Історія справи

Ухвала ККС ВП від 15.01.2018 року у справі №214/2517/17
Ухвала КАС ВП від 17.07.2018 року у справі №214/2517/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2018 року

Київ

справа №214/2517/17

адміністративне провадження №К/9901/4826/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Грамотенка Олександра Миколайовича

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року (головуючий суддя - Мельник В.В., судді - Шлай А.В., Сафронова С.В.)

у справі № 214/2517/17

за позовом ОСОБА_4

до Інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Грамотенка Олександра Миколайовича

про визнання недійсною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 27 квітня 2017 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Грамотенка Олександра Миколайовича (далі - відповідач), в якому просив постанову серії АР № 067764 від 27.09.2016 року у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказана постанова є незаконною та його вина у вчиненні даного правопорушення не доведена, при цьому винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відбувалось із порушенням норм чинного законодавства та без оцінки відповідачем всієї ситуації.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

3. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_4 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Грамотенка Олександра Миколайовича про визнання недійсною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задоволено повністю.

3.1. Постанову від 27 вересня 2016 року про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП визнано недійсною та скасовано.

3.2. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП - закрито на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії по перестроюванню транспортного засобу без ввімкнення світлового покажчика повороту було вчинено позивачем в стані крайньої необхідності, для запобігання ДТП, при цьому, останній внаслідок швидкого виникнення небезпеки, був позбавлений можливості виконати вимоги ПДР. Таким чином, вчинені позивачем дії не є адміністративним правопорушенням, підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не існувало, що не було враховано відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

5. 11 грудня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Грамотенка Олександра Миколайовича на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року.

6. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

7. В обґрунтування поданої касаційної скарги відповідач вказує на те, що ним було дотримано процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченою нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема і в частині роз'яснення позивачу прав, регламентованих ст. 268 КУпАП, проте останній не бажав ними скористатися. Також, відповідач зазначає, що позивачем в судовому засіданні було визнано те, що, керуючи автомобілем, він допустив перестроювання з середньої смуги руху на крайню ліву, а потім знову - з крайньої лівої на середню, не включивши при цьому попереджувальні сигнали, чим порушив п. 9.2 Правил дорожнього руху, однак зазначаючи, що вчинив дане правопорушення з мотивів крайньої необхідності, з чим погодилися і суди попередніх інстанцій. Проте дані доводи не є обґрунтованими, оскільки, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не у стані крайньої необхідності підтверджується наявними на момент винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відеодоказами. Крім того, законність даної постанови стверджується рішенням начальника Управління патрульної поліції М-622з, яким скаргу позивача залишено без змін.

8. 29 січня 2018 року судом касаційної інстанції отримано заперечення позивача на дану касаційну скаргу, в якому він зазначає, що твердження, викладені в касаційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, законними та такими, що постановлені з урахуванням усіх обставин справи.

9. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

10. Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року касаційну скаргу інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Грамотенка Олександра Миколайовича призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

11. 27 вересня 2016 року в 18:25 годин в м. Кривий Ріг ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом ЗАЗ TF699Р, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Кремлівській не подав світлового покажчика повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

12. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27 вересня 2016 року серії АР № 067764, винесену інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Грамотенком О.М. було застосовано до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП

13. 28 вересня 2017 року Позивач подав заяву до начальника управління патрульної поліції у м. Кривому Розі, в якій зазначив, що не згоден з постановою та вказав, що маневр вчиняв у зв'язку з тим, що йому була створена перешкода іншим транспортним засобом.

14. Рішенням № М-622з від 06 жовтня 2016 року по скарзі на постанову у справі про адміністративне правопорушення АР № 067764 від 27.09.2016 року у задоволенні скарги Позивачу було відмовлено, а оскаржувану постанову залишено без змін.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

15. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306)

17. Абзац 1 п. 1.5. Розділу 1 Правил №1306: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

18. Пункт 1.9. Розділу 1 Правил №1306: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

19. Підпункт «б» пункту 9.2. Розділу 9 Правил №1306: Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

20. Частина 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП): &?а;..&?у; Порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку,, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. &lн;..&?а;

21. Пункт 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII (далі - Закон № 580-VII): поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

22. Частина 1 ст. 222 КУпАП: &la;…&gp; органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП &? ;…&gа;.

23. Пункт 1,4 частини 1 ст. 247 КУпАП: &l відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони &?н;…&?і;.

24. Стаття 18 КУпАП: Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

25. Стаття 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

26. Частина 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України): Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

27. Частина 1 статті 69 КАС України: Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

31. Суд зауважує, що предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року. Проте, позаяк, даним рішенням суду апеляційної інстанції залишено без змін постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року, перегляду підлягає і перевірка правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Щодо доводів скаржника про підставність накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху, Суд відхиляє їх з огляду на наступне.

33. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

34. Згідно приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

35. Зважаючи на те, що відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху та не враховано факту усунення позивачем небезпеки, що загрожувала порядку руху транспортних засобів, життю та здоров`ю громадян (крайня необхідність), що встановлено судами попередніх інстанцій, то оскаржувана постанова не може вважатися такою, що прийнята із дотриманням завдань та процедури провадження по справах про адміністративні правопорушення, з чим і погоджується колегія суддів касаційної інстанції.

36. Разом з тим, перевіряючи правильність висновку суду апеляційної інстанції про залишення без змін постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про закриття провадження справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, Суд зазначає наступне.

37. Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.

38. Згідно приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КупАП.

39. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (частина 1 статті 283 КупАП). Відповідно до частини 1 статті 284 КупАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

40. Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 статті 122 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

41. Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

42. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

43. Згідно з статтею 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

44. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

45. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

46. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій в частині закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення, помилковими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

47. В решті - висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

48. Керуючись статтями 341, 343, п.3 ч.1.ст.349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

49. Касаційну скаргу інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Грамотенка Олександра Миколайовича задовольнити частково.

50. Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог .

51. В решті - постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року - залишити без змін.

52. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа