Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 Київ К/9901/13576/18 справа №823/440/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу приватного нотаріуса Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області Білоуса Василя Пантелеймоновича на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді Степанюка А.Г. від 21 жовтня 2016 року у справі за позовом приватного нотаріуса Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області Білоуса Василя Пантелеймоновича до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа - відділ державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції, про визнання дій незаконними та скасування вимог про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В:

Приватний нотаріус Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області Білоус Василь Пантелеймонович (далі - позивач, Білоус В.П.) звернувся до суду з позовом до Шполянського відділення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати незаконними дії щодо складання та направлення податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) від 03 березня 2016 року №Ф 467-23 та від 10 травня 2016 року №Ф 467-23; визнання незаконними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 03 березня 2016 року №Ф 467-23 та від 10 травня 2016 року №Ф 467-23.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки позивачем не був сплачений судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», надано строк для усунення її недоліків до 05 серпня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк недоліків такої.

18 серпня 2016 року позивач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 КАС України, апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й без подання відповідного обґрунтування підстав для поновлення строку апеляційного оскарження; також до апеляційної скарги не було додано її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відмовлено на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України, яка мотивована пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення та відсутністю поважних підстав для поновлення такого строку.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач послався на те, що вже звертався з апеляційною скаргою на це ж саме судове рішення у строк, встановлений статтею 186 КАС України, однак у зв'язку із несвоєчасним отриманням ухвали суду про залишення її без руху був позбавлений можливості усунення вказаних в ній недоліків у встановлений судом строк, що, як наслідок, спричинило ухвалення передчасного рішення про повернення такої апеляційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позивачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року подана за межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані позивачем у заяві причини пропуску ним строку апеляційного оскарження визнані судом апеляційної інстанції такими, що не можуть вважатись поважними та достатніми для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, колегія суддів вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року.

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення позивача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 186 КАС України, яку залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вручена адресату 28 липня 2016 року, що, враховуючи положення частини 10 статті 35, частини 1 статті 36 та частини 3 статті 167 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позивачем апеляційної скарги), свідчить про завчасне її отримання позивачем та наявність у нього можливості усунення вказаних в ній недоліків у встановлений судом строк.

Не свідчить про відсутність можливості усунення недоліків апеляційної скарги і додана копія супровідного листа про направлення Київським апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу позивача з відбитком штампу вхідної кореспонденції, який, однак, засвідчує лише дату реєстрації відповідного документа приватним нотаріусом (05 серпня 2016 року) і не може бути підтвердженням дати фактичного отримання копії рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Доводи ж касаційної скарги не містять відомостей про наявність інших обставини, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області Білоуса Василя Пантелеймоновича залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко