Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.10.2018 року у справі №815/2527/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №815/2527/17

адміністративне провадження №К/9901/5500/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (головуючий суддя Єфіменко К.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (головуючий суддя Кравець О.О., судді: Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі №815/2527/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбетон» до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбетон» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі по тексту - відповідач, ДАБІ), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №64/1015-08/1-2766 від 22 березня 2017 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що підприємство позивача не здійснювало відповідне будівництво, бетонний вузол не є об'єктом нерухомого майна та представником відповідача безпідставно визначена категорія складності об'єкту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року позовні вимоги задоволені.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що перевірка діяльності позивача була здійснена відповідачем з метою перевірки виконання ТОВ «Промбетон» вимог припису від 22 грудня 2016 року, який і на даний час є чинним та не скасований в судовому порядку. Наголошено на тому, що відповідно до пункту 1.2 договору про співпрацю від 01 жовтня 2016 року № 01/10, укладеного між ТОВ «Граніт К» та ТОВ «Промбетон», позивач, зокрема влаштовує та вводить в експлуатацію бетонно-змішувальний вузол. Вказане є прямим доказом того, що бетонно-змішувальний вузол для виготовлення товарного бетону на момент укладення договору ще не був влаштований, та існування необхідності вводу останнього в експлуатацію. З фотофіксації, наданої Департаментом під час розгляду справи, вбачається, що дане обладнання змонтоване на фундаменті, та його експлуатація неможлива без збудування такого фундаменту. Зауважено, що саме Департамент наділений повноваженнями щодо віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності. Наголошено на тому, що саме з огляду на наявність скарг від мешканців масиву «Радужний» відповідачем була проведена позапланова перевірка позивача. Зазначено, що поряд із заводом знаходяться інші багатоквартирні будинки, що спростовує висновок суду першої інстанції стосовно розташування заводу у полі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбетон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон ЮГ» укладено договір оренди обладнання «WIGGERT М060», модель «MOBILMAT М064/4 PCS-C» з виготовлення бетонної суміші готової до використання, яке тимчасово розташоване за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1.

01 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбетон» та ТОВ «Граніт К» укладено договір оренди складських майданчиків. За умовами вказаного договору ТОВ «Граніт К» передає позивачу в строкове платне користування бетоновану площадку для зберігання сипучих матеріалів площею 130 кв.м та тимчасову споруду для зберігання цементу з комунікаціями (електро- та водо-постачанням) для ведення господарської діяльності.

10 березня 2017 року на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України за 34-П від 17 лютого 2017 року, направлення №176 від 17 лютого 2017 року була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва - ТОВ «Промбетон», за результатами якої було встановлено, що Департаментом ДАБІ в Одеській області відправлено листи керівнику ТОВ «ПРОМБЕТОН» від 03 березня 2017 року №1015-05/1-2152 щодо надання пояснення або зауваження про усунення порушень виявлених в акті від 22 грудня 2016 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва модульного бетонного заводу за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1.

10 березня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Одеській області Олещуком Ю.А. був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого перевіряючими встановлено порушення пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а справа буле розглянута о 11.00 годин 22 березня 2017 року.

10 березня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Одеській області Олещуком Ю.А. винесений припис щодо усунення порушень містобудівного законодавства до 09 квітня 2017 року та приведення до первинного стану.

Представник ТОВ «ПРОМБЕТОН» участі у вказаній перевірці не приймав, примірник акту та припису були надіслані ТОВ поштою, згідно із супровідним листом від 15 березня 2017 року за № 1015-05/1-2484 .

22 березня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Одеській області Олещуком Ю.А. винесена постанова №64/1015-08/1-2766 про накладання штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - за невиконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 грудня 2016 року.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач помилково відніс обладнання з виготовлення бетону до класу СС3 будівель і споруд, ІV категорії складності об'єктів будівництва, оскільки на виробництві постійно перебуває не більше 4-ох осіб, обладнання розташоване на значній відстані від населення, територія огороджена, а виробництво бетону є безпечним. Визначення категорії складності розповсюджується на об'єкти будівництва, до яких обладнання з виготовлення бетону не відноситься, адже обладнання є рухомими майном. При цьому на час укладення договору оренди обладнання від 01 жовтня 2016 року останнє вже було змонтоване на території орендованого бетонного майданчика та експлуатувалось саме на цій площадці попереднім орендарем, а тому факт будівництва підприємством позивача бетонно-змішувального вузла в період після 01 жовтня 2016 року не є встановленим. З огляду на такі обставини, позивач не повинен був усувати порушення, зазначені у приписі від 22 грудня 2016 року, а тому винесена постанова протиправною.

Суд касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а тому такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553, встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до приписів пунктів 16-17, 21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Отже, за своєю правовою сутністю припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора, яка оформляється, вручається (надсилається) керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб'єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям) щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

При виявленні порушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи ДАБІ складають акт, припис та протокол про таке порушення. Причому, у приписі обов'язково встановлюється строк на його виконання. Не виконання вимог припису є підставою для винесення постанови про застосування санкцій до суб'єкта містобудівної діяльності. Акт перевірки складається у присутності суб'єкта містобудівної діяльності, щодо якого проводиться перевірка, підписується його представником, якому вручається другий примірник. Протокол, припис та постанова про накладення штрафу також вручаються під підпис, а у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні відповідних документів, про це зазначається відповідно у протоколі, приписі та постанові, які в такому разі направляються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування», в редакції, діючій на час винесення оскаржуваної постанови, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, що полягають у невиконанні приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, відповідальність за пунктом 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування», в редакції, діючій на час винесення оскаржуваної постанови, настає саме у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, з огляду на що встановленню підлягає факт вручення відповідного припису особі та виконання вимог останнього у встановлений строк.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувана постанова винесена з огляду на невиконання позивачем вимог припису від 22 грудня 2016 року в строк, встановлений у ньому.

Разом з тим, матеріали адміністративної справи містять вказаний припис від 22 грудня 2016 року не у повному обсязі, зокрема відсутня його резолютивна частина із вимогами про усунення встановлених порушень та строку на його виконання (а.с.67-69).

При цьому суди попередніх інстанцій вдалися до оцінки наявності з боку позивача правопорушень та оцінки законності припису, проте не перевірили та не встановили змісту складеного припису, які порушення (вимоги) він містив, який строк надавався для його виконання, а також чи був він вручений чи направлений на адресу ТОВ «Промбетон», чи отриманий він останнім.

Отже, для оцінки правомірності винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №64/1015-08/1-2766 від 22 березня 2017 року, судам необхідно було встановити обставини отримання та несвоєчасного виконання (не усунення порушень) позивачем вимог припису, за невиконання якого ТОВ «Промбетон» притягнуто до відповідальності за пунктом 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування». Проте, суди помилково вважали цю обставину встановленою без посилань на будь-які досліджені докази, які б можна було вважати належними.

З огляду на наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки суди так і не встановили на підставі допустимих доказів, обставини, які мають значення для справи, що відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно частини другої статті 341 КАС України встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на наведене, судами допущено порушення норм процесуального права, зокрема, не встановлено обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення судів підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити припис від 22 грудня 2016 року та обставини того, чи було отримано позивачем припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які порушення (вимоги) він містив, який строк надавався для його виконання та чи є чинним вказаний припис на час розгляду справи у суді.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі №815/2527/17 скасувати.

Справу №815/2527/17 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду