Історія справи
Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №820/2605/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2019 року
Київ
справа №820/2605/16
адміністративне провадження №К/9901/7757/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 у складі судді Самойлової В.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 у складі колегії суддів: Тацій Л.В., Григорова А.М., Рєзнікової С.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Ліквідаційної комісії Дергачівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Ліквідаційної комісії Дергачівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просила:
- визнати незаконними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо нездійснення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку та виплати вихідної допомоги при звільненні;
- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області виплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні за скороченням штатів у розмірі 15 176,73 грн.;
- зобов`язати ГУ МВС України в Харківській області виплатити позивачу середній заробіток за час прострочки виконання зобов`язань щодо остаточного розрахунку при звільненні, виходячи з розрахунку 101,46 грн. за добу, починаючи з 13.12.2015 по день проведення остаточного розрахунку.
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 позовні вимоги задоволено частково, визнано неправомірними дії ГУ МВС України в Харківській області щодо невиплати вихідної допомоги при звільненні та зобов`язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Харківській області та Ліквідаційну комісію Дергачівського районного відділу ГУ МВС України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну грошову допомогу при звільненні з органів внутрішніх справ за скороченням штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення.
2.1.Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Харківській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. ОСОБА_1 у період з 2003 року по 2008 рік навчалася у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. З 17.06.2008 по 12.07.2012 проходила службу в Державному департаменті України з питань виконання покарань у Харківській області, а з 12.07.2012 по 13.12.2013 - в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, в період з 27.12.2013 працювала в органах та підрозділах ГУ МВС України в Харківській області.
3.2. У період з 16.01.2015 по 21.05.2015 позивач перебувала у відпустці по вагітності та пологам, що підтверджується наказом ГУ МВС України в Харківській області від 06.04.2015 №139 о/с. В подальшому, з 22.05.2015 по 12.03.2018 позивачу надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку згідно наказу ГУ МВС України в Харківській області від 17.04.2015 №161 о/с.
3.3. Відповідно до наказу ГУ МВС України в Харківській області від 05.11.2015 №594 о/с, ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) у відповідності з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015.
3.4. Зазначеним наказом також визначено вислугу років на день звільнення, яка складає в календарному обчислення - 10 років 02 місяці 26 днів, в пільговому обчисленні - 12 років 00 місяців 24 дні.
3.5. У листопаді 2015 року позивач отримала лист від 06.11.2015 №77/19776 за підписом начальника Дергачівського районного відділу ГУ МВС України в Харківській області, в якому зазначено про необхідність прибути для отримання трудової книжки та проведення остаточного розрахунку при звільненні.
3.6. У подальшому, позивач отримала трудову книжку та витяг з наказу про звільнення, проте повний розрахунок з нею проведено не було.
3.7. Крім того, під час судового розгляду справи наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 18.07.2016 №23 о/с було внесено зміни до наказу №594 о/с від 05.11.2015, яким ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів), а саме замінено слова та цифри «Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні - 10 років 02 міс. 26 днів., у пільговому обчисленні - 12 років 00 міс. 24 дні. Вислуга років для нарахування вихідної грошової допомоги складає - 10 років 02 міс. 26 днів» словами та цифрами: «Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні - 09 років 07 міс. 27 днів, у пільговому обчисленні - 11 років 05 міс. 25 днів» та виключено речення «Вислуга років для нарахування вихідної грошової допомоги складає - 10 років 02 міс. 26 днів».
3.8. Тобто, відповідно до внесених змін, вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає 09 років 07 місяців 27 дні, а вислуга років у пільговому обчисленні - 11 років 05 місяців 25 днів.
