ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 808/4668/15

адміністративне провадження № К/9901/10087/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П., суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016р. (судді - Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення його до повного Переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 від 23.05.2013р.;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити його до повного Переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладників фізичних осіб;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату гарантованої суми відшкодування коштів йому за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1 у національній валюті від 23.05.2013р. у розмірі 200000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником ПАТ «Банк Камбіо» в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідачі протиправно не включили його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, чим порушили його законне право на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2015р. позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» щодо невключення позивача до повного Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунка НОМЕР_1 від 23.05.2013р.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» включити позивача до повного Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладників фізичних осіб.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату гарантованої суми відшкодування коштів позивачу розмірі 200000 грн за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1 у національній валюті від 23.05.2013р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016р. в задоволенні позову відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що він відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстави для невключення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачами.

Уповноважена особа Фонду у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23.05.2013р. між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті, відповідно до якого банк відкриває позивачу поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. (а.с. 13 - 14)

Згідно виписки по особовому рахунку позивачем у період з 23.05.2013р. по 26.07.2015р. здійснено 78 проводок на загальну суму 1738310 грн. (а.с. 21)

Відповідно до Меморіального ордеру №1432 від 18.09.2014р. ТОВ «Укрест» внесено на рахунок позивача грошові кошти в сумі 200000 грн, призначення платежу - «зворотня фінансова допомога згідно договору №4 від 17.09.2014р.». (а.с. 50)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №782 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014р. №140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», згідно з яким з 05.12.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо». (а.с. 53 - 56)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015р. №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. №46 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено Додусенка В.І. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 02.03.2015р. по 01.03.2016р. (а.с. 57)

Судами встановлено, що у зв`язку із прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 02.03.2015р. №46, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 06.03.2015р. розпочав виплату коштів вкладникам, які були включені Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Для отримання коштів вкладники ПАТ «Банк Камбіо» з 06.03.2015р. по 17.04.2015р. включно могли звертатись до установ банку-агента - ПАТ «Укрінбанк». (а.с. 58 - 59)

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 17.02.2015р. №157 на підставі пункту 3 частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснено у ПАТ «Банк Камбіо» перевірку документів, пов`язаних з укладенням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб, а також створено для цього Комісію з перевірки вкладів фізичних осіб. (а.с. 60 - 61)

Результати роботи Комісії оформлено протоколом від 27.02.2015р. (а.с. 62 - 63)

17.03.2015р. позивач звернувся до ПАТ «Банк Камбіо» із заявою, в якій просив повідомити його про причину невключення його у списки Фонду гарантування фізичних осіб щодо виплати йому грошових коштів згідно договору банківського вкладу НОМЕР_1 від 23.05.2013р. (а.с. 22)

30.03.2015р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якому зазначив, що при зверненні до банку - агента Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Укрінбанк» йому стало відомо про свою відсутність у списках на виплату суми відшкодування залишку коштів на рахунку № НОМЕР_1 , який станом на 05.12.2014р. становить 200000 грн, а також просив включити його до повного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати зазначений Перелік вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення останнім його до Загального реєстру вкладників із здійсненням відповідного відшкодування коштів в межах граничного розміру відшкодування коштів. (а.с. 26 - 27)

Листами від 10.04.2015р. №19/1198 та від 15.04.2015р. №19/1601 Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача про проведення перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних на підставі частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також повідомлено про проведення такої перевірки щодо рахунку позивача, у зв`язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 23 - 25; а.с. 28 - 30)

Листом Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві від 13.10.2015р. №12/2-15390 повідомлено Уповноважену особу Фонду про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України. (а.с. 96)

Судами встановлено, що станом на 26.07.2015р. залишок на рахунку позивача становив 200016,79 грн.

Вважаючи відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» щодо невключення до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку, а тому Уповноважена особа Фонду мала включити позивача до Переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, проте дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність договору, а за обставин відсутності у розпорядчому рішенні (повідомленні) уповноваженої особі посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб`єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Також суд виходив з того, що приписи статей 26, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначають виключні підстави для не включення вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та обов`язок Уповноваженої особи Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляти сторонам за договорами про нікчемність цих договорів, проте Уповноваженою особою Фонду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надіслання позивачу повідомлення саме про нікчемність договору на відкриття та обслуговування поточного рахунка НОМЕР_1 у національній валюті від 23.05.2013р. та наявності правових підстав для не включення його до Переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо» з посиланням на передбачені Законом підстави.

Суд першої інстанції виходив з необґрунтованості посилань Уповноваженої особи Фонду на проведення слідчими Головного управління МВС України в м. Києві досудового слідства за кримінальними провадженнями щодо службових осіб банку, оскільки Уповноваженою особою Фонду не надано доказів, зокрема вироку суду, який набрав законної сили, щодо визнання винними службових осіб ПАТ «Банк Камбіо» у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 3641 та ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що перерахування коштів від ТОВ «Укрест» на користь позивача (так зване «дроблення» з точки зору Уповноваженої особи Фонду) здійснено ще у вересні 2014 року майже за 3 місяці до того, як постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії неплатоспроможних. При цьому суд виходив з того, що рахунок у ПАТ «Банк Камбіо» позивач відкрив ще у травні 2013 року і за вказаним рахунком щомісяця з дня його відкриття здійснювалися банківські операції. Окрім цього, за рахунком позивача після перерахування ТОВ «Укрест» останньому 200 000 грн проходив рух грошових коштів 30.09.2014р., 31.10.2014р. та 01.12.2014р., тобто ПАТ «Банк Камбіо» виконував свої зобов`язання за договором, а тому посилання Уповноваженої особи Фонду про укладення банком нікчемного правочину у вигляді відкриття поточного рахунку на позивача є безпідставним.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» повністю відповідають Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому суд виходив з того, що проведеною Уповноваженою особою перевіркою встановлено, що згідно виписки/особового рахунку позивача з 18.09.2014р. по 25.09.2014р. ТОВ «Укрест» на поточному рахунку підприємства знаходилось 1200403,86 грн, які того ж дня перераховані на поточні рахунки й інших, окрім позивача, осіб, а тому такі дії юридичної особи свідчать про її намагання отримати грошові кошти не в порядку черговості від банку, а за рахунок коштів Фонду, тобто внаслідок укладання таких правочинів надається перевага одному вкладнику, а саме, вказана особа має намір отримати за рахунок коштів Фонду відшкодування в сумі до 200000 грн замість отримання залишку коштів за рахунок реалізації майна банку як кредитор четвертої черги, у зв`язку з чим відповідачі обґрунтовано та відповідно до вимог Закону прийняли рішення про визнання укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» договору про відкриття банківського рахунку нікчемним.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України зареєстровано кримінальне провадження та здійснюється досудове розслідування.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, підстави для визнання правочину нікчемним передбачені статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Приймаючи рішення про визнання укладеного з позивачем договору банківського рахунку нікчемним відповідачем не зазначено передбачені законом підстави для цього, а також не надано судам попередніх інстанцій належних доказів на підтвердження наявності таких підстав.

Крім того, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані Уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 цього Закону.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його Уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.

Такий правовий висновок у аналогічних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №826/1476/15.

В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим його дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016р. скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2015р. залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук