Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.04.2018 року у справі №822/3292/17
Ухвала КАС ВП від 20.08.2018 року у справі №822/3292/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №822/3292/17

адміністративне провадження №К/9901/48975/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

за участю секретаря - Калініна О.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2

представники відповідача - Федючко В.М., Павлович Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 (суддя -Михайлов О.О.)

та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2018 (судді -Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.)

у справі №822/3292/17

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Хмельницькій області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Баламутівська сільська рада

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ДФС) від 21.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної у травні 2017 перевірки ДФС дійшла помилкового висновку про заниження позивачем розміру орендної плати, яку він повинен сплачувати на підставі договору оренди землі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС №0114541306 від 21 листопада 2017 року в частині нарахування грошового зобов'язання у сумі 68 851, 40 грн., в тому числі 42 207, 92 грн. за основним платежем, 10 551, 98 грн. штрафних санкцій та 16 091,50 грн. пені. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 688, 51 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2018 апеляційну скаргу ДФС залишено без задоволення, апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення адміністративного позову: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС №0114541306 від 21 листопада 2017 року.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що наказом заступника начальника ДФС від 26.10.2017 №3361 призначено документальну позапланову перевірку фізичної особи- підприємця ОСОБА_2

Прийняття наказу щодо проведення перевірки мотивовано надходженням до ДФС ухвали Ярмолецького районного суду Хмельницької області від 04.10.2017 про надання дозволу на проведення перевірки.

За наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства по платі за землю (орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної форми власності) за період з 01.01.2013 по 31.12.2016 складено акт від 12.05.2017.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДФС 21.11.2017 прийнято податкове повідомлення рішення №0114541306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 308 538, 38 грн., в тому числі: 199 286, 18 грн. - за податковим зобов'язанням, 49 821,55 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та 59 430, 65 грн. - пені.

Частково задовольнивши адміністративний позов суд першої інстанції погодився з висновками відповідача щодо невідповідності фактично сплаченої позивачем орендної плати граничним розмірам, встановленим положеннями Податкового Кодексу України. Проте, з огляду на приписи статті 102 Податкового Кодексу України щодо строків давності та їх застосування, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення в частині, що стосується періоду, що знаходиться поза межами встановленого цією статтею строку.

Натомість, задовольнивши адміністративний позов у повному обсязі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у ДФС не було законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки ухвала Ярмолецького районного суду Хмельницької області про надання дозволу на проведення перевірки є незаконною та прийнятою поза межами повноважень слідчого судді.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється при отриманні судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену у відповідності до вимог законодавства.

ДФС отримала ухвалу слідчого судді Ярмолецького районного суду Хмельницької області від 04.10.2017 у справі №689/683/17, якою органам Державної фіскальної служби України та її структурним підрозділам доручено проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ФОП ОСОБА_2

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 533 Кримінального процесуального Кодексу України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Частиною 2 статті 534 цього Кодексу обумовлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню.

Питання, пов'язані з оскарженням ухвал слідчого судді, внормовано положеннями статей 309, 310 Кримінального процесуального Кодексу України, відповідно до приписів яких правом перевірки законності прийнятих слідчим суддею ухвал наділено виключно суд апеляційної інстанції, що здійснює кримінальне провадження.

При цьому ані положення Кримінального процесуального Кодексу України, ані положення Кодексу адміністративного судочинства не надають Вінницькому апеляційному адміністративному суду повноважень перевіряти ухвали слідчих суддів, прийнятих в межах кримінального провадження та вирішувати питання що пов'язані з виконанням ухвал слідчих суддів, тощо.

З огляду на це, колегія суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про незаконність ухвали слідчого судді Ярмолецького районного суду Хмельницької області від 04.10.2017 у справі №689/683/17, а також висновків про те, що ДФС, з огляду на її незаконність, на мала передбачених ст. 78 Податкового Кодексу України підстав для проведення документальної позапланової перевірки позивача.

При цьому апеляційним судом не досліджувались інші питання, пов'язані з законністю прийнятого ДФС податкового повідомлення-рішення №0114541306 від 21 листопада 2017 року, не перевірялись доводи сторін щодо обґрунтованості висновків відповідача щодо неналежної сплати позивачем орендної плати, тощо.

З огляду на це колегія суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи приписи статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості прийняти рішення щодо суті заявленого адміністративного позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 344, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області - задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2018 - скасувати.

Справу направити до Вінницького апеляційного адміністративного суду на новий судовий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова