Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №826/3609/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/3609/17

адміністративне провадження №К/9901/18761/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

за участі:

секретаря судового засідання Кравченко Р. О.,

позивача - не з'явився,

представника відповідача - Новіцької Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної пенітенціарної служби України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 (головуючий суддя - І. А. Качур, судді - В. І. Келеберда, В. В. Амельохін)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 (головуючий суддя - Н. П. Бужак, судді - Л. О. Костюк, О. Є. Пилипенко)

у справі № 826/3609/17

за позовом ОСОБА_1

до Державної пенітенціарної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної пенітенціарної служби України, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив: стягнути з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 суму несплаченого середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за весь час вимушеного прогулу з 06.08.2014 по 17.05.2017 з урахуванням коефіцієнту, на який була підвищена заробітна плата Голови Державної пенітенціарної служби України із розрахунку 1285 грн 58 коп на день за виключенням тієї суми, яка вже була виплачена Державною пенітенціарною службою України, а саме 861 080 грн 32 коп.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що судовими рішеннями у справі № 826/13135/14 за його позовом визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 683-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної пенітенціарної служби України", поновлено ОСОБА_1 на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України та стягнуто з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.08.2014. Станом на час звернення до суду судове рішення в частині поновлення позивача на посаді виконано не було. Судовими рішеннями у справі № 826/7743/16 стягнуто з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення з 27.03.2015 по 19.12.2016 у сумі 283 237 грн 08 коп. Вказує, що у зв'язку із поновленням на посаді ОСОБА_1 належить до виплати середній заробіток за час затримки виконання судового рішення по дату поновлення на посаді.
18.05.2017 розпорядженням Кабінету Міністрів України 318-р ОСОБА_1 поновлено на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України. Відповідно до довідки №4/1-64 від 01.08.2017, наданої Державною пенітенціарною службою України, позивачу нараховано середній розмір заробітної плати з урахуванням застарілого посадового окладу. Позивач вважає даний розрахунок середнього розміру заробітної плати невірним, оскільки за час перебування у вимушеному прогулі через незаконне звільнення умови оплати праці Голови Державної пенітенціарної служби України були суттєво змінені.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
06.06.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 різницю несплаченого середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за весь час вимушеного прогулу з 20.12.2016 по 17.05.2017 з урахуванням коефіцієнту, на який була підвищена заробітна плата Голови Державної пенітенціарної служби України із розрахунку 1285 грн 58 коп на день, а саме у розмірі 125 432 грн 96 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. При прийнятті рішень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено право позивача на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, тому за позивачем зберігається гарантія отримання середньої заробітної плати, яка має бути обчислена з урахуванням виплат, передбачених позивачеві згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів відповідно до абзацу 8 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки в оскаржуваних рішеннях суди посилаються на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати". Вказує, що в даному випадку до спірних правовідносин має бути застосована постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 510 "Про оплату праці керівних працівників державних органів", яка є спеціальною нормою, тоді як постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" є загальною нормою.

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної пенітенціарної служби України.

9. Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2019 справу призначено до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2019 справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні на підставі частини 5 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

11. У судовому засіданні відповідач підтримав вимоги касаційної скарги з підстав, викладених в касаційній скарзі, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у задоволенні позову відмовити.

12. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 адміністративний позов ОСОБА_1 у адміністративній справі №826/13135/14 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №683-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної пенітенціарної служби України", накази Державної пенітенціарної служби України від 14.08.2014 №118 о/с та від 15.08.2014 №119 о/с. Поновлено ОСОБА_1 на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України та стягнуто з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.08.2014. В іншій частині позову відмовлено.

14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 залишено без змін.

15. Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
13.07.2016 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної пенітенціарної служби України, Національного агентства України з питань державної служби про визнання протиправними та скасування розпорядження, наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів, визнання дій протиправними задоволено. Ухвалено додаткову постанову, якою визначено розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 07.08.2014 по
26.03.2015, що становить 104 112 грн 26 коп та підлягає стягненню з Державної пенітенціарної служби України.

16. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2016 у справі № 826/7743/16 стягнуто з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення з
27.03.2015 по 19.12.2016 у сумі 283 237 грн 08 коп. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

17. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 318-р "Про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України" виконано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 та поновлено позивача на посаді.

18. На виконання вимог пункту 15 Порядку 298 наказом Державної пенітенціарної служби України від 22.05.2017 № 47/ОС-17 на підставі вищезазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 поновлено на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 445 068 грн 96 коп, з розрахунку посадового окладу у розмірі 5 113 грн 00 коп.

19. Позивач, вважаючи розрахунок середнього розміру заробітної плати невірним, звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

20. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно із статтею 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок № 100) визначено порядок обчислення середньої заробітної плати у випадках вимушеного прогулу.

23. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

24. Згідно абзацу 6,7 пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

25. Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

26. Відповідно до пункту 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

27. Відповідно до абзацу 8 пункту 2 Порядку №100 у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

28. Оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено право позивача на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за позивачем зберігається гарантія отримання середньої заробітної плати.

29. З матеріалів справи встановлено, що після поновлення позивача на посаді відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 318-р "Про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної пенітенціарної служби України", йому відповідно до довідки №4/1-64 від 01.08.2017, наданою Державною пенітенціарною службою, нараховано середній розмір заробітної плати з урахуванням посадового окладу 5 113 грн за весь час вимушеного прогулу 1016 діб (з 06.08.2014 по 17.05.2017) в сумі 445 068 грн 96 коп.

30. При цьому аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку на необхідність обчислення середньої заробітної плати з урахуванням виплат, передбачених позивачеві згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовий оклад Голови Державної пенітенціарної служби України підвищено з травня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України № від 19.10.2016 до 12 061 грн, а з січня 2017 року підвищено постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 18.01.2017 до 13 000 грн.

32. Здійснюючи розрахунок середнього розміру заробітної плати відповідачем неправомірно не враховано підвищення посадового окладу голови Державної пенітенціарної служби України.

33. Відповідно до довідки Державної пенітенціарної служби України про доходи позивача від 01.08.2017 №4/1-64 його середній розмір заробітної плати за 1016 діб (з 06.08.2014 по 15.05.2017) становить 445 068 грн 96 коп (середньоденна заробітна плата - 646 грн 66 коп).

34. З 20.12.2016 по 17.05.2017 час вимушеного прогулу становить 148 діб.

35. Позивачу виплачено кошти за вимушений прогул у період з 20.12.2016 по
17.05.2017 у сумі 64 832 грн 88 коп (148 діб * 438 грн 06 коп).

36. Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу 1285 грн 58 коп, позивачу має бути виплачена різниця несплаченого середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 20.12.2016 по 17.05.2017 у розмірі 125 432 грн 96 коп. (1285 грн 58 коп*148 діб - 64 832 грн 88 коп).

37. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що стягненню підлягає різниця несплаченого середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 20.12.2016 року по
17.05.2017 з урахуванням коефіцієнту, на який була підвищена заробітна плата Голови Державної пенітенціарної служби України із розрахунку 1285 грн 58 коп на день.

38. Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що до спірних правовідносин не може бути застосована Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", яка є загальною нормою, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

39. Оскільки, спеціальним законодавством не врегульовано порядок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у даному випадку застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми трудового законодавства та Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

40. Верховний Суд у складі суддів палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у адміністративній справі №808/928/16 вирішуючи питання щодо порядку обчислення належного до виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу та нормативно-правового урегулювання спірних правовідносин, висловив аналогічну правову позицію, згідно якої при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

43. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

44. За змістом пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

45. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

46. Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 344, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Державної пенітенціарної служби України залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі № 826/3609/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

4. Повний текст постанови складено 15.10.2019.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк