Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.12.2018 року у справі №826/25279/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №826/25279/15

адміністративне провадження №К/9901/40797/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Держаної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року (суддя І.О. Іщук) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (судді: О.М. Ганечко (головуючий), А.Ю. Коротких, Н.М. Літвіна) у справі № 826/25279/15 за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Держаної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Держаної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення контролюючого органу від 09.07.2015 № 0037231705, яким, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, відповідач нарахував позивачу штраф у сумі 15 205,45 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки зазначені в акті камеральної перевірки від 30.06.2015 № 1043/2654.1705/НОМЕР_2 про порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою ним податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, за результатами діяльності, що непов'язана з підприємницькою діяльністю є неправомірними. Крім того, позивачем була правомірно подана декларація про майновий стан та доходи за 2013 рік та здійснено сплату суми податку в строки, передбачені для подання таких декларацій для фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Держаної фіскальної служби у місті Києві від 09.07.2015 № 0037231705. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.07.2015 № 0037231705 діяло всупереч та не у відповідності до вимог встановлених податковим законодавством України, тоді як позивачем було своєчасно проведено сплату задекларованої ним суми податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, у зв'язку з отриманням доходів, що не пов'язані з його підприємницькою діяльністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 30 червня 2015 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування фізичною особою-підприємцем. Результати вказаної перевірки оформлені актом від 30.06.2015 № 1043/2654.1705/НОМЕР_2.

Згідно тексту зазначеного акту перевірки, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) перебуває на податковому обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з 17 серпня 2014 року. Позивачем до контролюючого органу 19 квітня 2014 року була подана податкова декларація про майновий стан та доходи за 2013 рік та 16 червня 2014 року - уточнююча податкова декларація про майновимй стан та доходи за 2013 рік. За результатами проведеного аналізу картки особового рахунку позивача, встановлено порушення ним правил сплати (перерахування) податків фізичною собою-підприємцем, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: сума податку, що підлягає сплаті до бюджету (згідно ряд. 13.01. декларації реєстр. № 1400033330 від 19.04.2014), у розмірі 76 027,25 грн. в строк до 20 лютого 2014 року включно, фактично була сплачена - 6 червня 2014 року.

9 липня 2015 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта камеральної перевірки прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення за № 0037231705 (форми «Ш»), яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України нарахувала позивачу штраф у сумі 15 205,45 грн за прострочення ним сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 76 027,25 грн на 46 календарних днів (що становить 20 відсотків від суми несвоєчасно погашеної суми грошового зобов'язання).

Крім того, судами попередньої інстанції встановлено, що 19 квітня 2014 року, перебуваючи на податковому обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві в статусі фізичної особи-підприємця, ОСОБА_4 подав до податкової інспекції податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік. В розділі ІІ «доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» такої декларації та додатку 4 («Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих з джерел за межами України») до цієї декларації позивач задекларував суми доходів, що не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: заробітну плату у розмірі 116 425,83 грн, з якої утриманий (сплачено податковим агентом) податок у сумі 19 094,93 грн; іноземні доходи походженням з Нідерландів у розмірі 448 568,52 грн, на суму яких позивачем нарахований податок за ставками, визначеними в п. 167.14 статті 167 Податкового кодексу України, - 76 027,25 грн. Правильність обрахунку суми податку з суми інших доходів відповідачем не заперечується. Доходи, як такі, що отримані від підприємницької діяльності за підсумками 2013 року позивач не декларував. Факт відсутності таких доходів у позивача за 2013 рік підтверджено матеріалами документальної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.01.2011 по 27.02.2014, результати якої оформлені актом від 27.02.2014 № 176/26-54-17-01-17-НОМЕР_2.

Задекларована позивачем сума податку у розмірі 76 027,25 грн була сплачена позивачем 6 червня 2014 року (тобто, у строк визначений п. 179.9 статті 179 Податкового кодексу України), що підверджується витягом з інтегрованої картки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за 2014 рік та визнається обома сторонами.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на необґрунтованість спірних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, необ'єктивний аналіз судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та оцінку поданих доказів, на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не було враховано окремих положень Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішень.

7. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

8. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

9.1. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

9.2. Пункт 78.2 статті 78.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

9.3. Пункт 162.1 статті 162.

Платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

9.4. Пункт 164.1 статті 164.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

9.5. Пункт 171.2 статті 171.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

9.6. Пункти 177.1, 177.2, 177.5, 177.6 статті 177.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до контролюючого органу подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

9.7. Пункт 178.3 статті 178.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

9.8. Пункти 179.1, 179.7, 179.9 статті 179.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з таких умов: загальна частина податкової декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи (витрати), що отримує (несе) незначна кількість платників податку; податкова декларація є уніфікованою та єдиною для всіх встановлених цим розділом випадків її подання; розрахунки окремих видів доходів (витрат) мають міститися в додатках до податкової декларації, що заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат); податкова декларація та додатки до неї мають складатися з використанням загальновживаної термінології, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення; податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати платника податку та містити інформацію, необхідну для визначення суми його податкових зобов'язань або суми податку, що підлягає поверненню у разі використання платником податку права на податкову знижку.

10. Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 6 пункту 11.32.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.07.2015 № 0037231705, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України нарахував позивачу штраф у сумі 15 205,45 грн діяв всупереч та не у відповідності до вимог встановлених податковим законодавством України.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач 19 квітня 2014 року подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік в якій (згідно з додатком 4 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих з джерел за межами України») задекларував суми доходів, що не пов'язані з здійсненням господарської діяльності, а саме: заробітну плату у розмірі 116 425,83 грн, з якої утриманий (сплачено податковим агентом) податок у сумі 19 094,93 грн; доходи отримані з джерел за межами України у розмірі 448 568,52 грн, на суму яких нарахований податок за ставками, визначеними в пункті 167.14 статті 167 Податкового кодексу України - 76 027,25 грн, тоді як доходи, отримані від підприємницької діяльності за підсумками 2013 року позивачем задекларовані не були у зв'язку з їх відсутністю, що підтверджено матеріалами документальної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.01.2011 по 27.02.2014, результати якої оформлені актом від 27.02.2014 № 176/26-54-17-01-17-НОМЕР_2. Задекларована ОСОБА_4 сума податку у розмірі 76 027,25 грн була сплачена позивачем в межах строку визначеного податковим законодавством (до 1 серпня 2014) - 6 червня 2014 року, що підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Держаної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року слід залишити без задоволення.

15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

16. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Держаної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 826/25279/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду