Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2019 року

Київ

справа №826/1487/16

адміністративне провадження №К/9901/68543/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Келеберда В.І. від 21 червня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Земляної Г.В. від 22 листопада 2018 року

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

третя особа - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа Фонду, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. від 18 вересня 2015 року № 812 в частині визнання нікчемними договорів банківських вкладів № 10005009923694 від 15 січня 2015 року, № 00004009953710 від 15 січня 2015 року, № 10003009983703 від 15 січня 2015 року, № 20003009923701 від 15 січня 2015 року, укладених між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування на загальну суму у розмірі 195 000,00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 за вищевказаними договорами;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» (далі також - ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. № 822 від 18 вересня 2015 року в частині визнання нікчемними операції (транзакції) по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб з рахунків юридичних осіб та фізичних осіб-піприємців на рахунки фізичних осіб - клієнтів Банку, в тому числі і відносно транзакцій щодо перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 у сумі 50000,00 грн, на рахунок № НОМЕР_2 у сумі 45 000,00 грн, на рахунок № НОМЕР_3 у сумі 50000,00 грн та на рахунок № НОМЕР_4 у розмірі 50000,00 грн. Зобов`язано Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачі як вкладники набули право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах його граничного розміру. В Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договорів банківського вкладу нікчемними, а тому відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, протиправно не подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року в частині визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича № 822 від 18 вересня 2015 в частині визнання нікчемними операції (транзакції) по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб з рахунків юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на рахунки фізичних осіб - клієнтів Банку, в тому числі і відносно транзакцій щодо перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 у сумі 50 000,00 грн., на рахунок № НОМЕР_2 у сумі 45 000,00 грн., на рахунок № НОМЕР_3 у сумі 50000,00 грн. та на рахунок № НОМЕР_4 у розмірі 50 000,00 грн скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині позовних вимог відмовлено, в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року залишено без змін.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного Уповноваженою особою Фонду. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано Уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку, а відтак він не несе жодних правових наслідків для позивача та не підлягає скасуванню в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду звернулася з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 відкрив в ПАТ «Дельта Банк» рахунки: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 шляхом укладання відповідних договорів з банком.

Також, між ОСОБА_1 (далі також - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ормагруп» (далі також - позикодавець, ТОВ «Ормагруп») укладено договір безвідсоткової позики від 12 січня 2015 року, відповідно до якого позикодавець зобов`язувався передати у власність позичальнику на безвідсотковій основі грошові кошти в розмірі 195 000,00 грн.

У подальшому отримані позивачем кошти внесено на рахунки останнього № НОМЕР_3 (50 000,00 грн), № НОМЕР_2 (45 000,00 грн), № НОМЕР_1 (50 000,00грн) та № НОМЕР_4 (50 000,00 грн), відкриті банком на виконання договорів банківського вкладу № 10005009923694 від 15 січня 2015 року, № 10004009953710 від 15 січня 2015 року, № 10003009983703 від 15 січня 2015 року, № 20003009923701 від 15 січня 2015 року.

02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51, яким запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» - Кадирова В.В.

08 квітня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 в ПАТ «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року № 147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

02 вересня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року за № 181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року.

Листом від 29 вересня 2015 року № 9294/112 позивача повідомлено, що транзакції (операції) щодо перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_3 у сумі 50 000,00 грн, № НОМЕР_2 у сумі 45 000,00 грн, № НОМЕР_1 у сумі 50000,00 грн та № НОМЕР_4 у сумі 50 000,00 грн визнано нікчемними відповідно до вимог пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Як наслідок визнані нікчемними і договори банківського вкладу № 10005009923694 від 15 січня 2015 року, № 10004009953710 від 15 січня 2015 року, № 10003009983703 від 15 січня 2015 року, № 20003009923701 від 15 січня 2015 року.

Позивач, вважаючи свої права щодо повернення вкладу порушеними, звернувся до суду з вказаним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів як кредитором грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно з протоколом № 14 від 20 березня 2013 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі також - Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до статті 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з частиною першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі також - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеними договорами (перекази коштів від ТОВ «Ормагруп»), а тому в розумінні закону позивач є вкладником.

Укладення вказаних договорів та зарахування коштів на рахунки позивача відбулося до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

Колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосовані до договорів банківського вкладу (депозиту), укладених між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цих договорів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих договорів не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Отже, вклади розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому Уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивачів до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

Стосовно визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 16 вересня 2015 № 812 в частині визнання нікчемними договорів банківських вкладів № 10005009923694 від 15 січня 2015 року, № 00004009953710 від 15 січня 2015 року, № 10003009983703 від 15 січня 2015 року, № 20003009923701 від 15 січня 2015 року, укладених між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів, Суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (Уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його Уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ Уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято Уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16.

Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Відтак і право позивача в цій справі не може бути порушене внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договорами банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 у справі № 802/351/16-а.

Згідно із статтею 354 КАС України касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статей 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають частковому скасуванню, а саме в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання нікчемними договорів банківських вкладів №10005009923694 від 15 січня 2015 року, № 00004009953710 від 15 січня 2015 року, № 10003009983703 від 15 січня 2015 року, № 20003009923701 від 15 січня 2015 року, укладених між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 , та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів, а провадження у справі в цій частині - закриттю.

В решті постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 238, 242, 341, 343, 350, 351, 354, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року та Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича в частині визнання нікчемними договорів банківських вкладів № 10005009923694 від 15 січня 2015 року, № 00004009953710 від 15 січня 2015 року, № 10003009983703 від 15 січня 2015 року, № 20003009923701 від 15 січня 2015 року, укладених між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів, а провадження у справі у цій частині - закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді: С. М. Чиркін

В. М. Шарапа