Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.11.2020 року у справі №815/4216/16     

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 815/4216/16

адміністративне провадження № К/9901/32509/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №815/4216/16

за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року (прийняту у складі оловуючого судді Вовченко О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Джабурія О. В., суддів: Вербицької Н. В., Крусяна А. В. ),

установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича, за участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Білої Ірини Володимирівни №3-ТА від 10.12.2015 року в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_1, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича, щодо застосування наслідків нікчемності правочину у вигляді не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ "ЮСБ БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ "ЮСБ БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до залишку на її картковому рахунку № НОМЕР_1 станом на 03 жовтня 2015 року з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.27 січня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Білої Ірини Володимирівни №3-ТА від 10.12.2015 року в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_1, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича, щодо застосування наслідків нікчемності правочину у вигляді не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ "ЮСБ БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ "ЮСБ БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до залишку на його картковому рахунку № НОМЕР_1 станом на 03 жовтня 2015 року з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016,04073, м. Київ, вул.

Січових стрільців, буд. 17) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 1653,60 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні шістдесят копійок) сплачений згідно квитанції №255159 від 22.08.2016 року.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в Уповноваженої особи Фонду не було правових підстав для не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.05 квітня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК" Кічука Олега Івановича залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.25 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року і закрити провадження у справі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що на меті п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нікчемними є правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку з підстав здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відтак, застосовуючи до позивача дане положення, уповноважена особа Фонду керувалась наявністю характерних для цього ознак.

Банківська операція від 02.10.2015 з перерахування на користь позивача 98000,00
грн. відбулась в той час коли ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" на підставі постанови Правління НБУ № 631/БТ від 24.09.2015 було віднесено до категорії проблемних та щодо нього був запроваджений особливий режим контролю за діяльністю.

Це означає, що на підставі цієї постанови діяли обмеження, які не допускали проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

За таких обставин, всі клієнтські запити з перерахування коштів на користь фізичних осіб не могли бути задоволенні, а отже, за логікою дій з протилежним змістом є змова юридичної особи з банком, щоб отримати в майбутньому так звану "компенсацію" своїх втрат шляхом їх відшкодування з боку Фонду гарантування із використанням фізичної особи.

Враховуючи поширеність такої практики у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку та для швидкого припинення недобросовісного покладення неправомірних зобов'язань на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, запроваджений механізм нікчемності відповідних правочинів.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року.

9.02 березня 2018 року вказана касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: Гриців М. І. (головуючий суддя), Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.

11.11 вересня 2018 року до Верховного Суду від представника позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 03 липня 2019 року №891/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Стеценка С. Г., Тацій Л. В.

13. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 18 листопада 2020 року.

14. У зв'язку з відпусткою судді Тацій Л. В., на підставі службової записки судді-доповідача та розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від
17.11.2020р. №2213/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Рибачука А. І., Стеценка С. Г.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15.02 жовтня 2015 року між ТОВ "АВЕРНІР'С" (Позикодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір №0210/15 про надання поворотної фінансової допомоги (а. с.19-20,56-57).

Відповідно до п.2.1. Договору №0210/15 від 02.10.2015 року поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у розмірі 98000,00 грн. в день підписання договору.

Пунктом 2.2 поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто оплата за користування грошовими коштами не стягується.

Згідно порядку повернення допомоги, поворотна фінансова допомога надається строком на 2 роки з моменту підписання даного Договору (п.3.1 Договору №0210/15 від 02.10.2015 року).

Згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 (а. с.21-22,58-59) на рахунок позивача зараховано 98000,00 грн., призначення платежу: надання безвідсоткової фінансової допомоги зг. Дог. №0210/15 від 02.10.2015 року ТОВ "АВЕРНІР'С".

Згідно вищевказаної з банківської виписки по рахунку ОСОБА_1, станом на
02.10.2015 року залишок складав 89748,61 грн.

Постановою правління Національного банку України від 24.09.2015 року №631/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" віднесено ПАТ "ЮСБ БАНК" до категорії проблемних строком на 180 днів. Із дня прийняття цієї постанови (24.09.2015 року) та до кінця строку, визначеного в пункті 1 цієї постанови, установлено обмеження в його діяльності.

02 жовтня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення №665/БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" до категорії неплатоспроможних".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення №182 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ЮСБ БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЮСБ БАНК" запроваджено строком на три місяці з 03 жовтня 2015 року до 02 січня 2016 року включно.

10 грудня 2015 року Уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЮСБ БАНК" Білою І. В. прийнято рішення №3-ТА про визнання правочинів нікчемними та застосування наслідків їх нікчемності.

Як вбачається з додатків до спірного рішення, ОСОБА_1 включений до переліку осіб, до яких застосовано реституцію в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК".

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 24 грудня 2015 року №939 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 грудня 2015 року №241 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЮСБ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора Банку". Вказаним рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ЮСБ БАНК" з 28 грудня 2015 року, відкликано всі повноваження тимчасового адміністратора, розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноваженою особою Фонду і делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "ЮСБ БАНК" Кічуку Олегу Івановичу з 28 грудня 2015року по 27 грудня 2017року.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, в якому зазначено, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 28 грудня 2015 року № 241 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЮСБ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 30 грудня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" з 30 грудня 2015 року до 10 лютого 2016 року включно можуть звертатись до установ банку-агенту Фонду АТ "ОТП БАНК".

Відшкодування вкладникам ПАТ "ЮСБ БАНК", які з будь-яких причин не звернуться до банку-агенту Фонду в період з 30 грудня 2015 року до 10 лютого 2016 року, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Для отримання гарантованої суми відшкодування вкладникам необхідно звернутись до АТ "ОТП БАНК" та пред'явити паспорт і документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер).

26 січня 2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ЮСБ БАНК" Кічука Олега Івановича з заявою про включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЮСБ БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб в розмірі 89748,61 грн.

У відповідь на вказану заяву Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ЮСБ БАНК" Кічук О. І. направлено ОСОБА_1 повідомлення № 1715 від 25.02.2016 року про нікчемність правочину.

У вказаному повідомленні зазначено, що Наказом Уповноваженої особи № 85 від
20.10.2015 року була створена комісія та призначено проведення перевірки вкладів фізичних осіб в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК". Метою проведення вказаної перевірки виступало встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені в ч.3 ст. 38 Закону, та свідчити про вчинення клієнтами, спільно із посадовими особами Банку, спроб здійснити замах на заволодіння Державними коштами - коштами Фонду.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за участі ОСОБА_1 в установі ПАТ "ЮСБ БАНК" було проведено операцію по списанню коштів у загальному розмірі 89748,61
грн., наслідком яких, стало виникнення у ОСОБА_1 цивільних прав на грошові кошти, що за висновками комісії містять ознаки нікчемності та підпадають під критерії нікчемності, передбачені п.9 ч.3 ст.38 Закону, а нетиповий характер вчинення вказаних операцій - може свідчити про здійснення спроб за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду та/або заволодіння майном Банку. На підставі висновків Комісії, рішенням Уповноваженої особи №3-ТА від 10.12.2015 року проведений за участі ОСОБА_1 правочин було віднесено до категорії нікчемних та визнано, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, передбачених ст. 216 ЦК України, а саме - проведенням сторнування банківських операцій з перерахування коштів з/на рахунок ОСОБА_1 та відображенням сторнованих коштів на рахунках їх первісних власників (відправників).

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law24~, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням ~law25~ вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно ~law26~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений ~law27~, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений ~law28~.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно із ~law29~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law30~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених ~law32~, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі ~law33~ підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів ~law34~, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до ~law35~ Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ~law36~, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

~law37~ визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним правочин щодо перерахування грошових коштів у загальній сумі 89748,61 грн. з поточного рахунку ТОВ "АВЕНІР'С" на картковий рахунок ОСОБА_1 відповідно до ~law39~.

Верховний Суд зауважує, що необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених ~law40~, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Проте в межах спірних правовідносин суди не встановили, а відповідачем не доведено, що такі банківські операції здійснені з порушенням норм законодавства.

За наслідками розгляду справи №816/378/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.

"..ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від
17.08.2012р. №346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за №1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Водночас постанова НБУ про віднесення банку до числа проблемних згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивачки про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили.

При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.

Згідно з постановою НБУ про віднесення банку до числа проблемних, Банк було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення Банку до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.

Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку.., а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.

Отже, така постанова НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв'язку з чим підстав для застосування норм статей 203, 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.

Також у постанові НБУ про віднесення банку до числа проблемних не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку."

Такі висновки Великої Палати Верховного Суду підтримано у постановах Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №826/18684/16 та від 13.08.2020 у справі №826/1897/16.

Наведене свідчить, що дії уповноваженої особи Фонду щодо віднесення операції з перерахування коштів з банківського рахунка ТОВ "АВЕНІР'С" на поточний рахунок позивача з підстав, передбачених ~law43~, до числа нікчемних правочинів не відповідають вимогам законності.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів ~law44~, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law45~. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів ~law46~.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду та зобов'язання її включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ "ЮСБ БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до залишку на його картковому рахунку № НОМЕР_1 станом на 03 жовтня 2015 року з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Білої Ірини Володимирівни №3-ТА від 10.12.2015 року в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_1, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника, з огляду на таке.

Згідно із ~law47~ Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law48~, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.

При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та ~law49~) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення Уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року, № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Уповноваженої особи не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

Стосовно посилання скаржника на позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14, відповідно до якої на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, колегія суддів зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/2043/15) та 15.06.2016 (справа № 826/20410/14), щодо непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку.

Велика Палата Верховного Суду визначила, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів відшкодування за вкладами.

19. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. За правилами абзацу першого частини 1 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно частини 1 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України.

21. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

22. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Білої Ірини Володимирівни №3-ТА від
10.12.2015 року в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_1, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника, підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині вимог.

В решті рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука Олега Івановича задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі № 815/4216/16 скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Білої Ірини Володимирівни №3-ТА від
10.12.2015 року в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_1, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника, а провадження у справі в цій частині закрити.

3. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі № 815/4216/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко