Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.05.2018 року у справі №804/6659/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2019 року

Київ

справа №804/6659/17

адміністративне провадження №К/9901/49483/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/6659/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.)

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 29.06.2017 року № 2732 про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 4093 від 03.10.2017 року про притягнення позивача - дільничного офіцера поліції сектору Васильківського відділення поліції Синельниківського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення - зауваження.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 у справі №804/6753/16 визнано протиправним та скасовано висновок атестаційної комісії.

2.1. Позивач вважає, що обставини, встановлені у вказаному рішенні, щодо неправомірності проведення атестації позивача, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті ж самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Проведення атестації усіх без виключення працівників поліції, які перейшли на службу за переводом з лав міліції згідно до вимог частини 5 статті 11 Закону України «Про професійний розвиток працівників», частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено. Позивач на посаді перебував менше року з часу призначення, а тому, з урахуванням частини 1 статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників», він не міг бути включений до списків на проведення атестації за посадою до 07.11.2016 року. Перелік підстав для проведення атестації, визначений статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію», є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, правових підстав для проходження ним атестації не було, відповідач не вказав з яких саме підстав проводиться атестація стосовно позивача. Позивач вважає протиправними накази про проведення атестації та про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 2732 від 29 червня 2017 року про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишено без розгляду.

3.1. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року вказана вище ухвала суду залишена без змін.

4. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 4093 від 03.10.2017 року про притягнення позивача - дільничного офіцера поліції сектору Васильківського відділення поліції Синельниківського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

4.1. Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до начальника, який видав наказ про проведення атестування, в порядку, встановленому статтею 4 Дисциплінарного статуту, не інформував його та старшого прямого начальника про те, що такий наказ, на думку позивача, є таким, що суперечить закону, у зв`язку з чим він не повинен його виконувати.

4.2. Суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача на те, що він подав рапорт голові атестаційної комісії щодо відсутності підстав проведення стосовно нього атестації, є безпідставним, оскільки процедура подання рапорту у такий спосіб не передбачена жодним нормативно-правовим актом.

4.3. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що посилання позивача на незаконність наказу щодо призначення стосовно нього атестування без вжиття, передбачених статтею 4 Дисциплінарного статуту, є підставою для притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, яка виразилася у невиконанні позивачем без поважних причин усних та письмових наказів керівництва.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 4093 від 03.10.2017 року задоволено.

5.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 4093 від 03.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

5.2. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що не дотримання вимог законодавства щодо повідомлення у встановленого порядку керівника про наявність поважних причин, що унеможливлюють виконання наказу, є самостійною підставою відповідальності, а факт прибуття позивача 24 липня 2017 року до приміщення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для проходження атестування підтверджено його реєстрацією для проходження тестування та поданням ним 24.07.2017 року рапорту на ім`я голови атестаційної комісії про відсутність підстав для проведення відносно нього атестування.

5.3. Вказане, за висновками суду апеляційної інстанції, свідчить, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вказаних в спірному наказі підстав є необґрунтованим та неправомірним.

ІІІ. Касаційне оскарження

6. Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що позивач у порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, не повідомив свого безпосереднього або прямого начальника про свою відмову від виконання спірного наказу як такого, що, на його думку, суперечить закону; від надання пояснень в рамках службового розслідування відмовився, доказів поважності причин неприбуття 14 та 24 липня 2017 року для проходження тестування в рамках атестування не надав. Копії квитків на потяг, які надані позивачем в якості доказу його перебування 14 липня 2017 року в іншій області, не відповідають вимогам частини третьої статті 99 КАС України, оскільки не посвідчені в установленому законом порядку, а тому не є достовірними доказами, на підставі яких можуть встановлюватися дійсні обставини справи.

6.2. Також, автор касаційної скарги вказує, що атестування позивача призначено відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 29 червня 2017 року № 2732, який є чинним.

6.3. Зазначає, що відмова від проходження тестування в рамках атестування не передбачена. Про свою відмову від виконання наказу начальника, який його віддав або старшого прямого начальника, позивач не поінформував.

6.4. Наголошує, що за вимогами Дисциплінарного статуту кожен поліцейський зобов`язаний дотримуватися, зокрема, наказів начальників, спеціальними юридичними та моральними нормами до поліцейського пред`являються підвищені вимоги до почуття відповідальності.

7. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

8. Позивач проходив службу у органах Міністерства внутрішніх справ з 04.04.2005 по 06.11.2015.

9. 07 листопада 2015 року, відповідно до витягу з наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1 о/с, позивача було прийнято на службу до органів національної поліції, на посаду інспектора Васильківського відділення поліції Синельниківського відділу поліції, присвоївши йому звання майор поліції.

10. 19 грудня 2015 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача було переміщено (у зв`язку з проведенням реорганізації) дільничним офіцером поліції (за рахунок посади заступника начальника) сектору превенції Васильківського відділення поліції Синельниківського відділу поліції, що підтверджується копією відповідного наказу.

11. У вересні 2016 року ГУ НП в Дніпропетровській області стосовно позивача було проведено атестацію та за висновком атестаційної комісії, оформленого протоколом від 08.09.2016 було запропоновано звільнити позивача з посади через службову невідповідність.

12. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі №804/6753/16, яка набрала законної сили 09 березня 2017 року, вказаний висновок атестаційної комісії визнаний протиправним та скасовано.

13. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області №129 о/с від 10.04.2017, відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», позивача було переміщено дільничним офіцером поліції (за рахунок посади інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи) сектору превенції Васильківського відділення поліції Синельниківського відділу поліції.

14. 29 червня 2017 року начальником ГУ НП в Дніпропетровській області прийнято наказ №2732 «Про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області», до списків щодо проведення атестування поліцейських було включено і позивача.

15. 12 липня 2017 року та 21 липня 2017 року службовими телеграмами за №4980/БР, №5195/ГР було повідомлено про необхідність забезпечення прибуття поліцейських в ГУ НП в Дніпропетровській області для проходження тестування (згідно з графіком) 14.07.2017 року - 21.07.2017 року, а також 24.07.2017 року о 8.45 годині відповідно з наданням рапортів до УКЗ ГУ НП про відкликання поліцейських з щорічної відпустки з 14.07.2017 року (у разі перебування) та надання пояснень зазначених поліцейських щодо причин неприбуття в період з 14.07.2017 року по 21.07.2017 року.

16. Зміст вказаних телеграм було доведено до відома позивача у телефонному режимі 13.07.2017 року та 22.07.2017 року, відповідно, що підтверджується копіями відповідних службових телеграм, копіями актів №14, №19 про ознайомлення з вимогами службової телеграми та копією пояснення інспектора сектору кадрового забезпечення.

17. 14.07.2017 року позивач не прибув для проходження тестування до ГУ НП в Дніпропетровській області.

18. В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтвердив вказані обставини, пояснивши, що при отриманні службової телеграми у телефонному режимі 13.07.2017 року повідомив працівника кадрової служби про неможливість прибуття 14.07.2017 року, оскільки перебуває у відпустці та знаходиться за межами області.

19. Перебування позивача у відпустці підтверджується наказом ГУ НП в Дніпропетровській області № 216 о/с від 03.07.2017 року, відповідно до якого позивачу надано щорічну основну відпустку з 3 липня по 1 серпня 2017 року та додаткову відпустку з 2 серпня по 8 серпня 2017 року.

20. На підтвердження перебування за межами області 13.07.2017 року - на час отримання службової телеграми, позивачем надано проїзні документи - квитки на потяг.

21. Позивач 24.07.2017 року прибув до приміщення ГУ НП в Дніпропетровській області для проходження атестування, зареєструвався для проходження тестування, однак, в зал для його проходження не з`явився, подавши 24.07.2017 року на ім`я голови атестаційної комісії рапорт, відповідно до змісту якого позивач не вбачає підстав для проведення відносно нього атестування на підставі статей 17, 57 Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 у справі №804/6753/16.

22. У подальшому, за фактом неприбуття позивача на проходження тестування та співбесіди у рамках призначеного атестування позивача, згідно з наказом №4040 від 03.10.2017 року, було призначено та проведено службове розслідування, за результатами якого комісією складено висновок, відповідно до якого підтверджено факт неприбуття позивача до ГУНП 14.07.2017 року та 24.07.2017 року на тестування в рамках атестування без поважних причин та запропоновано за вказане порушення службової дисципліни, вимог статей 4, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, наказу №2732 від 29.06.2017 року та службових телеграм від 12.07.2017 року, від 21.07.2017 оголосити позивачу зауваження.

23. Наказом начальника ГУ НП в Дніпропетровській області №4093 від 03.10.2017 року за порушення службової дисципліни, вимог статей 4, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 26.06.2017 року №2732, службових телеграм від 12.07.2017 року та від 21.07.2017 року, що виразилось в неприбутті до ГУНП в Дніпропетровській області 14.07.2017 року та 24.07.2017 року на тестування в рамках атестування без поважних причин, дільничному офіцеру поліції сектору превенції Васильківського відділення поліції Синельниківського відділу поліції майору поліції ОСОБА_1 . оголошено зауваження.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

24. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

27. Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

28. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

29. Відповідно до вимог статті 1 цього Закону Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

29.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

29.2. Відповідно до статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

30. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

30.1. Оскільки Дисциплінарний статут Національної поліції України станом на час розгляду справи не прийнятий в установленому законом порядку, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут ОВС).

31. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

31.1. Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

31.2. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

31.3. Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.

У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов`язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.

31.4. Статтею 7 Дисциплінарного статуту, передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника ОВС України, статутів і наказів начальників.

31.5. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу ОВС за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

31.6. Статтею 14 Дисциплінарного статуту, визначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

VI. Позиція Верховного Суду

32. Переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить з наступного.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із проходженням позивачем служби в поліції, яка відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» є державною службою особливого характеру, професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень, та, у розумінні пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до публічної служби.

34. При цьому, судами було встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчиненням ним дисциплінарного проступку.

35. Аналіз положень Дисциплінарного статуту дозволяє дійти висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 Дисциплінарного статуту.

36. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження за висновками проведеного службового розслідування слугував факт неприбуття останнього до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області 14 та 24 липня 2017 року на тестування в рамках атестування без поважних причин.

37. Верховний Суд констатує, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не встановили об`єктивних обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно прибути до приміщення Управління для проходження атестації, саме ці дії відповідач кваліфікував порушенням службової дисципліни.

38. При цьому, Верховний Суд зазначає, що надання позивачем квитків на потяг та подання ним рапорту на ім`я голови атестаційної комісії не свідчить про наявність у нього таких обставин, за яких він не мав можливості виконати наказ керівництва, оскільки зазначені квитки засвідчують факт прибуття позивача до міста Києва залізничним транспортом сполученням «Чаплине-Київ» о 12:50 годині 13 липня 2017 року, в той час як атестацію було призначено на 14 липня 2017 року; рапорт позивач подав без дотримання положень статті 4 Дисциплінарного статуту та без посилання в цьому рапорті, як на причину невиконання наказу про проведення атестування, на його незаконність.

39. Отже, у позивача були відсутні підстави не виконувати наказ керівництва.

40. Стосовно доводів позивача про незаконність такого наказу Верховний Суд зазначає, що цей наказ станом на вчинення позивачем дій, направлених на свідому відмову від його виконання, був чинним, а тому підлягав виконанню останнім. При цьому, у разі наявності сумнівів щодо законності наказу позивач не був позбавлений можливості, у відповідності до правил статті 4 Дисциплінарного статуту, негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.

41. Оскільки таких дій позивачем вчинено не було, наказ позивачем не виконаний, тому Верховний Суд вважає доведеним факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у невиконанні наказу керівництва.

42. За цим фактом відповідачем було проведено службове розслідування, за висновками якого описані вище обставини знайшли своє підтвердження.

43. Надаючи оцінку проведеному службовому розслідуванню, Верховний Суд засвідчує, що дана процедура відбулась з дотриманням визначених чинним законодавством правил.

44. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про те, що спірне стягнення було застосоване до позивача правомірно, відповідач, приймаючи наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підстави для скасування зазначеного наказу відсутні.

45. Отже, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення в цій частині позовних вимог, повно встановив обставини справи, але допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

46. Приписами статті 242 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. За правилами частин першої, другої статті 351 указаного Кодексу неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині.

48. Таким чином, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

VII. Судові витрати

49. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 4093 від 03.10.2017 року про притягнення дільничного офіцера поліції сектору Васильківського відділення поліції Синельниківського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О. В. Калашнікова