Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №458/231/16а

адміністративне провадження №К/9901/11297/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у справі № 458/231/16-а за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченко М.І. від 12.02.2016 №0239/20909/16 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова прийнята без з'ясування фактичних обставин справи, оскільки в період з 15.07.2015 по 25.01.2016 неодноразово перетинав кордон, проходив митний контроль і його документи неодноразово перевірялись працівниками митниці. Жодних зауважень з приводу не вивезення ним з території України транспортного засобу, не було.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Турківського районного суду Львівської області від 25 липня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Заступника начальника Львівської митниці ДФС, Мірошніченка Михайла Івановича, № 0239/20909/16 в справі про порушення митних правил від 12 лютого 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що строки накладення адміністративного стягнення, на момент винесення оскаржуваної постанови митного органу, минули, оскільки позивач зобов'язаний був вивезти транспортний засіб в строк до 25.07.2015.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що правопорушення, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, не може розглядатись як триваюче і вважається вчиненим на 11 день - є необґрунтованими, оскільки не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку є триваючим правопорушенням, з огляду на те, що в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 15.07.2015 о 23:33 год. ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Смільниця - Кросценко» митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС України по смузі руху «Зелений коридор» транспортний засіб марки «PEUGEOT 406», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 без письмового декларування, без сплати всіх митних платежів та не здійснив зворотнє вивезення зазначеного автомобіля відповідно до вимог статті 95 Митного кодексу України.

25.01.2016 державним інспектором відділу оформлення №1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, ОСОБА_7, було складено протокол №0239/20909/16 про порушення позивачем митних правил.

Відповідно до постанови заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченко М.І. від 12.02.2016 в справі про порушення митних правил №0239/20909/16 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги позивач зазначає про неможливість вивезення транспортного засобу за межі території України, у строки, встановлені Митним кодексом України, оскільки автомобіль знаходився на СТО де проводились ремонтні роботи, а позивач проходив медичне обстеження та лікування в зв'язку з раптовою хворобою, що на думку позивача, є обставинами які перешкодили вивезти автомобіль вчасно.

11. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

12.1. Стаття 90

Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

12.2 Частина перша стаття 92

Митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

12.3. Частина друга стаття 92

У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

12.4. Пункт 1 частина перша стаття 95

Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

12.5. Частина перша стаття 192

Якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

12.6. Частина перша стаття 381

Громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

12.7. Частина перша стаття 458

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

12.8. Частина третя стаття 470

Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. З аналізу частини першої ст. 467 Митного кодексу України, вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним.

14. Верховний Суд відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які почались з певної протиправної дії або бездіяльності та проявляється в подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

15. Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

16. Використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 25 січня 2016 року та приймаючи 12 лютого 2016 року оскаржувану постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 Митного кодексу України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

17. Підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України )

19. Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника стосовно неврахування судом апеляційної інстанції Довідки виданої СПД ОСОБА_8 про перебування автомобіля марки «PEUGEOT 406», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 на ремонті з 17.07.2015 по 01.02.2016, оскільки позивачем не підтверджено сам факт події з яким пов'язана неможливість вивезення транспортного засобу та не надано доказів судам попередніх інстанцій про повідомлення митного органу шляхом подання письмової заяви про обставини події.

20. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що накладення митним органом адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є правомірним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

22. Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу неможливості вивезення транспортного засобу за межі митної території України в терміни, передбачені митним законодавством, а саме перебування на лікуванні, не відносяться до переліку визначених законом обставин, які настали внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, тому при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року слід залишити без задоволення.

23. Відповідно до п. 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у справі № 458/231/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду