Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №804/5181/16

адміністративне провадження №К/9901/39885/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 (суддя - Захарчук-Борисенко Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 (головуючий суддя - Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі № 804/5181/16 за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ) до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Лівобережна ОДПІ звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 податковий борг з транспортного податку фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав до суду касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, позовну заяву Лівобережної ОДПІ залишити без розгляду, провадження у справі закрити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі № 804/5181/16.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України матеріали касаційної скарги К/9901/39885/18 передано до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.

Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною другою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас положеннями частин дев'ятої та десятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Отже, відповідно до положень процесуального закону, що діяв на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, судове рішення апеляційної інстанції у справі, де постанова суду першої інстанції прийнята у скороченому провадженні, є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016, яка переглянута в апеляційному порядку, була прийнята в порядку скороченого провадження згідно із частиною першою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, оскаржувані у даній справі судові рішення не можуть бути переглянуті Верховним Судом як судом касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити її без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду