Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.07.2019 року у справі №826/8683/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року

м. Київ

справа №826/8683/16

адміністративне провадження №К/9901/32646/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н. М.,

суддів Дашутіна І. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/8683/16

за позовом ОСОБА_1

до Подільського районного управління юстиції у місті Києві, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (прийняту у складі: головуючого судді Бужак Н. П., суддів Костюк Л. О., Троян Н. М. ).

УСТАНОВИЛ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у червні 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Подільське районне управління юстиції у місті Києві в установлений судом строк виконати невчинені дії з легалізації громадської організації "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ" у статусі "первинна профспілка".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення приписів Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" не розглянув подані позивачем документи для легалізації громадської організації "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ", а також не вчинив жодних дій з легалізації зазначеної громадської організації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У судовому засіданні 4 серпня 2016 року протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (яка постановлена суддею без виходу до нарадчої кімнати) залучено у якості співвідповідача Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі також - "відповідач 2").

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити реєстраційні дії з легалізації громадської організації "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ".

Судове рішення обґрунтовано тим, що документи подані до Подільського районного управління юстиції у місті Києві для реєстрації профспілки були достатніми для вчинення реєстраційних дій з легалізації професійної спілки "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ".

Проте, Подільське районне управління юстиції у місті Києві в порушення приписів пункту 6 частини 1 і частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не зареєструвало професійну спілку "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ".

Наказом Міністерства юстиції України від 1 березня 2016 року №572/5 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, в тому числі і Подільське районне управління юстиції у місті Києві.

Згідно листа голови ліквідаційної комісії Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 24 червня 2016 року №01-22 відповідач 2 прийняв за актом прийому-передачі архівний фонд з реєстрації політичних партій, профспілкових організацій, громадських формувань, номенклатур справ Подільського районного управління юстиції у місті Києві. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов'язання відповідача 2 вчинити реєстраційні дії з легалізації НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ СПІЛКИ ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що листом голови ліквідаційної комісії Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 15 березня 2016 року повідомлено керівника професійної спілки "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ" ОСОБА_4, що подані профспілкою документи були направлені до управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України, проте рекомендована кореспонденція повернулась до Подільського районного управління юстиції у місті Києві з причин закінчення строку зберігання.

Крім того, всі подані профспілкою документи були повернуті останній. Із цим позовом позивач звернувся до суду у червні 2016 року, тоді як всі документи про легалізацію профспілки повернуто у березні 2016 року. Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації, який виконує функції з легалізації громадських формувань, створено у лютому 2016 року.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що профспілка не позбавлена можливості звернутись до реєстратора з відповідною заявою і пакетом документів для проведення легалізації, що підтвердила в судовому засіданні представник відділу.

Крім того, колегія суддів зазначила, що зобов'язання Подільського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії з легалізації профспілки є неможливим, оскільки зазначене управління було припинено як юридична особа.

Підстав для зобов'язання відповідача 2 вчинити такі дії колегія суддів не встановила, оскільки всі документи, подані профспілкою, було повернуто ще в березні 2016 року ліквідатором Подільського районного управління юстиції у місті Києві. Будь-яких неправомірних дій відповідач 2 стосовно розгляду заяви профспілки не вчиняв.

Натомість суд апеляційної інстанції зауважив, що позивач не просив суд у позовній заяві визнати протиправними чи неправомірними дії чи бездіяльність органу реєстрації щодо не розгляду або ж повернення таких документів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року. Скасувати протокольну ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 серпня 2016 року і визнати належним відповідачем у справі Головне територіальне управління юстиції у місті Києві. У зв'язку з чим направити справу для продовження розгляду або на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою посилання позивача на протиправність залучення судом першої інстанції у якості співвідповідача Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Крім того, позивач вказує, що для проведення легалізації професійної спілки "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ" були надані всі необхідні документи, що свідчить про дотримання вимог статті 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Однак внаслідок протиправної бездіяльності Подільського районного управління юстиції у місті Києві вказана професійна спілка не легалізована, що є порушенням чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідач 2 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. В обґрунтування своєї позиції посилається на Конституцію України, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" і зазначає про неможливість здійснення реєстраційних дій з легалізації громадської організації "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ" у статусі "первинна профспілка", оскільки всі подані профспілкою документи повернуті Подільським районним управлінням юстиції у місті Києві. Також відповідач 2 вказує на відсутність порушеного права громадської організації "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ".

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що 1 грудня 2015 року на засіданні установчих зборів учасниками зборів прийнято рішення про створення Незалежної професійної спілки громадян "Об'єднані громадяни", як добровільної неприбуткової громадської організації, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх трудової діяльності, які забезпечують себе роботою самостійно.

26 січня 2016 року керівник Незалежної професійної спілки громадян "Об'єднані громадяни" ОСОБА_4 звернувся до Подільського районного управління юстиції у місті Києві із заявою про реєстрацію (створення) юридичної особи Незалежної професійної спілки громадян "Об'єднані громадяни".

До заяви додано: протокол установчих зборів від 1 грудня 2015 року, додаток до протоколу "Реєстр Учасників", Статут Профспілки.

Вказані документи були прийняті Подільським районним управлінням юстиції у місті Києві 26 січня 2016 року, що підтверджується штампом відповідача на описі документів, що подаються у паперовій формі 26 січня 2016 року.

Однак Подільське районне управління юстиції у місті Києві не вчинило жодних реєстраційних дій з легалізації профспілки.

Протокольним рішенням засідання виконавчого органу профспілки від 28 березня 2016 року за №2/1 члену Вищої Ради Профспілки ОСОБА_1 були надані повноваження щодо оскарження бездіяльності суб'єкта державної реєстрації у суді.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 1 березня 2016 року №572/5 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, в тому числі і Подільське районне управління юстиції у місті Києві.

Згідно листа голови ліквідаційної комісії Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 24 червня 2016 року №01-22 Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийняв за актом прийому-передачі архівний фонд з реєстрації політичних партій, профспілкових організацій, громадських формувань, номенклатур справ Подільського районного управління юстиції у місті Києві.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, листом ліквідаційної комісії Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 15 березня 2016 року профспілку повідомлено про те, що згідно пунктів 1.3,1.8 Статуту профспілка створюється і здійснює свою діяльність по всій території України, діяльність профспілки поширюється на територію України, отже профспілка має статус всеукраїнської професійної спілки, і проведення її легалізації здійснюється іншим органом.

Водночас відповідно до вказаного листа від 15 березня 2016 року подані профспілкою документи були направлені до Управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України, проте рекомендована кореспонденція повернулась до Подільського районного управління юстиції у місті Києві з причин закінчення строку зберігання.

Крім того, всі подані профспілкою документи були повернуті останній, що підтверджується додатком до зазначеного листа, а саме: опис, заява про реєстрацію юридичної особи, протокол установчих зборів, додаток №1 до протоколу установчих зборів і статут - 2 примірники.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Частиною 3 статті 36 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Особливості правового регулювання, засади створення, права і гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", відповідно до статті 1 якого професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Первинна організація профспілки - це добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Згідно із статтею 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.

Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, інших профспілок та їх об'єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.

Для легалізації профспілок, об'єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об'єднань.

На підставі поданих профспілкою, об'єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", включає профспілку, об'єднання профспілок до реєстру об'єднань громадян і видає профспілці, об'єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.

Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об'єднання профспілок.

У разі невідповідності поданих документів профспілки, об'єднання профспілок зазначеному статусу легалізуючий орган пропонує профспілці, об'єднанню профспілок надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу.

Статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

Профспілка підприємства, установи, організації, яка діє на підставі власного статуту, легалізується у порядку, визначеному цією статтею.

Профспілка, об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту.

Профспілка, її організації, об'єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов'язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням).

За подання на легалізацію недостовірних відомостей особи, які їх підписали, несуть відповідальність згідно із законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" громадські формування - політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об'єднання, місцеві осередки громадського об'єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об'єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об'єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об'єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - "державна реєстрація") - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених пунктів 3, 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Згідно з пунктом 6 частини 1 і частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки, зокрема, щодо професійної спілки, її організації або об'єднання, організації роботодавців, її об'єднання - не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

Строк розгляду документів, встановлений пунктами 2,6 і 7 частини першої цієї статті, може бути продовжений суб'єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX.

Оскільки касаційна скарга позивача у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (тут і надалі у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права з огляду на доводи касаційної скарги, Верховний Суд зауважує таке.

Стаття 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містить вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору.

Зокрема, відповідно до вказаної норми Закону документи, які відповідно до вимог Стаття 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.

Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами.

Якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинна бути нотаріально засвідчена. Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинен бути засвідчений відповідною посадовою особою в установленому порядку.

Державний реєстратор після внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця зобов'язаний сформувати реєстраційну справу.

Реєстраційна справа має реєстраційний номер, який присвоюється при внесенні запису про проведення державної реєстрації до Єдиного державного реєстру.

У реєстраційній справі юридичної особи зберігаються документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, зокрема один примірник оригіналів установчих документів.

Частиною 6 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державний реєстратор, який отримав реєстраційну справу, зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати її прийому повідомити поштовим відправленням юридичну особу або фізичну особу - підприємця про зміну місцезнаходження реєстраційної справи та внести до Єдиного державного реєстру запис про зміну місцезнаходження реєстраційної справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до опису документів, які були подані позивачем до Подільського районного управління юстиції у місті Києві, вони були зареєстровані, проте реєстраційна картка не заводилась і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо незалежної профспілки не вносились.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права і з огляду на встановлені у судах попередніх інстанцій обставини, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Подільське районне управління юстиції у місті Києві не вчинило дії з реєстрації професійної спілки Незалежної професійної спілки громадян "Об'єднані громадяни" у строки визначені законодавством.

Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №99 від 11 лютого 2016 року "Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги" постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком, зокрема, Подільське районне управління юстиції у місті Києві.

Листом Міністерства юстиції України від 4 серпня 2016 року суд першої інстанції повідомлено про те, що Подільське районне управління юстиції у місті Києві припинило своє існування як юридична особа 19 липня 2016 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру.

Отже, станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду Подільське районне управління юстиції у місті Києві припинено як юридична особа.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №99 від 11 лютого 2016 року, зокрема пункту 2 цієї постанови, на Головні територіальні управління юстиції покладено виконання функцій з державної реєстрації громадських об'єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих, первинних професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних об'єднань тощо.

Водночас правонаступника Подільського районного управління юстиції у місті Києві відповідними нормативними актами не визначено.

Як вже було зазначено, згідно листа голови ліквідаційної комісії Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 24 червня 2016 року №01-22 Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийняв за актом прийому-передачі архівний фонд з реєстрації політичних партій, профспілкових організацій, громадських формувань, номенклатур справ Подільського районного управління юстиції у місті Києві.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, листом ліквідаційної комісії Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 15 березня 2016 року профспілку повідомлено про те, що згідно пунктів 1.3,1.8 Статуту профспілка створюється і здійснює свою діяльність по всій території України, діяльність профспілки поширюється на територію України, отже профспілка має статус всеукраїнської професійної спілки, і проведення її легалізації здійснюється іншим органом.

Водночас відповідно до вказаного листа від 15 березня 2016 року подані профспілкою документи були направлені до Управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Департаменту Державної реєстрації Міністерства юстиції України, проте рекомендована кореспонденція повернулась до Подільського районного управління юстиції у місті Києві з причин закінчення строку зберігання.

Крім того, всі подані профспілкою документи були повернуті останній, що підтверджується додатком до зазначеного листа, а саме: опис, заява про реєстрацію юридичної особи, протокол установчих зборів, додаток №1 до протоколу установчих зборів і статут - 2 примірники.

Зазначений лист від 15 березня 2016 року було долучено до матеріалів справи лише в суді апеляційної інстанції за клопотанням позивача.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що підстави для зобов'язання Подільського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії з легалізації профспілки відсутні, оскільки зазначене управління було припинено як юридична особа.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ~law39~ державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів юридичної особи.

Отже, Верховний Суд зауважує, що передумовою для проведення реєстраційних дій є наявність у реєстраційного органу поданих заявником матеріалів.

З урахуванням наведеного і враховуючи, що всі документи про легалізацію профспілки повернуто 15 березня 2016 року позивачу, відповідно відсутні підстави для зобов'язання відповідача 2 вчинити дії з легалізації громадської організації "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ" у статусі "первинна профспілка".

Одночасно колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо можливості профспілки звернутись до реєстратора з відповідною заявою і пакетом документів для проведення легалізації. Адже з цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду у червні 2016 року, тоді як всі документи про легалізацію профспілки повернуто ще у березні 2016 року. Разом з тим, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації, який виконує функції з легалізації громадських формувань, створено у лютому 2016 року.

Тому підстав для зобов'язання відповідача 2 вчинити дії з легалізації громадської організації "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ" у статусі "первинна профспілка" немає, оскільки всі документи, подані профспілкою, було повернуто ще в березні 2016 року ліквідатором Подільського районного управління юстиції у місті Києві. Будь-яких неправомірних дій відділ державної реєстрації стосовно розгляду заяви профспілки не вчиняв.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

На підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, Суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача бездіяльністю відповідача 2 щодо легалізації громадської організації "НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА ГРОМАДЯН "ОБ'ЄДНАНІ ГРОМАДЯНИ" у статусі "первинна профспілка".

Щодо посилань позивача на протиправність залучення судом першої інстанції у якості співвідповідача Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Верховний Суд зазначає наступне.

Суб'єктами державної реєстрації професійної спілки, її організації або об'єднання відповідно до пункту 14 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є:

Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань та їхньої символіки;

територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації обласних, регіональних і республіканських професійних спілок, їх організацій та об'єднань;

районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції - у разі державної реєстрації громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об'єднань.

Верховний суд зазначає, що з наведених приписів законодавства випливає, що відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної реєстрації професійної спілки, її організації або об'єднання можуть бути лише Міністерство юстиції України, до якого входить відділ державної реєстрації; головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи державної реєстрації; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації відповідних територіальних управлінь юстиції. У зв'язку з тим, що структурний підрозділ органів державної реєстрації - відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві не визначений як самостійний орган державної реєстрації, це виключає можливість його участі як відповідача у таких справах.

Отже, в розумінні приписів КАС України, вказаний структурний підрозділ не може бути відповідачем в адміністративних справах щодо оскарження дій, рішень та бездіяльності державних реєстраторів.

У разі подання позовної заяви до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, необхідно за правилами статті 48 КАС України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного.

Згідно з частиною 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 КАС України).

З аналізу статті 48 КАС України слідує, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду, викладений зокрема у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26 червня 2019 року у справі №303/3794/17, від 9 серпня 2019 року у справі №821/2089/17, від 9 жовтня 2019 року у справі №456/2935/15-а, від 30 вересня 2019 року у справі №819/940/18 і від 31 жовтня 2019 року у справі №826/17241/16.

Оскільки Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, легалізації громадських формувань та реєстрації друкованих засобів масової інформації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, не є належним відповідачем в цій категорії справ і суд першої інстанції під час розгляду справи залучив не того співвідповідача, а суд апеляційної інстанції відповідно до процесуального закону позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, то Верховний Суд вважає, що відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права.

Крім того, відмова у задоволенні позову, поданого до неналежного відповідача, не позбавляє права позивача на звернення до суду з тим самим позовом вже до належного відповідача.

Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України ", "Рябих проти Росії ", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена...................................................

Н. М. Мартинюк

І. В. Дашутін

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду