Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №804/6061/17

адміністративне провадження №К/9901/2214/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» (далі - ДВНЗ КНУ) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (суддя Рябчук О.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (судді Чередниченко В.Є., Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі за позовом Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - управління ПФУ) до ДВНЗ КНУ про стягнення заборгованості, -

встановив:

У вересні 2017 року управління ПФУ звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з ДВНЗ КНУ заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 10 031 грн 08 коп.

Вимоги обґрунтовував тим, що відповідач відповідно до положень законів України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «;Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), не виконав покладених на нього обов'язків, внаслідок чого виникла заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка, на думку позивача, підлягає стягненню.

Суди встановили, що позивач направив на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в частині виплати пенсій згідно з пунктом «а» та «б-з» статті 13 Закону 1788-ХІІ за серпень 2017 року, що підтверджується копіями відповідних розрахунків та копією супровідного листа.

Розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувались та є чинними.

Стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування коштів, призначених на покриття та виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пункту «а» та «б-з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2017 року позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ДВНЗ КНУ не погодився із цими судовими рішеннями і подав касаційну скаргу про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На касаційну скаргу ДВНЗ КНУ надійшов відзив позивача, у якому він просить відмовити у її задоволенні та залишити постановлені у справі судові рішення без змін.

Верховний Суд переглянув судове рішення в межах доводів касаційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 23 квітня 2013 року (справа № 21-113а13) виснував, що аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави вважати, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування вказаних норм матеріального права міститься, зокрема і в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 804/8277/14).

Враховуючи те, що ці висновки Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування норми права, прийняті за результатами розгляду справ, фактичні обставини в яких є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам підприємства відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ (за Списками №№ 1, 2), то висновок судів першої та апеляційної інстанцій про обов'язок відповідача щодо покриття таких витрат узгоджується з вимогами законодавства.

За наведених обставин колегія суддів визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу ДВНЗ КНУ слід залишити без задоволення, а рішення судів першої і апеляційної інстанцій - без змін.

Доводи касаційної скарги про те, що ДВНЗ КНУ не є правонаступником підприємства, на якому працювали особи, яким призначені та виплачуються пільгові пенсії, заборгованість по витратам за доставку та виплату яких є предметом спору, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і свого підтвердження не знайшли.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко