Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 826/14735/15

адміністративне провадження № К/9901/4250/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018р. (суддя - Аблов Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019р. (судді - Епель О.В., Губська Л.В., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №06/1178-2014, укладеного між ним та Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» (далі - ПАТ «Старокиївський банк»), оформленого наказом №92 від 17.09.2014р. (згідно переліку);

зобов`язати Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Посилається на відсутність законних підстав для відмови йому у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення його до реєстру вкладників.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» про визнання нікчемним договору банківського вкладу №06/1178-2014, укладеного 05.06.2014р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк», оформлене наказом №61 від 29.08.2014р.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019р. скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» щодо невключення позивача до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за їх вкладами за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб, за його вкладом у даному банку.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення позивача до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за його вкладом у даному банку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №06/1178-2014, укладеного між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», оформленого наказом від 17.09.2014р. №92 (згідно переліку) закрито.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Позивач відзив на касаційну скаргу до суду не подавав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.05.2014р. постановою Правління Національною банку України №276/БТ з відміткою «банківська таємниця» ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 30 - 31)

05.06.2014р. між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» укладено Договір банківського рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до якого банк відкриває позивачу банківський поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривні та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в банку. (а.с. 14)

Згідно пункту 3.3 цього Договору позивач має право поповнювати рахунок додатковими внесками коштів шляхом внесення готівки або в безготівковій формі в розмірах, регламентованих банком та в межах чинного законодавства.

05.06.2014р. між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» укладено Договір банківського вкладу №06/1178-2014. (а.с. 13)

Згідно розділу І цього Договору банк відкриває позивачу вкладний (строковий) рахунок № НОМЕР_4 «Оптимальний стандарт» у гривні, а позивач вносить на цей рахунок грошові кошти в сумі 186000 грн. Датою внесення вкладу є 05.06.2014р., а датою повернення - 05.12.2014р. Процентна ставка за вкладом складає 15% процентів річних.

Згідно квитанції ПАТ «Старокиївський Банк» від 05.06.2014р. №66486 позивачем внесено через відділення №1 банку на рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 186000 грн. Призначення платежу - «внесення готівки на депозитний рахунок згідно Договору №06/1178-2014 від 05.06.2014р.). (а.с. 15)

Постановою Правління Національною банку України від 17.06.2014р. №365 ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. (а.с. 32 - 33)

На підставі цієї постанови Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2014р. №50, яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Старокиївський Банк» з ринку, з 18.06.2014р. по 18.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Пантіну ОСОБА_2 . (а.с. 34)

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 24.06.2014р. №23 на виконання частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішено провести перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Старокиївський Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів). виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною 2 статті 38 зазначеного закону. (а.с. 37)

На засіданні Комісії з перевірки договорів, призначеної наказом №30-А від 14.07.2014р., вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.

На засіданні Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.08.2014р., оформлене відповідним протоколом, вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський Банк» перелік нікчемних договорів та інших правочинів (в електронному вигляді), виявлених за результатами перевірки. (а.с. 38)

На засіданні Виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2014р., оформлене протоколом №182/14, вирішено погодити рішення Уповноваженої особи Фонду про тимчасове обмеження (блокування) виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб - вкладників ПАТ «Старокиївський Банк» та надано вказівку Уповноваженій особі Фонду на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактами можливого «дроблення» депозитних вкладів фізичних осіб, сума за якими перевищує граничний розмір відшкодувань, здійсненого з метою отримання відшкодування клієнтами за рахунок коштів Фонду. (а.с. 48 - 50)

На підставі зроблених Комісією висновків Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ від 29.08.2014р. № 61, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до наказу. (а.с. 57)

Згідно витягу із Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є Додатком до Наказу від 29.08.2014р. №61, значаться банківські рахунки позивача НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , а також його договори від 05.06.2014р. №8320 та №06/1178-2014. (а.с. 38)

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014р. №563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Старокиївський Банк». (а.с. 35)

На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2014р. №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.09.2014р. та призначено ОСОБА_3 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 18.09.2014р. по 18.09.2015р. (а.с. 36)

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 03.09.2014р. Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Старокиївський Банк»; для отримання коштів вкладники з 03.09.2014р. включно можуть звернутись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Банк «Київська Русь»; виплати гарантованої суми відшкодування буде здійснюватись відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Листом від 18.11.2014р. №13/2/2-22818 повідомлено Уповноважену особу Фонду про те, що Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом зловживання службовими особами ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України. (а.с. 56)

Листом від 09.12.2014р. №1277/09-02 ПАТ «Старокиївський банк» повідомив позивача про те, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів, у тому числі договорів, що є нікчемними, виявлено, що договір банківського вкладу від 05.06.2014р. №06/1178-2014, що був укладений між ним та банком, є нікчемним відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України. (а.с. 16)

Листом від 12.06.2015р. позивача повідомлено про те, що виплата вкладникам ПАТ «Старокиївський банк» здійснюються відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на підставі наданого від Уповноваженої особи Фонду повного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, проте на теперішній час у наданому до Фонду переліку інформація про вклади позивача відсутня. (а.с. 17)

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним у зв`язку з тим, що кошти на вкладений (строковий) рахунок, відкритий на ім`я позивача, надійшли внаслідок «подрібнення» рахунків групи інших клієнтів з метою створення штучного зобов`язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави, проте такі висновки спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а саме - квитанцією відділення банку, відповідно до якої грошові кошти на рахунок внесені особисто позивачем через касу банку, а тому у відповідача не було правових підстав для визнання нікчемним договору, укладеного між позивачем та банком.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про задоволення позову частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що єдиною та необхідною умовою для не включення особи (клієнта банку) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з нікчемністю відповідного правочину є наявність підстав, виключний перелік яких регламентовано ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Поряд з тим, ані в наказі від 17.09.2014р. №92 щодо визнання нікчемними правочинів, зокрема договору позивача та вказаних за ним транзакцій, ані в надісланому позивачу листі-повідомленні Уповноваженою особою Фонду не зазначено конкретної підстави (пункту ч. 3 ст. 38 Закону), за якими саме правочини позивача з банком є нікчемними, а лише наведено загальне посилання на статтю 38 Закону та статті 215, 228 Цивільного кодексу України.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того. що договір між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» укладений до запровадження тимчасової адміністрації у банку та віднесення його до категорії неплатоспроможних, що є однією з обставин, з якими Закон пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом. При цьому, укладений між позивачем і банком договір містить стандартні умови та не передбачає надання позивачу будь-яких переваг перед іншими клієнтами банку і відповідачами не доведено зворотного.

Апеляційний суд виходив з того, що відповідачами не доведено наявності будь-якої з правових підстав, чітко визначених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для віднесення до нікчемних договору, укладеного між позивачем і банком, та/або правочину із зарахування коштів на його банківській рахунок, а також не надано суду жодних належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що кошти, залучені на рахунок позивача, не є вкладом, а позивач не є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону.

Суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими, безпідставними та недоведеними посилання Уповноваженої особи Фонду на те, що позивачем здійснено фіктивне вкладення коштів у розмірі 186000 грн, на здійснення подрібнення частками великого вкладу, на те, що в один день фіктивно відображено вкладання коштів 12 фізичними особами, що є неможливим для таких операцій, а також на те, що метою укладання договору між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» є штучне створення обов`язку Фонду відшкодувати кошти за вкладом, а тому з цих підстав договір є нікчемним у силу Закону і що позивач не є вкладником та не набув права на отримання гарантованого відшкодування за рахунок Фонду.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003р. №492 та договорами з відповідними клієнтами банку. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодекс України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Щодо доводів Уповноваженої особи Фонду на те, що договори банківського рахунку та банківського вкладу укладалися в період дії постанови Національного банку України від 12.05.2014р. №275/БТ, якою ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії проблемних, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначена постанова є банківською таємницею відповідно до статті 75 Закону, а тому не могла бути відома позивачу.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог щодо нікчемності правочину, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правочин є нікчемним відповідно до Закону, а не наказу чи рішення Уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договори банківського вкладу та банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову частково.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук