Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2020 року у справі №815/1189/16

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 815/1189/16

адміністративне провадження № К/9901/18565/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 815/1189/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум"

до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області

про скасування постанови

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Танцюра К. О.) від 29 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі: головуючого судді Осіпова Ю. В., суддів Золотнікова О. С., Скрипченка В. О.) від 02 листопада 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просило визнати непровомірною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 05 січня 2016 року № 1 про накладення штрафних санкцій у розмірі 1 825 236 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що контролюючим органом на підставі необґрунтованого звернення фізичної особи в порушення вимог чинного законодавства України, була проведена позапланова перевірка. ТОВ "Сокар Петролеум" під час проведення перевірки надані відповідачу усі необхідні документи, які засвідчені належним чином та спростовують висновки акту перевірки від 25 грудня 2015 року № 66/07, а тому прийнята контролюючим органом постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при проведенні спірної перевірки на АЗС у ТОВ "Сокар Петролеум" були наявні усі необхідні документи, що підтверджують відповідність та належну якість нафтопродуктів вимогам, встановленим Технологічним регламентом. А тому, оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 17 серпня 2017 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Наданий позивачем документ не є паспортом якості відповідно до вимог Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927 (далі - Технічний регламент № 927), оскільки не містить всіх необхідних реквізитів. Крім того, вказаний документ не завірений належним чином та взагалі не зрозуміло з якого саме документу зроблено переклад та невідомо чи відповідають показники та інша інформація, що зазначена у перекладі фактичним показникам та інформації оригінала. Крім того, позивачем під час проведення перевірки не було надано паспорт якості на даний вид нафтопродуктів, складеного за законодавством Польщі заводом виробника.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 серпня 2017 року відкрив провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

8.11 вересня 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення ТОВ "Сокар Петролеум" на касаційну скаргу, в яких останнє просить залишити касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

9.15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція КАС України.

10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. На виконання вимог підп. 7 п. 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

13. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 15 липня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Сокар Петролеум" (38305367) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19 липня 2012 року та з 23 липня 2012 року знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області. Основний вид діяльності за КВЕД - 46.12 - діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

15. У період з 15 грудня по 25 грудня 2015 року, на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 01 грудня 2015 року та за згодою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 01 грудня 2015 року № 0317-2477-2025 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції в Одеській області, співробітниками Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області була проведена позапланова перевірка на АЗС ТОВ "Сокар Петролеум" за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 159, з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

16. За результатами проведеної перевірки, складено акт від 25 грудня 2015 року № 66/07, в якому зазначено, що під час перевірки виявлені наступні порушення ТОВ "Сокар Петролеум":

- п. 5,7,8,9,20 Технічного регламенту № 927;

- п. 9,27,29 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442;

- ст. 6, 14 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - ~law15~).

17. Також, у вказаному акті перевірки зазначено, що у наданому ТОВ "Сокар Петролеум" паспорті якості відсутні: номер паспорта, назва та адреса постачальника, дата відбирання проби, дата проведення випробування, відомості про декларацію про відповідність, номер партії (резервуару), підпис уповноваженої особи, завіреного печаткою, також відсутній національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам вищезазначеного технічного регламенту. Надану декларацію про відповідність неможливо ідентифікувати з нафтопродуктами, через відсутність вищезазначеної інформації у паспорті якості.

18. На підставі вказаних висновків акту перевірки уповноваженою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області 05 січня 2016 року було прийнято постанову № 1 про накладення на ТОВ "Сокар Петролеум" стягнень за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища та до ТОВ "Сокар Петролеум" було застосовано передбачений ~law16~ штраф у розмірі 1 825 236 грн.

19. Вважаючи постанову контролюючого органу від 05 січня 2016 року № 1 необґрунтованою, безпідставною та такою що суперечить вимогам чинного законодавства, ТОВ "Сокар Петролеум" звернулося до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

21. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відповідно до ~law17~ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, серед іншого: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції; приймати рішення про припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - до усунення виявлених недоліків.

23. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

24. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - ~law19~) підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

25. За приписами ~law20~ у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

26. Відповідно до п. 5,8,9 Технічного регламенту № 927 дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

27. Кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

28. Документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 вересня 2013 року між ТОВ "ТД "Сокар Україна" та ТОВ "Сокар енерджи Україна" було укладено договір № 1/010913 поставки нафтопродуктів.

30.01 січня 2015 року між ТОВ "Сокар енерджи Україна" (покупець) та Польським нафтовим заводом "ОРЛЕН. С. А." (продавець) укладено договір купівлі - продажу №/610188201/15/0003, згідно п. 1.1 якого, Продавець зобов'язаний продати, а Покупець придбати на умовах DAP (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010) 16 512 метричних тон неетильованого бензину - 95.

31. Підпунктом 2.2 вказаного договору купівлі - продажу передбачено, що якість товару, реалізованого по даному договору, повинно відповідати Сертифікату якості (паспорту), виданому заводом виробника, відвантажуючого товар. Така якість буде вважатись остаточною для обох сторін.

32. Зі змісту наявних в матеріалах справи видаткових накладних від 09 грудня 2015 року № 18910 та від 14 грудня 2015 року № 19010, постачальником палива, зокрема А-95, в пункт розвантаження - АЗС № 01/16 м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва,159, є ТОВ "ТД "Сокар Україна".

33. Вказаний бензин А-95 було ввезено з Польщі на територію України протягом жовтня - листопада 2015 року та сплачено усі митні платежі.

34. Під час проведення перевірки посадовими особами ТОВ "Сокар Петролеум" було надано "Паспорт якості" неетилованого бензину (А-95) від 10 листопада 2015 року (як на польській мові, так в перекладі на українську мову, посвідчений нотаріально), виготовленого нерезидентом - Польським Нафтовим концерном АТ "Орлен", який є його безпосереднім виробником.

35. Також, в ході спірного позапланового заходу позивачем було надано перевіряючим виготовлений на фірмовому бланку Держаного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики "Сертифікат відповідності" № UA1.072.0141820-14 на бензин автомобільний неетильований 95, який випускається Польським нафтовим Концерном "ОРЛЕН С. А." та ввозиться на Україну з 08 грудня 2014 року по 07 грудня 2015 року, а також "Декларацію відповідності" на цей бензин, згідно якої, дане пальне повністю відповідає вимогам "Технічного регламенту".

36. Крім того, після проведення спірної перевірки позивач звернувся до постачальника з листом, в якому просив підтвердити наявність та законність сертифікатів відповідності на вказаний вище бензин, на який голова представництва ПКН "ОРЛЕН" Яцек Заброцкі надіслав відповідь від 18 липня 2016 року вих. № 18-07/16, в якої повідомив що Польський нафтовий концерн "Орлен" має усі необхідні сертифікати відповідності на це пальне, яке повністю відповідає вимогам Технічного регламенту № 927. До того ж ці сертифікати відповідності були видані концерну Державним ОС "10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України" України та зазначені на його офіційному сайті.

37. Отже, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у позивача на момент проведення спірної позапланової перевірки були наявні усі необхідні документи, що підтверджують відповідність та належну якість нафтопродуктів вимогам, встановленим Технологічним регламентом №
927.

38. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем вимог Технічного регламенту № 927, Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 та норми ~law21~.

39. Доводи Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про те, що наданий позивачем паспорт якості містить не всі реквізити та не відповідає вимогам Технічного регламенту № 927 спростовуються наявним в матеріалах справи паспортом якості від 10 листопада 2015 року, виданий виробником продукції - Польським Нафтовим Концерном АТ "ОРЛЕН", якій оформлений належним чином, переклад з польської мови на українську зроблено перекладачем Герасимчуком О. А. та посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сиротюк О. В. 23 листопада 2015 року.

40. Посилання скаржника на порушення позивачем Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 червня 2007 року № 271/121 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно п. 3 вказаного наказу від 04 червня 2007 року № 271/121 інструкція не розповсюджується на контролювання якості продукції під час виробництва та міждержавних перевезень, зокрема - постачання імпортованої нафти.

У цій справі ТОВ "Сокар Петролеум" здійснювало реалізацію імпортованої продукції, а тому дія вказаної інструкції на нього не поширюється.

41. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять наданих відповідачами належних доказів того, що ТОВ "Сокар Петролеум" реалізовувало неякісне пальне (висновків експертизи та інш. ).

42. Проведення спірної перевірки здійснювалось контролюючим органом на підставі звернення до контролюючого органу фізичної особи - ОСОБА_1 з інформацією про те, що нібито ним було придбане на АЗС ТОВ "Сокар Петролеум" неякісне пальне - бензин марки А-95 та газ. В обґрунтування свого звернення споживач надав до Інспекції лише тільки касовий чек на придбання бензину А-95 в кількості 4,7 л вартістю 100 грн. Доказів підтверджуючих придбання ним газу не надав, як і не надав інших доказів в обґрунтування своєї скарги та, в свою чергу, не зазначив марку свого автомобіля, рік його випуску (документ, на підставі якого він ним користується чи володіє), наявність в його баку кількості іншого пального з інших АЗС та чи звертався він після заправки на АЗС позивача зі скаргою на якість придбаного пального або до відповідної СТО, у зв'язку із виникненням будь-яких несправностей паливної системи та чи відбирались проби бензину з баку його автомобіля після виявлення неполадок і чи замовляв він експертне дослідження цих проб.

43. Предметом спірної позапланової перевірки - була перевірка дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на підставі звернення споживача, який скаржився на якість придбаного товару (пального).

44. Проте, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій перевірка якості продукції, яка була метою проведення вказаної позапланової перевірки, фактично взагалі не проводилась, контролюючим органом в ході цієї перевірки не відбирались проби пального ні з ємкостей АЗС, ні з баку автомобіля споживача, та відповідно, не проводилася експертиза.

45. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувана постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській про застосування штрафних санкції за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно - правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, є протиправною та передчасною, а тому підлягає скасуванню.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

47. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

48. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

49. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

50. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

51. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

52. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

53. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

55. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко А. І. Рибачук Л. В. Тацій