Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №810/2544/14

адміністративне провадження №К/9901/3216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуВишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постановуКиївського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 (суддя: Лисенко В.І.)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2014 (колегія суддів у складі: Карпушова О.В., Бистрик Г.М., Оксененко О.М.)у справі №810/2544/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ф`ючер» доВишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області провизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ф`ючер» звернулося до суду з позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 05.03.2014 № 1-10-08-18-01-040 «Про виключення с/г підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування»; визнання протиправними дій відповідача щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПВП «Квадро» за грудень 2013 року, результати якої оформлені актом від 17.03.2014 № 28/22-00/36832650; визнання протиправними дій відповідача щодо коригування даних податкової звітності позивача за грудень 2013 рік; зобов`язання відповідача поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за грудень 2013 року шляхом вилучення даних, внесених на підставі акта перевірки від 17.03.2014 № 28/22-00/36832650.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки позивача є протиправними, оскільки у відповідача не було передбачених чинним законодавством підстав проводити зустрічну звірку ТОВ «Агро-Ф`ючер», а сама звірка була проведена з порушенням вимог статті 73 Податкового кодексу та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Оскільки проведена звірка є незаконною, то і внесенні за результатами її проведення коригування до ІС «Система співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» підлягають вилученню.

Прийняте відповідачем стосовно позивача рішення від 05.03.2014 № 1-10-08-18-01-040 «Про виключення с/г підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування» є протиправним, оскільки не ґрунтується на будь-яких допустимих доводах, прийняте без врахування всіх фактичних обставин справи та з перевищенням покладених на податковий орган обов`язків.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2014, залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2014, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області від 05.03.2014 № 1-10-08-18-01-040 «Про виключення с/г підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування»; визнано протиправними дії Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Агро Ф`ючер" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПВП «Квадро» за грудень 2013 року, результати якої оформлені Актом від 17.03.2014 № 28/22-00/36832650; визнано протиправними дії Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області щодо коригування даних податкової звітності ТОВ "Агро Ф`ючер" за грудень 2013 рік; зобов`язано Вишгородську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Київській області поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за грудень 2013 року шляхом вилучення даних, внесених на підставі Акта перевірки від 17.03.2014 № 28/22-00/36832650.

Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для скасування свідоцтва спеціального режиму оподаткування як «відсутність основних фондів, земельних ділянок». Проведена відповідачем звірка є протиправною, оскільки у відповідача були відсутні підстави для її проведення. Враховуючи обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності дій відповідача по проведенню звірки відповідно є обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування даних податкової звітності позивача за грудень 2013 рік та зобов`язання відповідача поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за грудень 2013 року шляхом вилучення даних, внесених на підставі Акта перевірки від 17.03.2014 № 28/22-00/36832650.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неврахування того, що у товариства відсутні основні фонди та земельні ділянки, що унеможливлює дотримання п вимог щодо питомої ваги вартості поставлених підприємством сільськогосподарських товарів.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Агро-Ф`ючер» у період з 28.04.2010 до 01.12.2013 перебувало на загальному режимі оподаткування податком на додану вартість, з 01.12.2013 перереєстровано на спеціальний режим оподаткування, свідоцтво від 01.12.2013 № 200148799.

18.02.2014 відповідачем направлено запит № 696/10/15-202/148 позивачу про надання документальних підтверджень та пояснень, яким запропоновано позивачу надати перелік документів стосовно фінансово-господарських відносин товариства за грудень 2013 року.

07.03.2014 позивач у відповідь на названий запит повідомив, що для надання необхідних документів позивач просить уточнити перевіряємий період та вказати контрагента по взаємовідносинам з яким буде проводитись податковим органом звірка. Позивач будь які документи до вказаної відповіді не долучав.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 04.03.2014 № 637/15-2/36832650, згідно висновків якого позивачем порушено пункт 209.6 статті 209 Податкового кодексу України.

Виявлене порушення відповідач пов`язує з тим, що у ТОВ «Агро-Ф`ючер» відповідно до задекларованих даних відсутні власні або орендовані основні фонди та земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю яких позивачем не дотримано вимог статті 209 Податкового кодексу щодо питомої ваги вартості поставлених підприємством сільськогосподарських товарів, оскільки він не має змоги самостійно вирощувати сільськогосподарські товари та, відповідно, не є сільськогосподарським підприємством.

05.03.2014 відповідачем прийнято рішення № 1-10-08-18-01-040, яким виключено ТОВ «Агро-Ф`ючер» з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування.

Крім того, оперативним підрозділом ГУ Міндоходів здійснено заходи щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Агро-Ф`ючер», за результатами яких складено рапорт від 05.03.2014 та висновок від 05.03.2014 № 53310-13-07-01-14 про відсутність ТОВ «Агро-Ф`ючер» за місцезнаходженням.

17.03.2014 відповідачем складено акт № 28/22-00/36832650 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро-Ф`ючер» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПВП «Квадро» за грудень 2013 року», в якому зазначено, що ТОВ «Агро-Ф`ючер» здійснювало операції, пов`язані з наданням податкової вигоди ПВП «Квадро», а господарські операції між ТОВ «Агро-Ф`ючер» та ПВП «Квадро» є безтоварними.

На підставі висновків названого акта скориговані показники податкової звітності.

Судами також встановлено, що згідно договорів оренди ТОВ «Агро-Ф`ючер» орендує земельні ділянки сільськогосподарського призначення, сільськогосподарську техніку. В перевіряємий період позивач здійснював реалізацію продукції виключно власного виробництва, зокрема соняшник, що підтверджено деклараціями позивача з ПДВ та податковими накладними.

Згідно із статтею 209 Податкового кодексу резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб`єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Згідно із пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу, якщо суб`єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов`язане визначити податкове зобов`язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Аналізуючи наведені норми, суди зробили правильний висновок про те, що

єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість та, як наслідок, скасування свідоцтва спеціального режиму оподаткування є недотримання таким виробником питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів.

Виходячи вищевикладеного, суди дійшли правильного висновку, що скасування свідоцтва спеціального режиму оподаткування з підстав відсутності основних фондів та земельних ділянок є неправомірним.

Між тим, Суд не погоджується з іншими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Правові підстави проведення зустрічної звірки визначені п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб`єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб`єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N1232 та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 N236, визначено механізм дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю. Відповідно такі дії не створюють будь-яких правових наслідків і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, як наслідок, не порушують прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, оскільки розміщена в базі даних інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

З таких підстав, суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи позовні вимоги про визнання дій податкового органу протиправними та зобов`язання відновити у базі даних показники позивача, ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню в цій частині.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального, що є підставою відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України для їх часткового скасування та прийняття в цій частині позовних вимог нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області задовольнити частково.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2014 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ф`ючер", щодо коригування даних податкової звітності за грудень 2013 року та зобов`язання поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за грудень 2013 року та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3. В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2014 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду