Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа №2340/4234/18

адміністративне провадження № К/9901/11028/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуб О.П.

суддів: Єзеров А.А., Кравчука В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 (суддя - Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Губська О.А.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника Сергія Васильовича про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про визнання неправомірним рішення державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі Мірошника Сергія Васильовича № РВ-7100578202018 від 27.04.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

-зобов`язання державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника Сергія Васильовича провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.06.2016 позивач звернувся до Смілянської РДА із заявою про надання дозволу на складання проекту документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі в оренду терміном на 49 років, що була зареєстрована райдержадміністрацією 17.06.2016 за вх. №1947/01-14.

Листом від 04.08.2016 Смілянська РДА надала відповідь № 01-14/1947, в якій зазначила про відсутність підстав для задоволення заяви позивача з огляду на ненадання позивачем документів для ідентифікації і визначення правового статусу земель.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 у справі № 823/1006/16, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії Смілянської районної державної адміністрації в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволів на складання документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок площею 14,5 га, 16,5 га, 25,6 га, 13,5 га, 8,0 га, 10,0 га, 20,1 га, 12,0 га, 8,5 га, 14,0 га, 20,0 га, 11,1 га, 35,8 га, 15,0 га, 9,8 га, 11,0 га, 12,2 га, 10,2 га, для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Визнано протиправним та скасовано рішення Смілянської районної державної адміністрації, викладене в листі від 04.08.2016 №01-14/1947, про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволів на складання документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

Зобов`язано Смілянську районну державну адміністрацію розглянути заяви ОСОБА_1 про надання дозволів на складання документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок площею 14,5 га, 16,5 га, 25,6 га, 13,5 га, 8,0 га, 10,0 га, 20,1 га, 12,0 га, 8,5 га, 14,0 га, 20,0 га, 11,1 га, 35,8 га, 15,0 га, 9,8 га, 11,0 га, 12,2 га, 10,2 га, для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (за межами населеного пункту), та прийняти одне з відповідних рішень, передбачених ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Визнано неправомірними дії Смілянської районної державної адміністрації щодо реєстрації 18 заяв ОСОБА_1 від 15.06.2016 під одним реєстраційним індексом №1947/01-14, що проведена з порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України №1242 від 30.11.2011 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади".

Зобов`язано Смілянську районну державну адміністрацію провести реєстрацію 18 заяв ОСОБА_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №1242 від 30.11.2011 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади".

Зобов`язано керівника Смілянської районної державної адміністрації в місячний строк з дня набрання законної сили даною постановою подати до суду звіт про виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 в адміністративній справі №823/1006/16.

16.04.2018 позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га, яка розташована у адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області.

До вказаної заяви позивачем було подано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області площею 14,3283 га в оренду терміном на 49 років.

За результатом розгляду вказаної заяви позивача, держаним кадастровим реєстратором 27.04.2018 відповідачем прийнято рішення № РВ-7100578202018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру через невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме:

- невідповідність поданих документів вимогам установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: відповідно до п. 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки звернулася особа, яка не може бути заявником. Документація із землеустрою не відповідає вимогам статті 55 Закону України «Про землеустрій» та Постанові Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»;

- подання заявником документів не в повному обсязі;

- із заявою звернулася особа, яка не може бути заявником відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Разом з цим, позивачу було рекомендовано звернутись до розробника документації із землеустрою для приведення документації із землеустрою у відповідність до чинного законодавства України та подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки відповідно до ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр».

14.05.2018 позивач звернувся до виконавця технічної документації із відповідною заявою.

У відповідь на вказане звернення розробником документації із землеустрою листом від 24.05.2018 позивачу було повідомлено, що відповідна документація розроблена відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про землеустрій» та статті 123 ЗК України, тобто за принципом «мовчазної згоди».

За таких обставин, позивачу було роз`яснено, що необхідність доопрацьовувати технічну документацію із землеустрою - відсутня, а вимоги кадастрового реєстратора є необґрунтованими та незаконними. Разом з цим, позивачу було також роз`яснено право звернення до суду за захистом його прав та інтересів.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позивача 16.04.2018, тобто на час звернення до відповідача, було відсутнє рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки площею 14,3283 га щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради, тому у відповідача були відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації вказаної земельної ділянки.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Зокрема, покликається на те, що бездіяльність органів, визначених в статті 123 Земельного кодексу України, не перешкоджає процесу оформлення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення документації із землеустрою можливе без отримання дозволу на її виготовлення.

Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій мали застосовувати норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок" № 366-VII від 02.07.2013, яким було запроваджено принцип "мовчазної згоди" та внесені відповідні зміни до ст. 123 Земельного кодексу України та до ст. 55 Закону України "Про Землеустрій", а не Закон України "Про Державний земельний кадастр" №3613-VI від 07.07.2011, який прийнятий раніше та суперечить Закону № 366-VII.

Позивач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично підставою для відмови у внесенні відомостей (змін) до Державного земельного кадастру слугувала відсутність у позивача дозволу відповідного органу на виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 14,3283 га, яка розташована в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.

Верховний Суд уже розглядав справи з подібними правовідносинами за позовом ОСОБА_1 щодо оскарження рішень державних кадастрових реєстраторів Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Так, у постановах від 26.03.2020 у справі № 823/175/17, від 21.07.2020 у справі №823/176/17, від 13.10.2020 у справі №2340/4242/18, від 09.11.2021 у справі № 823/2592/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…..Отже, з моменту отримання заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в адміністративних межах Ташлицької сільської ради (17.06.2016), Смілянська районна державна адміністрація повинна була у місячний строк перевірити цю заяву на відповідність її вимогам закону і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Разом з тим, Смілянською районною державною адміністрацією у місячний строк не було прийнято жодного із рішень, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України.

В абзаці третьому частини третьої статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Верховний Суд зауважує, що строк для прийняття Смілянською районною державною адміністрацією рішення за заявою позивача від 17.06.2016 в розумінні частини третьої статті 123 Земельного кодексу сплинув 18.07.2016.

Відтак, у визначені законом строки такі повноваження райдержадміністрацією не реалізовані.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами касатора, що неприйняття жодного з рішень за заявою протягом визначеного законом строку, як це передбачено в абзаці третьому частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, слід вважати мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Земельний кодекс України пов`язує виникнення у особи права на замовлення розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу з такими умовами: 1) замовлення розроблення документації у місячний строк з дня закінчення строку, встановленого для прийняття рішення щодо заяви про надання дозволу на розроблення технічної документації; 2) письмове повідомлення органу, який мав прийняти рішення щодо його заяви; 3) укладення та надання до письмового повідомлення договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У позовній заяві та касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він, не отримавши у визначений законом строк будь-якого рішення за результатами розгляду заяви від 17.06.2016, уклав договір із спеціалізованою організацією про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та 10.08.2016 подав до Смілянської районної державної адміністрації повідомлення про замовлення розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За таких підстав, Верховний Суд зазначає, що позивачем виконані всі умови, передбачені статтею 123 Земельного кодексу України, за яких він набув право на замовлення розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу.

…Оскільки, як встановлено в ході розгляду цієї справи, станом на дату звернення до відповідача із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру позивач виготовив технічну документацію на земельну ділянку без отримання дозволу районної державної адміністрації, однак за наявності у нього такого права, тобто правомірно, мотиви, наведені відповідачем в оскаржуваному рішенні, є безпідставними.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивачем право на державну реєстрацію земельної ділянки отримано на підставі «мовчазної згоди», відтак перелік документів, що підлягають направленню до державного кадастрового реєстратору неможливо надати в повній мірі».

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що не отримавши дозволу районної державної адміністрації на розробку проекту землеустрою, позивач розробив проект землеустрою самостійно, після чого звернувся до відповідача із заявою до відповідача про державну реєстрацію земельної ділянки.

За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваного рішення відповідача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог про визнання неправомірним рішення державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі Мірошника Сергія Васильовича № РВ-7100578202018 від 27.04.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Водночас, оскільки заява позивача про державну реєстрацію земельної ділянки відповідачем по суті не розглядалась, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі № 2340/4234/18 - скасувати.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мірошника Сергія Васильовича № РВ-7100578202018 від 27.04.2018 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 14,3283 га, згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук