Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №823/1766/18

адміністративне провадження №К/9901/63830/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_2на рішенняЧеркаського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 (суддя - В.О. Гаврилюк) на постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018(колегія у складі суддів: О.В. Епель, О.В. Карпушова, Є.О. Сорочко)у справі № 823/1766/18за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2доГоловного управління ДФС у Черкаській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ДФС) у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2018 №000524057 та №000534057.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки обставини, які покладені в основу цих рішень відсутні.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, у задоволені позову відмовлено, у зв'язку із тим, що матеріалами справи підтверджено і відповідачем доведено факт незаконного зберігання позивачем за місцем реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку та з порушенням правового режиму, регламентованого статтями 226, 228 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та позов задовольнити, оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує аналогічні мотиви, що і у позовній заяві.

У письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.03.2018 о 10 год. 45 хв. в магазині-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, де проводить свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 відповідачем проведено фактичну перевірку, в ході якої встановлено зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту в скляній тарі об'ємом 0,5л в кількості 15 пляшок не марковані - без марок акцизного податку встановленого зразка та супровідних документів на загальну суму 1200,00 грн., чим порушено частину першу статті 9, частини 1, 4 статті 11 Закону № 481/95-ВP.

За наслідками вказаної перевірки складено: акт № 18/23-00-40-0224/НОМЕР_1 від 30.03.2018, у якому зафіксовані названі порушення та акт знаття залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) від 21.03.2018. Останній акт позивач підписав, а від акту про виявлені порушення позивач від підпису відмовився, у зв'язку із чим посадовими особами ДФС складено акт відмови від 30.03.2018.

Позивачем надано рідину на перевірку до ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», який 27.03.2018 склав протокол випробувань, і зазначено про те, що рідина має міцність 38,0%, інші показники на відповідність ДСТУ 4165:2003 визначити неможливо.

18.04.2018 відповідачем на підставі акта перевірки № 19/23-00-40-0224/НОМЕР_1 від 30.03.2018 та відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і абзаців 15, 16 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВP прийнято податкові повідомлення-рішення № 000524057, № 000534057 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17000, грн. за кожне правопорушення.

Згідно із підпунктами 14.1.107. та 14.1.109. пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до положень підпункту 226.6, 226.7 статті 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно із пунктом 226.9. статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1251 від 27.12.2010, затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення).

Згідно з пунктом 20 Положення вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

У відповідності до абзацу 16 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для застосування до позивача штрафу за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, оскільки вказаний факт виявлений під час проведеної відповідачем перевірки та зафіксований у протоколі організації, яка спеціалізується на виготовлені алкогольних напоїв.

При цьому, доводи позивача, такі як зберігання алкогольних напоїв в кількості 15 пляшок не у місці, де він здійснює свою підприємницьку діяльність, а за місцем свого проживання та які призначені для власного споживання були ретельно оцінені судами попередніх інстанцій у повній мірі.

Зокрема, пляшки з рідиною міцністю 38,0% були виявлені контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки позивача за адресою, яка відповідно до ліцензії ДФС від 13.10.2017 №173232-64-5456 є місцем торгівлі (магазин-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1») і відповідно нежитлова будівля є адресом здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2

Щодо доводів позивача про те, що в розрахунку штрафних санкцій, в графі вид вилучення вказано: «зберігання для подальшої реалізації алкогольних напоїв &?с;…&?я; в пластиковій тарі згідно з актом зняття залишків ТМЦ», а насправді п'ятнадцять скляних пляшок з рідиною негорілчаних напоїв не є важливими, оскільки факт відсутності на них акцизних марок встановлено при перевірці і позивач цього не заперечував.

Інші доводи касаційної скарги не місять спростування його вини у допущенні порушення вимог податкового законодавства у сфері роздрібного продажу алкогольними товарами, що свідчить про її необґрунтованість.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.............................

В.П.Юрченко І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова Судді Верховного Суду