Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №806/1002/17

адміністративне провадження №К/9901/38742/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Державної служби геології та надр України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Райт Солюшн» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами, про зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Райт Солюшн» на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, постановлену у складі судді Попової О.Г. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого Котік Т.С., суддів Моніча Б.С., Охрімчук І.Г.,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Райт Солюшн» (далі - Товариство), в якому просило визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 4784, виданого 26 серпня 2016 року Державною службою геології та надр України Товариству з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину (ділянка Замисловицька) на території Житомирської області, Олевського району, на захід від села Замисловичі загальною площею 822,80 га.

При зверненні до суду позивач просив винести ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Товариству, а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам на підставі цивільно-правових угод укладених з наведеним Товариством, або за іншими формами домовленостей з Товариством, здійснювати геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовища бурштину (ділянка Замисловицька) на території Житомирської області, Олевського району, на захід від села Замисловичі загальною площею 822,80 га на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 4784 від 26 серпня 2016 року.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що представники Товариства, використовуючи протиправний, на думку позивача, дозвіл № 4784 мають змогу фактично здійснювати геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину. Вказував, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову продиктована високою соціальною напругою серед місцевих мешканців та територіальної громади Олевського району та Житомирської області, внаслідок видачі спірного дозволу, можливим протиправним видобутком бурштину на площі понад 800 га та ймовірною його подальшою реалізацією.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено частково.

Зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4784, виданого Товариству 26 червня 2016 року Державною службою геології та надр України з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину (ділянка Замисловицька) на території Житомирської області, Олевського району, на захід від села Замисловичі загальною площею 822,80 га - до ухвалення рішення в адміністративний справі № 806/1002/17.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Товариство звернулася до суду з касаційною скаргою.

Скаржник, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання заступника прокурора Житомирської області про забезпечення адміністративного позову відмовити повністю.

До суду касаційної інстанції від заступника прокурора Житомирської області надійшли заперечення на касаційну скаргу з проханням залишити касаційну скаргу без задоволення. Позивач вважає доводи касатора, що спеціальний дозвіл поширюється лише на збирання геологічної інформації, такими, що не заслуговують на увагу, оскільки отриманий спеціальний дозвіл на користування надрами надає більш ширші повноваження та не виключає можливість видобутку копалин з надр та їх реалізації підприємством.

Встановлено, що Державною службою геології та надр України 26 серпня 2016 року за реєстраційним № 4784 видано Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовища бурштину (ділянка Замисловицька), на захід від села Замисловичі, Олевського району, Житомирської області, площею 822,80 га.

Вважаючи вказаний дозвіл від 26 серпня 2016 року № 4784 протиправним, позивач в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, при частковому задоволенні заяви позивача щодо забезпечення позову виходив із того, що наведені позивачем у заявленому клопотанні обставини свідчать про те, що для можливого відновлення прав, свобод та інтересів Держави в особі територіальної громади Житомирської області без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, останньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В своїй оцінці суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Приймаючи рішення про відмову у забезпеченні позову у спосіб, визначений позивачем, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що останнім не надано доказів, які б підтверджували, що Товариством, або будь-якими іншими фізичними та юридичними особами на підставі цивільно-правових угод укладених з наведеним Товариством, або за іншими формами домовленостей з Товариством, здійснюється геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища бурштину (ділянка Замисловицька) на території Житомирської області, Олевського району, на захід від села Замисловичі загальною площею 822,80 га на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 4784 від 26 червня 2016 року.

Разом з тим, суди дійшли вірного висновку, що наведені позивачем у заявленому клопотанні обставини свідчать про те, що для можливого відновлення прав, свобод та інтересів Держави в особі територіальної громади Житомирської області без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4784 виданого 26 червня 2016 року, останньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зазначене відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При цьому, застосовані заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Зі змісту статті 117 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) слідує, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Наявність таких обставин має бути підтверджена позивачем.

Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки дослідно-промислова розробка родовища бурштину буде проводитися на земельній ділянці загальною площею 822,80 га та в разі скасування спеціального дозволу призведе до витрат для відновлення земельної ділянки. Обраний судом спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, а вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про забезпечення позову.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райт Солюшн» залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі № 806/1002/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Судді Верховного Суду