3.9. Позивач не оскаржувала та не заперечувала факт її звільнення, а також обчислення вислуги років згідно наказу голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 18.07.2016 № 23 о/с. Натомість, звертаючись до суду із вказаним позовом вважає, що з урахуванням пільгового стажу за вислугу років має право на виплату одноразової вихідної допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. Непроведення повного розрахунку при звільненні, а саме не виплата зазначеної грошової допомоги, на думку позивача є підставою для стягнення на її користь середнього заробітку за час прострочки виконання зобов`язання.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вказав, що позивач мала право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки вислуга років на день її звільнення становить 10 років і більше. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що обрахунок вихідної допомоги має проводитись з урахуванням стажу за вислугу років у пільговому обчисленні.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській звернулось до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
5.1. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що обрахунок вихідної допомоги необхідно проводити на підставі стажу за вислугу років у календарному обчисленні. Зазначене, на думку відповідача, стверджує про відсутність у позивача права на виплату такої допомоги станом на день звільнення, оскільки вислуга років у календарному обчисленні складає менше 10 років.
6. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з підстав незгоди з позицією суб`єкта оскарження щодо обрахунку вихідної допомоги на підставі вислуги років у календарному обчисленні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. Кодекс адміністративного судочинства України
7.1. Частина перша статті 2. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
7.2. Стаття 242. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
8. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
8.1. Частина перша статті 9. Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби, зокрема, за віком виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
8.2. Стаття 17-1. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
9.1. Абзац 3 пункту 10. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
9.2. Абзац 8 пункту 10. Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача було звільнено у зв`язку зі скороченням штатів. Водночас, спірним у правовідносинах є обставина обрахунку стажу за вислугу років для виплати грошової допомоги при звільненні.
11. Під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем було долучено до матеріалів судової справи копію наказу Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 18.07.2016 №23 о/с внесено зміни до наказу №594 о/с від 05.11.2015 Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, яким ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г".
11.1. Судами було досліджено внесені зміни та встановлено, що на момент звільнення вислуга років позивача складає у календарному обчисленні 09 років 07 місяців 27 днів, а вислуга років у пільговому обчисленні 11 років 05 місяців 25 днів. Крім того, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції містить відомості про відсутність заперечень з боку позивача щодо використання інформації про вислугу років на підставі внесених вищенаведеним наказом змін. Також судом вказано про відсутність інформації про оскарження позивачем наказу про внесення змін від 18.07.2016 №23о/с.
12. Колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанції щодо наявності у позивача на день звільнення права на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до документів, що містяться в матеріалах справи вислуга становила менше 10 років. Судом першої інстанції не було належним чином надано оцінки наказу Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 18.07.2016 №23 о/с, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин справи.
13. Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновків про те, що у позивача наявне право на отримання одноразової вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розміру 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 9 повних календарних років служби.
13.1. При цьому, апеляційний суд не прийняв до уваги посилання відповідачів на норми пунктів 3 та 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, мотивуючи це тим, що дана постанова регулює питання одноразової вихідної допомоги, яка обчислюється за кожний повний календарний рік служби.
13.2. Також, висновок про те, що вислуга років в даному випадку не обчислюється календарними роками служби, а може включати періоди, в тому числі і пільгове обчислення строку вислуги зроблено судом апеляційної інстанції без посилання на нормативно-правовий акт, який би підтвердив зазначене обґрунтування.
14. Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій та вважає за необхідне зазначити, що положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено підстави такої виплати, а нормами постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 врегульовано процедурні аспекти реалізації визначеного законом права.
15. Доводи касаційної скарги, щодо визначення наведеним актом Уряду обов`язку врахування при обрахунку суми одноразової вихідної допомоги при звільненні у зв`язку зі скороченням штатів, виходячи з календарного обчислення вислуги років, колегія суддів вважає обґрунтованими, та такими, що мають бути застосовані до спірних правовідносин.
16. Відтак, станом на момент звільнення вислуга років позивача, обрахована повними календарними роками складала менше 10 років, натомість суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили вказані обставини та надані на їх підтвердження докази.
17. Згідно з частинами 1-2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
18. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2.статті 73 КАС України).
19. Приписами частини 2 статті 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
20. Враховуючи вищенаведене, судами попередніх інстанцій не досліджено всі зібрані у справі докази, тобто допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
21. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
23. Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
24. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
25. Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області задовольнити частково.
26. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Ліквідаційної комісії Дергачівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
27. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко
page
telegram
viber
youtube
