Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2019 року у справі №500/92/19
Постанова КАС ВП від 16.09.2022 року у справі №500/92/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 500/92/19

касаційне провадження № К/9901/26590/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 (головуючий суддя: Глушко І.В., судді: Довга О.І., Ільчишин Н.В.)

у справі №500/92/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Тернопільській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, у якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1821-54 від 08.11.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 у справі №819/3159/14-а припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , а державного реєстратора зобов`язано вчинити дії щодо припинення підприємницької діяльності. Вказував, що підприємницька діяльність ним не здійснювалась, у спірний період в тому числі. Також зазначив, що з 01.10.2010 він працює в ПП «Дружба-Нафтопродукт» водієм та у період з 01.01.2017 по 31.10.2018 роботодавцем утримано та сплачено з отримуваного ОСОБА_1 доходу єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 25821,31 грн. Посилаючись на те, що доходу у спірний період від підприємницької діяльності не отримував, а також на те, що в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» він є застрахованою особою і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сплачувався роботодавцем в розмірі не менше мінімального, вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1821-54 від 08.11.2018 протиправною.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-1821-54.

Рішення мотивоване тим, що визначальною умовою для наявності обов`язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність є наявність у особи статусу фізичної особи-підприємця. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 у справі №819/3159/14-а припинено підприємницьку діяльність позивача, а також зобов`язано державного реєстратора провести дії, передбачені частиною третьою статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» стосовно припинення підприємницької діяльності суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 . При цьому, при прийнятті рішення по суті судом враховані наведені у позовній заяві доводи, підтверджені довідкою ПП «Дружба-Нафтопродукт» №1064 від 28.12.2018, про те, що позивач з 01.01.2010 по 28.12.2018 був працевлаштований у ПП «Дружба-Нафтопродукт» та роботодавцем було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні будь-які відомості щодо позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмку) від 08.11.2018 № Ф-1821-54.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі № 500/92/19 скасовано. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про позивача зумовлена нездійсненням позивачем дій, спрямованих на їх включення. За відсутності належних доказів припинення підприємницької діяльності у встановленому законом порядку, за позивачем зберігається статус підприємця-платника податків, який у розумінні частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є самостійним суб`єктом сплати єдиного внеску. Позивач є платником єдиного внеску згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» незалежно від фінансового стану та з 2017 року (набрання чинності змінами до вказаного Закону) навіть в разі відсутності доходу в сумі єдиного внеску не менше за розмір мінімального страхового внеску.

ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що оскаржувана вимога порушує його права та законні інтереси, оскільки призводить до необхідності сплати єдиного внеску за умови відсутності доходу від підприємницької діяльності. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 у справі № 819/3159/14-а припинено підприємницьку діяльність позивача, а державного реєстратора зобов`язано вчинити дії щодо припинення його підприємницької діяльності, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважає, що не має обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як фізична особа-підприємець. Крім того, його роботодавцем ПП «Дружба-Нафтопродукт» у період з 01.01.2017 по 31.10.2018 утримано та сплачено з отримуваного позивачем доходу єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування в загальній сумі 25821,31 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі №500/92/19.

Головним управлінням ДФС у Тернопільській області подано клопотання про заміну Головного управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

У зв`язку з реформуванням податкової системи і реорганізацією Державної податкової служби України Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Головного управління ДФС у Тернопільській області та допустити процесуальну заміну Головного управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Тернопільській області відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Стверджує, що рішення суду апеляційної інстанції є обґрунтованим та законним, оскільки позивач є самостійним платником єдиного внеску згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у зв`язку з чим вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1821-54 від 08.11.2018 не підлягає скасуванню.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 у справі №819/3159/14-а припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , а державного реєстратора зобов`язано вчинити певні дії щодо припинення підприємницької діяльності позивача.

Вказаним рішенням суду встановлено, що згідно з довідкою Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 17.10.2014 № 29370/7/17-06/29 податкова звітність не подавалася позивачем більше одного року, а саме, більше п`яти років. Заборгованість по платежах до бюджетів відсутня.

08.11.2018 Головне управління ДФС у Тернопільській області, встановивши наявність у ОСОБА_1 на підставі облікових даних з картки особового рахунку платника станом на 31.10.2018 (кінець календарного місяця, у якому виникла (зросла) недоїмка) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивачу виставило вимогу про сплату боргу.

Податковим органом нараховано позивачу єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виходячи із встановленого у звітному періоді його мінімального розміру безвідносно до факту отримання ОСОБА_1 доходу, а саме станом на 09.02.2018 нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2017 рік у розмірі 8448,00 грн, обраховану шляхом множення мінімального розміру у 2017 році єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 704,00 грн на 12 - кількість місяців у році, станом на 31.10.18 - 7371,54 грн, обраховану шляхом множення мінімального розміру у 2018 році єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 819,06 грн на 9 - кількість місяців (три квартали 2018 року).

Позивач, вважаючи вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області №Ф-1821-54 від 08.11.2018 протиправною, звернувся до суду про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із наступного.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Підпунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску.

Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на системне тлумачення наведених норм права, суд касаційної інстанції доходить висновку, якщо особа не веде господарську діяльність і є найманим працівником, така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19.

З огляду на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмку) від 08.11.2018 № Ф-1821-54, у зв`язку з працевлаштуванням позивача у ПП «Дружба-Нафтопродукт» з 01.01.2010 по 28.12.2018 та сплатою його роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Крім того, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.01.2015 у справі №819/3159/14-а припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , а державного реєстратора зобов`язано вчинити певні дії щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2019, яке відповідає закону.

Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Головного управління ДФС у Тернопільській області про заміну його правонаступником задовольнити.

Замінити відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 скасувати.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова