Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.09.2020 року у справі №815/2623/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа №815/2623/16

адміністративне провадження №К/9901/16828/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (суддя Левчук О. А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року (колегія суддів: Вербицька Н. В., Джабурія О. В., Крусян А. В. ) у справі №815/2623/16 за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Мейкер кампані" про припинення користування надрами шляхом анулювання дозволу на користування надрами №4318 від 06 лютого 2013 року,

УСТАНОВИЛ:

В травні 2016 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом, в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4318 від 06.02.2013, виданого ПП "Мейкер Компані".

Позов обґрунтований тим, що відповідачем порушені норми Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо обов'язку надрокористувача як суб'єкта господарської діяльності внести зміни до спецдозволу на користування надрами № 4318 від 06.02.2013 року у зв'язку зі зміною юридичної адреси, а тому на думку позивача наявні підстави для припинення права користування надрами ПП "Мейкер кампані" шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4318 від 06.02.2013 року виданого ПП "Мейкер кампані" в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у зв'язку з ненадходженням заперечення на анулювання дозволу на користування надрами, позивач відповідності до ст. 26 Кодексу України про надра звернувся до суду з вказаним позовом. Вказує на порушення з боку відповідача, оскільки не допущено уповноважених осіб до перевірки, не виконано вимоги припису та не повідомлено у встановленому порядку про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Враховуючи неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 06.02.2013 Державною службою геології та надр України з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки підземних мінеральних лікувально-столових вод, затвердження запасів ДЗК України, видано ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" спеціальний дозвіл на користування надрами № 4318.

06.02.2013 між ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" та Державною службою геології та надр України укладено угоду про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки підземних мінеральних лікувально-столових вод, відповідно до п. п. 1.1 якої Державна служба геології та надр України надає Надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, а Надрокористувач зобов'язаний виконувати та дотримуватися умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.

24.06.2015 Державною службою геології та надр України винесено наказ № 173 "Про затвердження Плану проведення перевірок надрокористувачів у ІІІ кварталі 2015 року", пунктом 1 якого затверджено План проведення перевірок надрокористувачів у ІІІ кварталі 2015, серед яких визначено дату проведення перевірки ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" 13.07.2015, строком 5 днів.

25.06.2015 Державною службою геології та надр України винесено наказ "Про проведення планових перевірок надрокористувачів у ІІІ кварталі 2015 року", підпунктом 1.1 якого департаменту Державного геологічного контролю наказано провести планові перевірки надрокористувачів, зазначених у Переліку надрокористувачів щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у ІІІ кварталі 2015 року згідно з предметом перевірки, визначеним пунктом 4 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 14.12.2011.

Згідно з витягом з переліку надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у ІІІ кварталі 2015 року, який є додатком до наказу Державної служби геології та надр України №174 від 25.06.2015 року, предметом перевірки ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" є дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини).

26.06.2015 Державною службою геології та надр України на адресу ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" надіслано повідомлення про проведення планової перевірки № 7711/13/14-15 в строк з 13.07.2015 по 17.07.2015, яке повернуто на адресу позивача з відміткою пошти "не зареєстровано, вручити неможливо" 06.07.2015.

01.07.2015 Азовсько-Чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю на адресу ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" надіслано направлення на проведення перевірки № 15.

За результатом проведеної перевірки посадовими особами Азовсько-Чорноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю складено Акт про недопущення до перевірки № 2/4318 від 16.07.2015 та винесено припис № 2/4318, яким зобов'язано відповідача в термін до 10.08.2015 надати до Азово-Черноморського міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України копії документів щодо дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, згідно з додатком №1 до припису від 16.07.2015 №2/4318.

26.08.2015 Азово-Черноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України направлено на адресу т. в. о. Голови Державної служби геології та надр України Бояркіну М. О. подання № 74 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4318 від 06.02.2013.

Наказом Державної служби геології та надр України № 271 від 04.09.2015 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4318 від 06.02.2013, виданого ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ", та надано відповідачу строк для усунення порушень тривалістю 30 календарних днів.

Листом Державної служби геології та надр України № 11968/13/14-15 від
14.09.2015, ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" повідомлено про зупинення дії спеціального дозволу та про необхідність усунути порушення у строк 30 календарних днів, який повернувся на адресу позивача з відміткою "за адресою не значиться, не зареєстрований".

09.11.2015 Азово-Черноморським міжрегіональним відділом департаменту Державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України направлено на адресу т. в. о. Голови Державної служби геології та надр України Бояркіну М. О. подання за вих. № 159 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4318 від 06.02.2013 року.

11.12.2015 Державною службою геології та надр України на адресу ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" надіслано лист №16478/13/14-15, яким до відома адресата доведено, що у зв'язку із неусуненням причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4318 від 06.02.2013, наданого ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки піщано-галькової суміші ділянки "Рибгосп", розглянуто питання щодо подальшої дії зазначеного спеціального дозволу. Згідно з частиною 2 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку. Внаслідок чого викладено прохання щодо надання ПП "МЕЙКЕР КАМПАНІ" до Державної служби геології та надр України у 15-денний строк власної позиції (згода/незгода) на припинення права користування надрами згідно із спеціальним дозволом на користування надрами № 4318 від
06.02.2013. Проте поштове повідомлення повернулось з відміткою пошти "за спливом терміну зберігання (не зареєстрований)".

З метою анулювання дії дозволу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відсутні підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами в судовому порядку. Вказує, що в даному випадку анулювання спеціального дозволу віднесено до компетенції саме Державної служби геології та надр України, відповідно до Порядку № 615.

Колегія суддів дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі - Положення).

Відповідно до підпунктів 9,10 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Так, статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

Виключно з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов'язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком № 615.

Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра слідує, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11 та від 10 грудня 2013 року у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1,2,3,7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Відтак, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що позивач вправі сам анулювати дію дозволу, а не звертатись до суду з вказаним позовом, оскільки анулювати дозвіл позивач просить саме на підставі п. 5 ст. 26 Кодексу України про надра.

Отже, орган, який від імені держави надав дозвіл на користування надрами, повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 812/1074/17, у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 812/1735/17 та від 22 січня 2019 року у справі № 810/3865/17 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра.

Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

Відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно з положеннями частини 7 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Позивач в касаційній скарзі вказує, що відповідачем не повідомлено про зміну юридичної та фактичної адреси, що не відповідає Угоді про умови користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу, однак фактичних доказів на підтвердження зміни адрес та посилання на пункт додаткової угоди до спецдозволу, яким передбачено вказане повідомлення, - не надано.

Крім того, згідно з підпунктом 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Таким чином, позивач може скористатися правом зупинення дії спеціального дозволу за наявності на те відповідних підстав.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що судові рішення підлягають зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову, шляхом виключення посилання судів, що анулювання спеціального дозволу на користування надрами входить до повноважень позивача, а тому відсутні підстави для звернення до суду з позовом про припинення права на користування надрами з підстав, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук