Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

Київ

справа №813/6129/15

адміністративне провадження №К/9901/32812/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Офісу великих платників ДФС (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС)

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 (суддя Потабенко В.А.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 (судді Костів М.В., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.)

по справі № 813/6129/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (далі - позивач, ТОВ «ТМ «Барвінок») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ з обслуговування ВП у м. Львові МГУ ДФС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 22.09.2015 № 00002322201269.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2015, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що відповідно до листа МВ УМВС України у Тернопільській області було повідомлено про реалізацію алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, а 24.07.2017 в магазині за адресою: м. Тернопіль, вул.. Живова, 9-б, де здійснює свою діяльність ТОВ «ТМ «Барвінок». Вказане порушення підтверджується поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 та протоколом про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та не може підтверджуватися фіскальним чеком, оскільки до позивача в порушення пункту 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції за незберігання контрольних стрічок в період з 20.07.2015 по 24.07.2015.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 04.08.2015 по 07.08.2015 службовими особами Головного управління ДФС у Тернопільській області, було проведено фактичну перевірку діяльності ТОВ «Торгова мережа «Барвінок», а саме його магазину «Барвінок 29», що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 9б.

За результатами вказаної перевірки було складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами від 07.08.2015.

На підставі акта відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 00002322201269 від 22.09.2015 на суму 6800,00 грн. за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: реалізація однієї пляшки пива «Туборг» ємкістю 0,5 літра, міцністю 4,6%, виробник ПАТ «Карслберг України» по ціні 11,94 грн. та одну пляшку горілки «Медофф класік» ємкістю 0,7 л, міцністю 40%, виробник ТОВ «УДК» по ціні 39,99 грн. ОСОБА_3 - особі, що не досягла 18-річного віку.

Не погоджуючи із вказаним рішенням, позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників та ДФС України із скаргами про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

За результатами розгляду вказаних звернень, скарги були залишені без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Приписами абзацу 9 частини 2 статті 17 вказаного Закону передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800,00грн.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів, згідно частини 4 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (Закон №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що єдиним доказом вказаного порушення, на який покликається представник відповідача, є пояснення неповнолітнього. Інших доказів, які би підтверджували факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі, в матеріалах справи немає.

Більше того, факт продажу нібито мав місце 24.07.2015 року, а перевірка проведена 07.08.2015 року.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що особу неповнолітнього ОСОБА_3 встановлено лише з його слів, документи, які б посвідчували особу неповнолітнього, відсутні. Тобто, неможливо достовірно встановити прізвище, ім'я, по-батькові, вік тощо особи, яка назвалась неповнолітньою.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про встановлення факту недоведеності продажу відповідачем неповнолітній особі алкогольних напоїв.

Крім того, матеріали справи доказів притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім особам не містять.

Також, в матеріалах справи відсутній протокол щодо вилучення алкогольної продукції, реалізованої неповнолітньому. Таким чином, факт продажу пива неповнолітньому не підтверджується належними доказами - а ні належним касовим чеком, а ні протоколом вилученої продукції. Щодо посилання податкового органу на незбереження позивачем контрольної стрічки, суд зазначає наступне. Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі. Таким чином, контрольна стрічка є копією розрахункового документа. Встановлений факт незберігання контрольної стрічки продавцем товару протягом встановлено строку не означає ненадання продавцем покупцю розрахункового документа.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що факт вчинення порушення, за яке до позивача було застосовано штрафні санкції не підтверджується належними доказами, а відтак позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу Великих платників ДФС залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 № 813/6129/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко