Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.04.2020 року у справі №160/10542/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 160/10542/19

провадження № К/9901/10665/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 (головуючий суддя Ільков В. В. ) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Чабаненко С. В., суддів Чумака С. Ю., Юрко І. В. )

у справі №160/10542/19

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Криворізької міської ради Дніпропетровської області

про визнання нечинним рішення.

I. РУХ СПРАВИ

1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області, в якому просив:

врахувати положення частини 3 статті 264 КАС України щодо права на оскарження нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування протягом всього строку його чинності та нерозповсюдження строків позовної даності на такі спірні правовідносини;

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження відповідно до частини 8 статті 264 КАС України;

визнати протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за №3728 від 24 червня 2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" з моменту його прийняття;

здійснити відповідно до частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів позивача в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
14.02.2020, позовна заява повернута позивачеві з мотивів пропуску строку звернення до суду.

3. У поданій касаційній скарзі Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Повертаючи позову заяву, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження конкретних фактів, що позбавляли його можливості протягом більш ніж чотирьох років звернутися з відповідним позовом до суду.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції, вважаючи що позивачем пропущений строк звернення до суду, всупереч нормам статей 122, 123, 169 КАС України не залишив позов без руху, а одразу повернув позовну заяву позивачу, чим грубо порушив норми процесуального права. Окремо звертає увагу, що предметом позову є оскарження нормативно-правового акта, щодо якого КАС України встановлено особливий порядок оскарження.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

7. Відповідно до частин 1 , 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 2 статті 122 КАС України або іншими законами.

8. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9. Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частиною 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

10. Наслідки пропуску строку звернення до суду визначені статтею 123 КАС України.

11. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

12. У справі, що розглядається, суд першої інстанції, перевіривши позовну заяву на предмет її відповідності встановленим процесуальним законом вимогам, визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

13. Відповідно до частини 2 статті КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

14. З огляду на наведене, повернення даного адміністративного позову з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду Верховний Суд визнає передчасними, оскільки обов'язковою умовою для застосування частини 2 статті 123 КАС України є залишення позовної заяви без руху за правилами частини першої цієї ж статті.

15. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від
28.07.2020 (справа №640/1953/18).

16. Повертаючи даний адміністративний позов, суд першої інстанції не дотримався вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

17. Також колегія суддів звертає увагу, що позивач взагалі не просив суд першої інстанції про поновлення строку на звернення до суду, а навпаки зазначав, що такий строк ним не пропущений в силу предмету позову та вимог статті 264 КАС України.

18. Колегія суддів зауважує, що стаття 264 КАС України, яка регулює порядок оскарження нормативно-правових актів, передбачає, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Норми частини 2 статті 122 КАС України у випадку оскарження нормативно-правового акта не застосовуються.

19. Таким чином, Верховний Суд вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги всіх обставин справи при прийнятті ухвали про повернення позову, чим порушено норми процесуального закону.

20. Колегія суддів дійшла висновку, що судами ухвалені рішення з порушенням норм процесуального права, а тому є такими, що підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

21. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

22. Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №160/10542/19 - скасувати.

3. Справу №160/10542/19 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб