ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року

м. Київ

справа № 1540/3952/18

провадження № К/9901/10502/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Бевзенка В. М., Чиркіна С. М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2018 року, за касаційною скаргою управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Юхтенко Л. Р. від 13 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Семенюк Г. В., Потапчук В. О., Шляхтицького О. І. від 26 лютого 2019 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2018 року, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати припис управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2018 року та постанови № 424/18 від 5 липня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2018 року.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2018 року, виданий ОСОБА_1.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачкою експлуатується житловий будинок, який збудовано до 5 серпня 1992 року, та наявність у позивача технічного паспорту на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації від 14 липня 2017 року з відповідною відміткою, а тому у позивача відсутній обов'язок щодо проходження процедури прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 липня 2017 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу індексний номер 36178520 від 17 липня 2017 року Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації Одеська область".

Згідно технічного паспорту від 14 липня 2017 року, цей житловий будинок побудований 1991 року та містить відмітку, що житловий будинок літера "А", сарай літера "Б" збудовані до 5 серпня 1992 року не потребують вводу в експлуатацію і не являються самочинно збудованими будівлями та спорудами.

Згідно паспорту громадянина України та домової книги ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 25 жовтня 2006 року.

У період з 14 червня 2018 року по 21 червня 2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Богусевич А. П. на підставі направлення від 11 червня 2018 року № 000737 проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Позапланова перевірка здійснюється на підставі наказу № 01-13/1ДАБК від 2 січня 2018 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ( № 01-8/325-вх від 29 травня 2018 року).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт № 000737, відповідно до якого ОСОБА_1 експлуатується закінчений будівництвом об'єкт - житловий будинок з господарською спорудою за адресою: АДРЕСА_2 не прийнятий в експлуатацію, чим порушено вимоги частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункт 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 348/18 від 21 червня 2018 року, в якому зазначена вимога усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом реєстрації документів, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації та повідомити Управління про виконання припису до 23 липня 2018 року.

7. Вважаючи рішення відповідача неправомірним, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях є посилання на технічний паспорт від 14 липня 2017 року, у якому присутня відмітка, що житловий будинок літ. "А ", сарай літ. "Б" збудовані до 5 серпня 1992 року та не потребують вводу в експлуатації і не являються самочинно збудованими будівлями та спорудами.

Однак, відповідач не погоджується з таким висновком, оскільки під час виїзду на місце для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2, фактично виконані будівельні роботи з будівництва індивідуального одноповерхового житлового будинку та господарчої споруди.

Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної уваги матеріалами фотофіксації на яких зафіксовано збудовану будівлю з піноблоків.

Піноблок - легкий пористий бетон, що отримується в результаті тверднення розчину, що складається з цементу, піску, води і піни. В індивідуальному житловому будівництві пінобетон почав використовуватися тільки з 90-х років.

Таким чином, споруда не могла бути збудованою 1985 році як про те зазначає позивач, оскільки таких технологій на той момент не було.

Управління не погоджується з висновком суду, щодо відсутності законодавчо закріпленого обов'язку позивача здійснити введення об'єкту до експлуатації починаючи з 1992 року, оскільки починаючи з 1992 року існували нормативно-правові акти, які зобов'язували суб'єкта містобудування здійснити введення об'єкту до експлуатації

9. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, у якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

11. Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

12. Згідно із частинами 1 . Восьмою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

13. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

14. Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, тобто на думку відповідача не передбачає завчасного попередження суб'єктів містобудування.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

15. Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

16. Пунктами 16,17 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

17. Як установлено судом, 14 липня 2017 року позивачем, як власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 /а виготовлено технічний паспорт на зазначений об'єкт нерухомого майна з відміткою, що житловий будинок літера "А ", сарай літера "Б" збудовані до 5 серпня 1992 року не потребують вводу в експлуатацію і не являються самочинно збудованими будівлями та спорудами.

18. Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення".

19. Пунктом 9 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;

збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

20. Отже, прийняттю в експлуатацію підлягають індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року.

21. Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

22. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17.

23. Як установлено судом житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 /а збудовані до 5 серпня 1992 року, а тому не потребують вводу в експлуатацію.

Доводи відповідача про те, що споруда не могла бути збудованою у 1985 році тому, що при будівництві використано пенобетон, судами попередніх інстанцій правильно не взято до уваги, з огляду на те, що вони не підтверджені доказами. При цьому наявність фотографій будинку, на які послається відповідач, не можуть підтверджувати рік зведення будинку, а тільки фіксують його зовнішній вигляд.

Факт того, що житловий будинок збудовано до 5 серпня 1992 року суди встановили на підставі чинного технічного паспорту і відповідач не надав доказів, що могли спростувати вказаний факт.

24. Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у позивачки відсутній обов'язок щодо проходження процедури прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, а тому припис управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 червня 2018 року, яким від позивача вимагалось усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом реєстрації документів, які свідчать про готовність об'єкту до експлуатації є протиправним та підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді В. М. Бевзенко

С. М. Чиркін