаючи, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві не було усунуто недоліків апеляційної скарги, апеляційний суд ухвалою від 27 квітня 2018 року обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Доводи ж касаційної скарги щодо неможливості вчасної подачі апеляційної скарги через відсутність належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, за обставин неподання відповідачем клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, не підлягають оцінці судом касаційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду