Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.10.2020 року у справі №826/8457/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/8457/16

адміністративне провадження № К/9901/16646/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Кобилянського К. М., Мазур А. С., Федорчука А. Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Сорочко Є. О., Межевича М. В., Земляної Г. В. у справі № 826/8457/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № С-2005/5 від 20.05.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову № А-2605/1 від 26.05.2016 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 15 300,00 грн.

У судовому засіданні суд протокольною ухвалою замінив неналежного відповідача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані припис від 20.05.2016 №С-2005/5 та постанова від 26.05.2016 №А-2605/1, які прийняті за результатами позапланової перевірки, підлягають скасуванню. Позивач заперечує порушення ним статей 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", оскільки на момент проведення перевірки будівельні роботи не розпочиналися і не проводилися, а декларація, у якій були допущені окремі технічні помилки, була повернута відповідачем без реєстрації на доопрацювання.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, позов задоволено.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані позивачем припис та постанова винесені правомірно.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Позивач правом на подання відзиву не скористався.

У зв'язку з відсутністю клопотань від всіх учасників справи про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 06.04.2016 ОСОБА_1 (підрядник) та ОСОБА_2 (замовник) уклали договір №03/04-16 про виконання проектних робіт і здійснення авторського нагляду, відповідно до якого підрядник зобов'язався власними силами і засобами, за завданням і за рахунок замовника виконати проектні роботи з розробки проектної документації на будівництво "Виробничої бази з переробки алюмінієвого профілю (виробництво вікон)" за адресою: АДРЕСА_1, а також здійснювати авторський нагляд за будівництвом об'єкту.

08.04.2016 ОСОБА_1 передав, а замовник прийняв розроблену відповідно до договору проектну документацію, про що було складено акт приймання-передачі проектної документації (додаток №3 до договору від 06.04.2016 №03/04-16).

Замовник рішенням від 11.04.2016 затвердив розроблену ОСОБА_1 проектну документацію (додаток №4 до договору від 06.04.2016 №03/04-16).

15.04.2016 замовник склав та подав на реєстрацію Декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області листом від 21.04.2016 №10/10-50/2104/02 відмовив замовнику у реєстрації декларації, а також повернув декларацію без її реєстрації.

22.04.2016 замовник рішенням (додаток №5 до договору від 06.04.2016 №03/04-16) скасував затвердження проектної документації, у зв'язку з виявленими недоліками проектної документації, про що ОСОБА_1 та замовник цього ж дня склали дефектний акт (додаток №6 до договору від 06.04.2016 №03/04-16).

Актом від 22.04.2016 замовник передав ОСОБА_1 проектну документацію на доопрацювання (додаток №7 до договору від 06.04.2016 №03/04-16).

Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок департаменту Зброцький Олександр Вікторович (далі - Інспектор), у присутності ОСОБА_3, уповноваженої особи замовника, провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на об'єкті будівництва "Виробнича база з переробки алюмінієвого профілю (виробництво вікон)", за адресою: АДРЕСА_1.

05.05.2016 за результатами перевірки Інспектор склав акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В акті перевірки від 05.05.2016 зафіксовано наступне:

- у замовника будівництва під час проведення перевірки з 27.04.2016 по
05.05.2016 відсутні: завдання на проектування, акт прийму передачі проектної документації та документ, яким було затверджено проектну документацію, технічні умови;

- проектувальником ОСОБА_1 розроблено проект з наступними техніко-економічних показниками: площа забудови 1006,93 кв. м, загальна площа 1123,09 кв. м., будівельний об'єм 7380,75 куб. м., хоча в МБУ зазначено: площа забудови 712 кв. м., загальна площа 1540 кв. м., з яких надземна частина 1 поверх 685 кв. м., 2 поверх 249 кв. м., 3 поверх 606 кв. м., будівельний об'єм 5 822 куб. м. ;

- проект ОСОБА_1 розроблено в стадії (РП), що не відповідає пункту 4.6.2 ДБН А.2.2-3-2014 (додаток Е) "Склад та зміст проектної документації на будівництво", яким передбачено для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: 1) проект (П); 2) робоча документація (Р), чим порушено статті 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- у замовника будівництва ОСОБА_2 відсутнє (не розроблено) завдання на проектування та технічних умови, які є основними документам для подальшого розроблення та затвердження проектної документації на будівництва що передбачається наказом №45 Мінрегіонбуду "Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництва об'єктів", в зв'язку з чим наведено недостовірні дані в поданій декларації про початок виконання будівельних робіт від 15.04.2016 №10/10-Ф-1504/60/П, чим порушено статтю 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі акта перевірки від 05.05.2016 інспектор 20.05.2016 склав припис №С-2005/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно припису від 20.05.2016 №С-2005/5 інспектор зобов'язав позивача до
22.09.2016 усунути допущені порушення, зазначені в акті перевірки.

Також, 20.05.2016 інспектор склав протокол №1-Л-А-2005/3 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1

26.05.2016 за результатами розгляду справи про адміністративне порушення інспектор виніс постанову №А-2605/1 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 15 300,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із приписом №С-2005/5 від 20.05.2016 та постановою №А-2605/1 від 26.05.2016, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інсатнції, виходив з того, що поняття "подання декларації", як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних, включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" за порушення норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі ~law9~), "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від
14.10.1994 № 208/94-ВР (далі Закон № 208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до положень ~law10~ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 2466 повнота даних - це інформація, надана замовником у поданих документах, в обсязі, достатньому для прийняття рішення про реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларації).

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

У цьому ж пункті наведено вичерпний перелік підстав призначення та проведення позапланових перевірок, зокрема:

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів вважає, що передумовою для призначення і проведення перевірки з підстав необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, є факт її реєстрації у встановленому порядку.

При цьому, пункт 7 Порядку №553 містить вказівку на те, що позапланова перевірка достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації може проводитись протягом трьох місяців з дня подання відповідних декларацій.

В свою чергу, ~law11~ встановлює п'ятиденний строк для прийняття органом державного архітектурно-будівельного контролю рішення про реєстрацію поданих декларацій.

~law12~ передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт? щодо об'єктів будівництва, що належать до І? ІІІ категорій складності.

Абзацом першим пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів, або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.

Так, суди встановили, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області листом від 21.04.2016 №10/10-50/2104/02 відмовив замовнику у реєстрації декларації, а також повернув декларацію без її реєстрації.

За змістом ~law13~ замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

На підставі аналізу наведених норм права, зокрема ~law14~, колегія суддів дійшла висновку, що поняття "подання декларації" як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом № 208/94-ВР за порушення норм ~law15~.

Такий правовий висновок було зроблено, зокрема Верховним Судом України та Верховним Судом під час розгляду справ з аналогічними правовідносинами у постановах від 02.06.2015 у справі № 816/6496/13а, від 23.01.2018 у справі №808/4380/14, від 13.05.2020 у справі №361/2536/16-а, від 16.06.2020 у справі №804/2426/16 та від 01.09.2020 у справі №464/1970/17.

Під час розгляду цієї справи Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку.

При цьому доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що судами невірно застосовано норми матеріального права.

З огляду на викладене, на думку колегії суддів Верховного Суду, висновки судів попередніх інстанцій про навність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук