Історія справи

Постанова ВСУ від 18.10.2016 року у справі №826/10324/14
Ухвала КАС ВП від 01.08.2018 року у справі №826/10324/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2020 року

Київ

справа №826/10324/14

адміністративне провадження №К/9901/53579/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Калашнікової О. В., Соколова В.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом виконуючого обов`язки прокурора міста Житомира до Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року, прийняте у складі судді Арсірія Р.О. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі, прийняту у складі колегії суддів: Василенка Я.М. (головуючий), Кузьменка В.В., Шурка О.І.

І. Суть спору:

1. В.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» необґрунтовано одержану виручку в сумі 307 368,28 грн. та 614 736,56 грн. штрафу в дохід Державного бюджету на р/р 31115106700002 УДКС у м. Житомирі/2181100, код отримувача 38035726, банк ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної перевірки щодо порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги в Центрі телекомунікаційних послуг Житомирської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» складено акт, на підставі якого Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №79 від 21.04.2006 та вилучення у Відповідача в дохід державного бюджету суму 374 946, 70 грн. та штраф у розмірі 749 893,40 грн. Відповідач рішення Інспекції не виконав, в зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області проведено перевірку Житомирської філії ВАТ «Укртелеком» щодо порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги за період з 01.01.2004 по 01.01.2006.

5. За результатами даної перевірки складено акт від 16.04.2006, яким встановлено, що за період з 01.01.2004 по 01.04.2006 нарахування плати за послуги, які визначено позиціями 48-55 наказу Держкомзвязку та інформатизації України від 07.06.2002 № 120 структурними підрозділами Житомирської філії ВАТ «Укртелеком» здійснювалося за тарифами вищими ніж граничні, а саме, без застосування коефіцієнта зменшення 0,7, внаслідок чого із мешканців селищ міського типу - районних центрів одержано необґрунтованої виручки в сумі 344 332,00 грн.; застосування тарифів вищих ніж затверджені граничні при нарахуванні плати телерадіокомпаніям, редакціям газет та структурними підрозділами ЖД УДППЗ "Укрпошта", внаслідок чого одержано необґрунтованої виручки в сумі 28714,70 грн.; застосування тарифів вищих ніж затверджені граничні при нарахуванні плати за переоформлення телефонів, внаслідок чого одержано необґрунтованої виручки в сумі 1900,00 гри. Всього одержано необґрунтованої виручки в сумі 374946,70 грн.

6. На підставі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 06.01.2004 Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області 21.04.2006 прийнято рішення № 79 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Житомирської філії ВАТ «Укртелеком», відповідно до якого вилучається в доход державного бюджету необґрунтовано одержана виручка 374 946,70 грн. та штраф 749893,40 грн.

7. Структурні підрозділи відповідача від імені ВАТ «Укртелеком» зверталися з позовами до суду (Центр електрозв`язку № 8 Житомирської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Новоград-Волинський) про скасування рішення від 21.04.2006р. №79 в частині отримання грошової виручки в сумі 2703,54грн.), (Центр електрозв`язку № 5 Житомирської філії ВАТ «Укртелеком» про скасування рішення інспекції від 21.04.2006 № 79 в частині отримання грошової виручки Центром № 5 в сумі 51 990,72 грн. (справа № 6/901-НМ, скасовано спірне рішення в сумі 31122,79грн.); Центр електрозв`язку № 8 Житомирської філії ВАТ «Укртелеком» про скасування рішення інспекції від 21.04.2006 № 79 в частині отримання виручки Цехом № 20 Центру № 8 в сумі 54 979,81 грн. (6/925- НМ)).

8. За результатом розгляду судами вказаних справ рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області від 21.04.2006 № 79 скасовано в частині. А саме на суму 67 578,42 грн. із загальної суми 374 946,70 грн., яка підлягала стягненню.

9. Таким чином, позивач просить стягнути з ВАТ «Укртелеком» необґрунтовано одержану виручку в сумі 307 368,28 грн. та 614 736,56 грн. штрафу в дохід Державного бюджету України.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27 березня 2018 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, позов задоволено.

11. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області від 21.04.2006 № 79 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Житомирської філії ВАТ «Укртелеком», в частині вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в сумі 307 368,28 грн. та 614 736,56 грн. штрафу відповідачем не оскаржувалось та скасоване не було та прийнято в межах граничних строків, встановлених частиною 1 ст. 20 ГК України.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

12. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

13. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно визнано строк звернення до суду пропущеним з поважних причин, оскільки, наведені позивачем обставини не є поважними.

13.1. Крім того, скаржник посилається на те, що позивачем не було подано суду оригіналу жодного доказу, в підтвердження викладених в позовній заяві фактів, зокрема, акту перевірки від 19.04.2006 та рішення № 79 від 21 квітня 2006 року. При цьому, копії вказаних документів, надані позивачем до суду, не засвідчені належним чином. Однак, при винесенні оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанції, даному факту належної оцінки надано не було. В зв`язку з цим, на думку відповідача, суд не мав права брати копію акту перевірки від 19.04.2006 та копію рішення № 79 від 21.04.2006 до уваги.

13.2. Також скаржник зазначає, що істотною умовою для застосування штрафних санкцій до відповідача є наявність доказів отримання позивачем необґрунтовано одержаної суми виручки, а саме платіжних доручень, квитанцій прибутково-касових ордерів, банківських виписок про зарахування коштів. Однак, жодних первинних бухгалтерських документі, які б підтверджували б зазначену в акті перевірки суму необґрунтовано одержаної виручки до акту перевірки не додано і в матеріалах справи вони відсутні. Судом не з`ясовано, чи було відповідачем фактично одержано кошти з оплати за надані послуги за перевірений період, а також розмір такої виручки. Крім того, скаржник зазначає, що з врахуванням приписів ст.250 ГК України правомірним було б нарахування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін лише за період з 12.03.2005 по 01.01.2006, що не було взято судом першої та апеляційної інстанції до уваги.

14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

V. Джерела права й акти їх застосування

15. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Повноваження Державної інспекції з контролю за цінами у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України «Про ціни та ціноутворення» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

17. Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому предметом контролю є правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

18. Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами (чинне на момент виникнення правовідносин; далі - Положення № 1819), згідно з пунктом 1 якого Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

19. За приписами пункту 4 Положення № 1819 Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

20. Держцінінспекція має право: приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами (підпункт 5 пункту 5 Положення № 1819).

21. Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція № 298/519), Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

22. При цьому згідно з абзацом першим пункту 1.4 Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб`єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

23. Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

24. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що органи Держцінінспекції у 2006 році були наділені повноваженнями проводити перевірки додержання суб`єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, зі складанням відповідних актів, та виносити на підставі таких актів рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню до Державного бюджету, а в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

VI. Висновок Верховного Суду

25. Перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

27. Беручи до уваги те, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області від 21.04.2006 № 79 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Житомирської філії ВАТ «Укртелеком», в частині вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в сумі 307 368,28 грн. та 614 736,56 грн. штрафу відповідачем не оскаржувалось та скасоване не було і станом на дату розгляду цієї справи відповідач його не виконав, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

28. Стосовно доводів відповідача, які він наводить при обґрунтуванні касаційної скарги, то вони по суті полягають у запереченні правомірності рішення від 21.04.2006 № 79, що не є предметом доказування в цій справі.

29. Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи скаржника про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом з огляду на наступне.

30. Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України) встановлені строки звернення до адміністративного суду.

31. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

32. Відповідно до частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

33. Посилаючись на порушення позивачем строку звернення до суду, скаржник зазначає, що позивачу було відомо про існування спірних правовідносин, оскільки в провадженні господарського суду Житомирської області перебував на розгляді позов Державної інспекції з контролю за цінами у Житомирській області до Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» про сплату економічних санкцій. 02.04.2010 прокуратурою Житомирської області здійснювалося представництво держави в даній справі в зв`язку з чим позивачу було достовірно відомо про існування даного спору. Натомість, адміністративний позов прокурором було подано в квітні 2014 року.

34. З цього приводу колегія суддів зазначає, що в ході розгляду Господарським судом Житомирської області справи №16/1605 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області до відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення 1124840,10 грн заборгованості по сплаті економічних санкцій встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 №346 «Про ліквідацію урядових органів» та наказу Міністерства економіки України №484 від 08.06.2011 «Деякі питання ліквідації Державної інспекції з контролю за цінами та її територіальних органів» Державна інспекція з контролю за цінами та її територіальні органи припинені шляхом ліквідації. Доказів правонаступництва Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області після припинення її діяльності не надано, у зв`язку з чим, ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.06.2013 у справі №16/1605 на підставі пункту 5 частини першої статті 157 КАС України провадження у адміністративній справі закрито.

35. В подальшому, враховуючи, що Держцінінспекція України, яка діяла у системі Мінекономіки України припинила свою діяльність, прокуратурою міста Житомира 18 вересня 2013 року, в межах шестимісячного строку, подано до Житомирського окружного адміністративного суду позов про стягнення з ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» необґрунтовано одержану виручки в сумі 374946,70 грн та 749893,40 грн штрафу в дохід Державного бюджету України.

36. Отже, органами прокуратури вищевказаний позов пред`явлено через ліквідацію органу державного контролю, уповноваженого на стягнення необґрунтовано одержаної виручки у зв`язку з порушенням державної дисципліни цін. Вказане стало підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді, оскільки таке представництво більше не могло здійснюватися уповноваженим органом державного контролю. Звернення прокуратурою до суду до цього часу унеможливлювалося фактом належного виконання функцій у спірних правовідносинах органом державного контролю та наявністю судового спору з тими ж підставами та предметом.

37. В подальшому, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 адміністративну справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

38. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2014 прийнято дану справу до свого провадження та присвоєно № 826/5003/14.

39. За результатом розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 826/5003/14, 23.05.2014 позов прокурора залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача по справі.

40. 15.07.2014 прокурор повторно звернувся до суду з даним позовом.

41. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлення у зв`язку з цим позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

42. Щодо доводів скаржника, що позивачем не було подано суду оригіналу жодного доказу, в підтвердження викладених в позовній заяві фактів, зокрема, акту перевірки від 19.04.2006 та рішення № 79 від 21 квітня 2006 року, колегія суддів зазначає що існування таких документів під сумнів не ставиться, оскільки вони неодноразово були предметом дослідження під час розгляду судових справ. За змістом касаційної скарги відповідач не оспорює факту проведення Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області перевірки щодо порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги, її результатів та існування інших обставин, що доводяться копіями письмових доказів, долучених до позовної заяви.

43. Крім того, у відповідності до частини другої ст.351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

44. Відтак, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» необґрунтовано одержану виручку в сумі 307 368,28 грн. та 614 736,56 грн. штрафу в дохід Державного бюджету.

45. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

46. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

47. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; пункт 29).

48. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

49. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

50. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі №826/10324/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. А. Губська

Судді О. В. Калашнікова

В.М. Соколов