Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №804/10264/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2018 року

Київ

справа №804/10264/15

адміністративне провадження №К/9901/2119/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮ України) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів Гончарової І.А. (головуючий), суддів: Коренєва А.О., Сидоренко Д.В. від 6 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С. (головуючий), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В. від 14 грудня 2017 року про розгляд заяви ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту ДВС МЮ України, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. 2 березня 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, у якій з посиланням на статтю 267 КАС України, заявник просив:

1.1 визнати протиправною бездіяльність Департаменту ДВС МЮ України, у зв'язку із невиконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15;

1.2 зобов'язати Департамент ДВС МЮ України виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15;

1.3 зобов'язати Департамент ДВС МЮ України протягом десяти днів з моменту набрання даним рішенням законної сили, надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/10264/15.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Департаменту ДВС МЮ України щодо не виконання постанови суду від 7 жовтня 2015 року по справі №804/10264/15, в іншій частині вимог відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, позовні вимоги задоволені частково:

3.1 визнано протиправними дії та бездіяльність Управління ДВС ГУЮ у м. Києві, які полягали у залишенні без розгляду запитів від 23 липня 2014 року, порушенні строків розгляду, надання та надіслання відповіді на скаргу від 12 травня 2015 року (лист №12896/0/11-15 від 24 червня 2015 року, надісланий 28 липня 2015 року);

3.2 визнано протиправними дії та бездіяльність Департаменту ДВС МЮ України, які полягали у залишенні без розгляду скарги від 20 серпня 2014 року, ненаданні повної та обґрунтованої відповіді на скаргу від 12 травня 2015 року, порушенні строків розгляду, надання та надіслання відповідей на скаргу від 12 травня 2015 року (лист № Д-98882/20-3.1 від 26 травня 2015 року, надісланий 1 липня 2015 року);

3.3 зобов'язано Управління ДВС ГУЮ у м. Києві та Департамент ДВС МЮ України розглянути запити від 23 липня та 20 серпня 2014 року, 12 травня 2015 року, надавши на них повну та обґрунтовану відповідь, а також запитувані документи; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

3.4 3 березня 2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №804/10264/15 видано виконавчий лист щодо зобов'язання Департаменту ДВС МЮ України розглянути скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 20 серпня 2014 року та від 12 травня 2015 року шляхом надання на них повних та обґрунтованих відповідей, а також запитуваних документів.

3.5 23 вересня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50655290 з примусового виконання виконавчого листа №804/10264/15, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 3 березня 2016 року, яким встановлено строк для самостійного виконання боржником - Департаменту ДВС МЮ України рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

3.6 Службовою запискою та листом №Д-9882, Д-14688, Д-14284/20.4 від 19 грудня 2016 року, надісланим на адресу ОСОБА_1, Департамент ДВС МЮ України повідомлено про надання відповіді на звернення позивачів від 12 травня 2015 року, а саме листом №Д-9882/20-3.1 від 26 травня 2015 року та листом № Д-9882, Д-14688, Д-14284/20.5. від 19 серпня 2015 року, у частині звернення від 20 серпня 2014 року будь - яка інформація відсутня.

3.7 26 грудня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮ України винесено постанову про закінчення ВП №50655290, у зв'язку з його фактичним виконанням на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

4. Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, Департамент ДВС МЮ України звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

5. На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій не вжили всіх заходів для з'ясування обставин у справі і як наслідок порушили вимоги статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Заперечень позивач не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

7. Конституція України

7. 1 Частина друга статті 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

8.1 Стаття 71. Обов'язок доказування

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

8.2 Абзац сьомий пункту 4 частини першої статті 163 Зміст постанови

1. Постанова складається з:

&?р;&?в;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково;

висновку суду по суті вимог;

розподілу судових витрат;

інших правових наслідків ухваленого рішення;

строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження;

встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

8.3 Частина дев'ята статті 267. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах

9. Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.

Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

9. Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»

9.1 Стаття 1. Виконавче провадження

1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

9.2 Стаття 5. Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень

1. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

10. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

11. Аргументи відповідача в обґрунтування касаційної скарги щодо ненадання судом належної оцінки доказам, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

12. Суди попередніх інстанцій проаналізувавши зміст скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 20 серпня 2014 року, скаргу ОСОБА_1 від 12 травня 2015 року, встановили, що Департамент ДВС МЮ України в повному обсязі не надав відповіді на порушені у зазначених скаргах питання, що свідчить про бездіяльність в частині виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року у справі №804/10264/15.

13. Доказів, які б підтверджували повне виконання судового рішення у справі №804/10264/15 шляхом розгляду зазначених скарг, надавши на них повні та обґрунтовані відповіді, запитувану інформацію та документи Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надав.

14. За таких обставин Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності факту бездіяльності Департаменту ДВС МЮ України стосовно належного виконання постанови суду від 7 жовтня 2015 року та вважає вірним висновок судів в частині відмови у задоволенні вимог щодо зобов'язання Департаменту ДВС МЮ України виконати зазначене рішення, оскільки це не передбачено приписами статті 267 КАС України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року).

15. Суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення, яке набрало законної сили, шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду відповідно до статті 267 КАС України, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що звіт про виконання судового рішення є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі. Разом із цим Верховний Суд зазначає, що вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

17. Доводи касаційної скарги про порушення позивачем строків звернення із заявою у порядку статі 267 КАС України не заслуговують на увагу, оскільки заява подана у десятиденний строк, з дня коли позивач дізнався про порушення своїх прав, що підтверджено матеріалами справи.

18. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі, якими доводи скаржника відхилено.

19. Частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що підстави для зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

21. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

22. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

23. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду