Історія справи
Ухвала КАС ВП від 17.06.2019 року у справі №826/15966/14
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2019 року
Київ
справа №826/15966/14
адміністративне провадження №К/9901/4935/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014 (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 (головуючий суддя Шостак О.О., судді: Мамчур Я.С., Желтобрюх І.Л.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Фіш» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт Фіш» (далі - ТОВ «Горизонт Фіш») звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - Київська міська митниця ДФС, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (далі - ГУ Державна казначейська служба України у м.Києві - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 та щодо направлення такого висновку відповідачу 2 для здійснення повернення суми коштів з бюджету; стягнення з Державного бюджету України через орган Казначейства суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 33972,84грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015, позов задоволено частково.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач 1 оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі митний орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач 1 зазначає, що сплачені декларантом суми коштів не є надмірно сплаченими грошовими коштами, помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями, а є передоплатою. Крім того, митний орган вказує, що повернення коштів здійснюється виключно органами Казначейства. При цьому, суди не в праві зобов`язувати суб`єктів владних повноважень чи їх посадових осіб приймати (видавати, створювати) певні нормативно-правові чи інші офіційні документи. Відповідач вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права у частині задоволених позовних вимог.
ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві подано заяву про приєднання до касаційної скарги, у якій відповідач 2 погоджується з позицією митного органу про порушення судами попередніх інстанцій норм права з підстав, викладених у касаційній скарзі та просить вимоги касаційної скарги задовольнити.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, згідно яких, судами попередніх інстанцій не були допущені порушення матеріального та процесуального права під час розгляду справи. Позивач вважає постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій обґрунтованими та законними. Позивач переконаний, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Як зазначає позивач, скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів тягне за собою необхідність коригування митної вартості до вартості, визначеної декларантом та повернення надмірно сплачених, у зв`язку з таким коригуванням, митних платежів.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 попередній розгляд справи №826/15966/14 призначено на 18.06.2019.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України прийнято рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів від 23.01.2014 №100270004/2014/000018/2 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 23.01.2014 №100270004/2014/50018.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 у справі №826/2649/14 за позовом ТОВ «Горизонт Фіш» до Київської регіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2014 №100270004/2014/000018/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.01.2014 №100270004/2014/50018.
Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару позивачем сплачено податок на додану вартість у розмірі 33 972,84грн.
З метою повернення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість на підставі рішення адміністративного суду, що набрало законної сили, ТОВ «Горизонт Фіш» звернулось до митного органу з заявою від 26.06.2014 про повернення надмірно сплачених митних платежів шляхом їх зарахування як передоплату, відповідно до статтей 301, 335 Митного кодексу України.
Листом від 14.07.2014 №8090/1/26-70-52-06 Київська міжрегіональна митниця відмовила позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів, оскільки, як вважав митний орган, правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету відсутні.
ТОВ «Горизонт Фіш» звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, у якому позивач просив суд:
визнати протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо неприйняття рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 33972,84грн. у формі відповідного висновку та щодо направлення такого висновку відповідачу 2 для здійснення повернення суми коштів з бюджету на поточний рахунок ТОВ «Горизонт Фіш» для митного оформлення майбутніх поставок товарів;
стягнути з Державного бюджету України через орган Казначейства на користь ТОВ «Горизонт Фіш» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 33972,84грн.
Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін апеляційним судом, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС щодо неприйняття рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 33972,84грн. у формі відповідного висновку та щодо направлення такого висновку ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок ТОВ «Горизонт Фіш» у Київській міській митниці ДФС для митного оформлення майбутніх поставок товарів.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди посилались на те, що наявними матеріалами справи підтверджується подання позивачем до митного органу письмової заяви про повернення надмірно сплачених платежів. Проте, відповідачем не було вжито дій, визначених законодавством, а лише направлено на адресу позивача лист. Разом з тим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача надмірно сплачених митних платежів у розмірі 33972,84грн. є передчасними та не підлягають задоволенню з огляду на те, що у останнього відсутній відповідний висновок митного органу.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини третьої статті 52 Митного кодексу України передбачено право декларанта, який заявляє митну вартість, оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.
Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам Митного кодексу України, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надміру сплаченими теж немає. Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту, як зазначено у статті 301 Митного кодексу України, відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, яка регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, надміру сплачені митні та інші платежі це сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.
Згідно пункту 3.4. вказаного Порядку повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України №618 від 20.05.2007 (далі - Порядок №618).
Наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України №882/1188 від 30.12.2013 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань (далі - Порядок №882/1188).
Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу III Порядку №618 для повернення з державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункти 2, 3 розділу III Порядку №618).
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України (пункт 4 розділу III Порядку №618).
Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів (пункт 5 розділу III Порядку №618).
Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю (пункт 6 розділу III Порядку №618).
Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви (пункт 7 розділу III Порядку №618).
Згідно пункту 5 Порядку №882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Відповідно до пункту 7 Порядку №882/1188 орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.
Відповідно до пункту 8 Порядку №882/1188 орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.
Згідно пункту 10 Порядку №882/1188 на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у визначеному законодавством порядку.
Наведені вище норми свідчать, що підставою для виплати Державним казначейством України надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів. Законодавчо встановленою умовою повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. При цьому, з метою підтвердження обґрунтованості заявлених до повернення сум, відповідний відділ (митного органу) перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, з метою повернення суми надмірно сплачено податок на додану вартість на підставі рішення адміністративного суду, що набрало законної сили, ТОВ «Горизонт Фіш» звернулось до митного органу з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Натомість, відповідачем за результатами отримання такої письмової заяви позивача не було вжито жодних дій, визначених Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою).
Судами встановлено, що як вбачається з листа митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про жодні недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків, а єдиною підставою для відмови позивачу в поверненні коштів є посилання на те, що питання повернення коштів позивачу з відповідного рахунку у сумі переплати податку на додану вартість та сумі мита постановою Окружного адміністративного суду міста Києва не задоволено.
Як з`ясовано судами, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2014 у справі № 826/2649/14 позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог в частині стягнення з бюджету надмірно сплачених коштів з огляду на те, що позивачем не була дотримана процедура, передбачена розділом ІІІ Порядку №618, зокрема, в частині подання відповідної заяви з наданням підтверджуючих документів. Судами констатовано, що лист митного органу не містив в собі викладення обґрунтованих причин для відмови в поверненні коштів.
Касаційний суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що факт сплати позивачем надмірних митних платежів встановлений рішенням суду, яким, зокрема, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Позивач у передбаченому чинним законодавством порядку звернувся до митного органу із відповідними заявами про повернення надмірно сплачених митних платежів шляхом їх зарахування як передоплата. У той же час, з матеріалів справи вбачається, що митним органом не вжито жодних передбачених законом дій щодо підготування вищевказаного висновку, а лише надано письмову відмову про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.
Враховуючи зазначені обставини, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності митного органу щодо неприйняття рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів у формі відповідного висновку та щодо направлення такого висновку органу Казначейства для здійснення повернення суми коштів з бюджету на поточний рахунок позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.
Таким чином, доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у рішеннях судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
І.А. Гончарова
Судді Верховного Суду