Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №826/9221/16

адміністративне провадження №К/9901/18729/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/9221/16

за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Беспалова О.О., суддів: Грибан І.О., Парінова А.Б.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 липня 2012 року 16:48:47, індексний номер 7688526, щодо зміни умов обтяження позивача: квартира в будинку А-5, двокімнатна квартира загальною площею 40, 3 кв. м., житловою площею 26, 4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 23690883.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2017 року позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 14 вересня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції, позовну заяву залишено без розгляду.

Як встановлено, 05 серпня 2008 року між позивачем (позичальник) та ВАТ «Сведбанк» (банк) укладено кредитний договір № 1601/0808/98-147, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 24000, 00 доларів США на строк по 05 серпня 2018 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між позивачем та ВАТ «Сведбанк» укладено договір іпотеки від 05 серпня 2008 року, відповідно до умов якого в іпотеку передана квартира, за адресою: АДРЕСА_1.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г., відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по Договору від 05 серпня 2008 року № 1601/0808/98-147.

В подальшому, 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» продав (відпустив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Альфа-Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі, по договору від 05 серпня 2008 року № 1601/0808/98-147.

На підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою за ПАТ «Альфа-Банк» від 26 липня 2012 року.

Ухвала апеляційного суду про залишення позову без розгляду мотивована тим, що позивач, звернувшись до суду з позовом 14 червня 2016 року, пропустив встановлений законом шестимісячний строк для такого звернення, оскільки про порушення своїх прав він знав ще 22 грудня 2014 року і саме з цієї дати починається перебіг строку звернення до суду.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У письмових поясненнях на касаційну скаргу третя особа просить касаційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність).

Апеляційний суд встановив, що Октябрський районний суд міста Полтави розглядав справу № 554/13800/14-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Апеляційний суд витребував в Октябрського районного суду міста Полтави належним чином завірені копії документів, наявні в матеріалах справи № 554/13800/14-ц, які свідчать про дату отримання ОСОБА_1 копії ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 21 жовтня 2014 року про відкриття провадження у справі чи ознайомлення з її змістом, та інформацію про перелік документів, що отримані ОСОБА_1 разом з копією ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 21 жовтня 2014 року, а також відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи № 554/13800/14-ц.

22 грудня 2014 року позивач отримав повістку про виклик в судове засідання, копію позовної заяви та додатків до неї.

З копії отриманого позивачем адміністративного позову вбачається, що 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором № 1601/0808/98-147 від 05 серпня 2008 року.

У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пункті 2.1 договору № 1601/0808/98-147 від 05 серпня 2008 року з відповідними змінами зазначено, що виконання зобов'язання перед банком за цим договором, в тому числі по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, сплати неустойок та відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат банку, пов'язаних з одержанням виконання, забезпечується іпотекою, (заставою) двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною третьою статті 24 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач з 22 грудня 2014 року знав, що до ПАТ «Альфа-Банк» перейшло право на забезпечення своєї вимоги іпотекою в порядку п. 2.1 договору, та, відповідно, не мав перешкод отримати копію Інформаційної довідки з Державного реєстру.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Той факт, що відступлення прав за іпотечним договором підлягає державній реєстрації встановлено законом, а тому позивач, отримавши 22 грудня 2014 року інформацію, що до ПАТ «Альфа-Банк» перейшло право на забезпечення своєї вимоги іпотекою, міг, за виявлення належної активності та небайдужості, дізнатись про те, що це право зареєстроване.

Вказане дає суду підстави погодитись із висновком апеляційного суду відносно того, що позивач про порушення своїх прав міг дізнатись ще 22 грудня 2014 року і саме з цієї дати починається перебіг строку звернення до суду. А тому, звернувшись до суду з позовом 14 червня 2016 року, позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для такого звернення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду не встановлено, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду.

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 826/9221/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду