Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 Київ К/9901/14186/18 справа №820/10403/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства «Завод ім.В.О.Малишева» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі судді Дюкарєвої С.В. від 11 лютого 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Завод ім.В.О.Малишева» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Завод ім.В.О.Малишева» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 27 липня 2015 року №0022541702.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення від 27 липня 2015 року №0022541702.

Вважаючи вказану постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального й процесуального права відповідач подав апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року визнано поважними причини пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, відстрочено сплату судового збору у розмірі 91253,49 грн. за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі та відкрито апеляційне провадження.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції в частині відстрочення відповідачу сплати судового збору у розмірі 91253,49 грн. за подання апеляційної скарги, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині скасувати та направити справу до цього ж суду для вирішення питання щодо розгляду апеляційної скарги відповідача.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилався на безпідставне відстрочення відповідачу сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є достатньою для цього підставою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 87 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали та подання даної касаційної скарги) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 88 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказані норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом суду, який може вважати за можливе полегшити тягар судових витрат з метою забезпечення дотримання принципу рівності учасників адміністративного процесу.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів (стаття 98 КАС України).

Водночас положеннями статті 211 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Враховуючи наявність у суду законодавчо встановленого права на відстрочення сплати судового збору, а також беручи до уваги, те що оскаржувана ухвала від 11 лютого 2016 року в частині відстрочення сплати Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судового збору за подання апеляційної скарги не перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів приходить до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Завод ім.В.О.Малишева» залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко