Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2019 року

м. Київ

справа №826/6375/15

адміністративне провадження №К/9901/3469/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Алгоритм» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015р. (судді - Ісаєнко Ю.А., Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Алгоритм» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк» «Експобанк» Волощука І.Г., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Промекономбанк», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель», про скасування рішення,

встановив:

У квітні 2015р. ТОВ «ФК «Алгоритм» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Експобанк», викладене у повідомленні від 21.10.2014р. про нікчемність договору відступлення права вимоги №10/09-14 від 10.09.2014р.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на відсутність законних підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2015р. змінено в частині щодо підстав для відмови у задоволенні позову, в іншій частині постанову залишено без змін.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що апеляційним судом неправильно дано оцінку обставинам справи, зокрема невірно визначено, що відповідачем у зв'язку з визнанням правочину нікчемним не порушено його прав, оскільки після прийняття рішення про нікчемність правочину та направлення відповідного повідомлення про його нікчемність банк не виконує зобов'язання за договором відступлення права вимоги.

Крім того посилався на те, що жодним нормативним актом не передбачено, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути виражене в документі, який має назву «рішення», а тому суд дійшов помилкових висновків, що відповідачем жодного рішення не приймалось.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами встановлено, що 04.04.2011р. між ПАТ «Комерційний банк «Даніель» та ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» укладено Договір №14/LORO-T про встановлення кореспондентських відносин, за умовами якого Банк відкриває Кореспонденту кореспондентський рахунок типу «Лоро» в українській гривні для здійснення міжбанківських переказів, на підставі міжбанківських розрахункових документів.

24.05.2012р. між тими ж сторонами укладено Генеральну угоду №ГУ/24052012-1 про порядок проведення міжбанківських операцій, згідно з якою встановлено загальні умови і порядок здійснення валютних конверсійних операцій, операцій по залученню/розміщенню міжбанківських кредитів, депозитів, інших операцій, та порядок укладання конкретних угод.

11.07.2013р., в забезпечення виконання зобов'язань за вказаними вище договорами, між ПАТ «Комерційний банк «Даніель» та ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» укладено договір застави майнових прав №б/н та договір застави №2, згідно з якими Заставодавець передав Заставодержателю в первісну та наступну заставу майнові права - а саме право вимоги за договорами, укладеними Заставодавцем із Позичальниками (за Кредитними договорами), Заставодавцями/ Іпотекодавцями (за Договорами застави/іпотеки) та поручителями (за Договорами поруки), наведеними в додатку до договорів застави.

03.01.2014р. між ПАТ «КБ «Промекономбанк» та ПАТ «КБ «Експобанк» укладено Договір відступлення права вимоги №03/01-14, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги, що належали йому на підставі: Договору про встановлення кореспондентських відносин №14/LORO-T; Генеральної угоди № ГУ/24052012-1 від 24.11.2012p., Договору застави майнових прав б/н від 11.07.2013р.; Договору застави майнових прав №2 від 11.07.2013р.

16.01.2014р. між ПАТ «КБ «Даніель» та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» укладено договір про задоволення вимог заставодержателя, на підставі якого ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» здійснив задоволення вимог заставодержателя за Договором застави майнових прав №2 від 11.07.2013р. та Договором застави майнових прав б\н від 11.07.2013р. (а.с. 133-135)

10.09.2014р. між AT «КБ «Експобанк» та ТОВ «ФК «Алгоритм» укладено Договір відступлення права вимоги №10/09-14. Відповідно до зазначеного договору до ТОВ «ФК «Алгоритм» перейшли всі права вимоги та інші права, які виникли у AT «КБ «Експобанк» на підставі Договору про відступлення права вимоги №03/01-14 від 03.01.2014p., та права вимоги, які виникнуть в майбутньому, за договорами, зазначеними у додатку 1 до Договору про задоволення вимог заставодержателя №16/01-14 від 16.01.2014р.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014р. №597 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.09.2014 №97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «КБ «Експобанк», згідно з яким з 25.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Бондаря Юрія Миколайовича строком на три місяці з 25.09.2014р. по 25.12.2014р.

У зв'язку із призначенням Бондаря Ю.М. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Камбіо», рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.12.2014р. №139 повноваження уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ» Експобанк» передано Волощуку Ігорю Григоровичу.

В подальшому на адресу позивача від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Експобанк» надійшло повідомлення від 21.10.2014р. №11101/449 про нікчемність договору відступлення права вимоги від 10.09.2014р. №10/09-14 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, згідно вказаного повідомлення, Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Експобанк» під час перевірки договорів був виявлений договір відступлення права вимоги від 10.09.2014р. №10/09-14, що укладений між ТОВ «ФК «Алгоритм» та ПАТ «КБ «Експобанк», згідно з яким останній в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за плату, передбачену цим договором відступає (передає), а ТОВ «ФК «Алгоритм» приймає (набуває) права вимоги та інші права, які виникли у ПАТ «КБ «Експобанк» на підставі договору про відступлення права вимоги від 03.01.2014р. №03/01/14, та права вимоги, які виникнуть в майбутньому, за договорами зазначеними у додатку 1 до договору про задоволення вимог заставодержателя від 16.01.2014р. №16/01-14 за наступними правочинами:

- Генеральною угодою про порядок проведення міжбанківських операцій від 24.05.2012р. №ГУ/24052012-1, що укладений між ПАТ «КБ «Промекономбанк» та ПАТ «КБ «Даніель», разом зі змінами до неї;

- Договором про встановлення кореспондентських відносин від 04.04.2011р. №14/LORO-T, що укладений між ПАТ «КБ «Промекономбанк» та ПАТ «КБ «Даніель»;

Також, за умовами договору про відступлення права вимоги від 10.09.2014р. №10/09-14, одночасно з переходом прав вимоги ПАТ «КБ «Експобанк» за Основними договорами до ТОВ «ФК «Алгоритм» переходять права ПАТ «КБ «Експобанк» за наступними договорами, укладених в якості забезпечення виконання зобов'язань за Основними договорами: договорами застави майнових прав від 11.07.2013р. №б/н та №2, що укладені між ПАТ «КБ «Промекономбанк» та ПАТ «КБ «Даніель». Окрім цього, в повідомлені зазначено, що пунктом 2.1 договору відступлення права вимоги від 10.09.2014р. №10/09-14, встановлено, що вартість відступлених прав вимоги, на дату відступлення прав вимоги становить 16000000,00 грн, які новий кредитор повинен перерахувати на користь первісного кредитора протягом одного банківського дня. Згідно абз 2 п. 7.4 договору, первісний кредитор підтверджує, що зобов'язання нового кредитора виникають з моменту отримання останнім документів, що зазначені у п. 3.2.1, що підтверджується актом приймання - передачі документів. Проте, як зазначено у повідомленні, документи, що визначені у п. 3.2.1 договору, знаходяться у ПАТ «КБ «Даніель», який відмовляється їх передавати. На думку відповідача, таке формулювання зазначеного пункту унеможливлює своєчасне отримання грошових коштів, які були б необхідні банку для розрахунків з іншими кредиторами.

Вважаючи, що внаслідок укладення договору відступлення права вимоги від 10.09.2014р. №10/09-14 ПАТ «КБ «Експобанк» частково не може виконувати грошові зобов'язання перед іншими кредиторами (у зв'язку із неотриманням коштів від первісного кредитора та як наслідок, неприйняттям на себе зобов'язань перед іншими кредиторами), відповідач на підставі пункту 2 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дійшов висновку про його нікчемність та про відсутність у позивача права вимоги.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк», викладене у повідомленні від 21.10.2014р. про нікчемність договору відступлення права вимоги №10/09-14 від 10.09.2014р.

Змінюючи постанову суду першої інстанції в частині щодо мотивів відмови у позові, апеляційний суд дійшов висновку, що повідомлення відповідача від 21.10.2014р. №11101/449 про нікчемність договору відступлення права вимоги від 10.09.2014р. №10/09-14 є лише формою листа, наданим уповноваженою особою Фонду з метою повідомлення сторони за договором про нікчемність договору відповідно до вимог п. 4 ч. 2 статті 37 Закону №4452, та не містить в собі ознак акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для позивача.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем фактично реалізовано обов'язок по забезпеченню перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а до порушення права позивача може призвести застосування Уповноваженою особою Фонду наслідків нікчемності договору від 10.09.2014р. №10/09-14.

З висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується частково з огляду на наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ «ФК «Алгоритм» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним рішення уповноваженої особи Фонду у формі повідомлення.

Згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення, оформленого повідомленням про нікчемність правочину, уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «КБ «Експобанк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо його скасування, а тому позовні вимоги про скасування рішення відповідача, оформлене повідомленням від 21.10.2014р. про нікчемність договору відступлення права вимоги №10/09-14 від 10.09.2014р. не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11.04.2018р., №910/24198/16 від 16.05.2018р., №819/353/16 від 04.07.2018р., №802/8351/16-а від 31.10.2018р.

Згідно зі статтею 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі

Керуючись статтями 343, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Алгоритм» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2015р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015р. - скасувати, провадження у справі №826/6375/15 - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук