Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2018 року у справі №804/2106/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа №804/2106/17

адміністративне провадження №К/9901/3641/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року (головуючий суддя Іванов С.М., судді: Малиш Н.І., Чередниченко В.Є.) у справі № 804/2106/17 за позовом Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до Черкаського головного регіонального управління Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Чигиринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернулося до суду з позовом до Черкаського головного регіонального управління Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті штрафу відповідно до частини 11 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в сумі 1276,06 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказало, що відповідачем несвоєчасно повернуто на рахунок позивача зайво перераховану пенсію померлої пенсіонерки ОСОБА_1 в сумі 1276,06 грн., у зв'язку з чим позивачем накладено на відповідача штраф у розмірі 1276,06 грн. Зазначений штраф відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року, у задоволенні адміністративного позову Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до Черкаського головного регіонального управління Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості в сумі 1276,06 грн. відмовлено повністю.

Вирішуючи спір між сторонами, судами встановлено, що між Управлінням Пенсійного фонду України в Чигиринському районі та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" в особі директора філії "Черкаське головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" укладено договір від 28 грудня 2009 року № 118-ЮВ/ПФУ.

08 липня 2016 року позивачем було вручено відповідачу лист № 2250/02 з проханням не зараховувати на особистий рахунок і повернути пенсію в сумі 1276,06 грн. померлої пенсіонерки ОСОБА_1 Кошти у виплатну дату 20 липня 2016 року не були зараховані на картковий рахунок одержувача, але були повернуті на рахунок пенсійного органу 27 липня 2016 року (термін прострочення 4 дні), про що свідчить виписка з рахунку від 29 липня 2016 року.

29 липня 2016 року позивачем було направлено відповідачу лист № 2664/04 про надання пояснень з приводу несвоєчасного повернення грошових коштів.

Листом відповідача від 01 серпня 2016 року № 20.1.0.0.0/7-20160729/4294 повідомлено, що у зв'язку з впровадженням нових технологій обслуговування інколи призводить до невеликих технічних збоїв, в результаті якого грошові кошти були повернуті з рахунку із затримкою.

У період з 08 вересня 2016 року по 09 вересня 2016 року Чигиринським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області проведено перевірку своєчасності та повноти зарахування коштів Пенсійного фонду України на поточні рахунки пенсіонерів ЧГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" та проведення пенсійних виплат за період з 01 червня 2016 року по 31 серпня 2016 року, під час якої встановлено несвоєчасне повернення банком на рахунок Управління зарахованих коштів Пенсійного фонду, у зв'язку зі смертю пенсіонерки ОСОБА_1 на суму у розмірі 1276,06 грн.

17 жовтня 2016 року за вих. № 4249/04 позивачем направлено відповідачу претензію про перерахунок суми штрафу у розмірі 1276,06 грн.

Листом від 27 жовтня 2016 року № Е.30.0.10.0/4-182629 відповідачем надано відповідь на претензію, відповідно до якої повідомлено, що правові підстави для задоволення вимог відсутні, оскільки частина 11 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачає відповідальності за порушення строків повернення сум коштів на рахунки пенсійного органу. Зауважено, що несвоєчасне перерахування коштів зумовлене технічним збоєм. Крім того, у органів Пенсійного фонду України відсутнє право застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення сум пенсій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що оскільки позивачем не приймалося рішення про накладення штрафу на відповідача за несвоєчасне повернення коштів, зарахованих на рахунок пенсіонера ОСОБА_1, беручи до уваги те, що позивачем не дотримано процедуру накладання штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства, правові підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій відсутні.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно положень Закону № 1058 прийняття рішення управлінням по даній категорії справ не передбачено. Факт несвоєчасного повернення коштів на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду України відповідачем не заперечується, разом з тим, жодних доказів того, що несвоєчасне зарахування коштів відбулось внаслідок технічного збою, банком надано не було.

У поданому відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» просило залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані. Зазначено, що приписи частини 11 статті 106 Закону № 1058 та підпункту 10 пункту 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 28 грудня 2014 року, передбачають єдину форму реалізації наданого законом права накласти штраф, а саме шляхом прийняття відповідного рішення. У протилежному випадку банківська установа буде позбавлена можливості оскаржити таке рішення пенсійного органу, що є порушенням права банківської установи на захист своїх прав та інтересів. При цьому направлення позивачем претензії є заходом досудового регулювання господарського спору, але оскільки в даному випадку позивач реалізує владні управлінські функції, то накладення штрафу має здійснюватись шляхом прийняття відповідного рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 11 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Згідно з пунктом 20 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596, в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин, після зарахування коштів на поточні рахунки одержувачів уповноважений банк завіряє списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки та описи до них і не пізніше ніж через два робочих дні після останньої дати виплати у кожному виплатному періоді повертає органам Пенсійного фонду або органам праці та соціального захисту населення другий примірник списків і по одному примірнику описів до них.

Незараховані суми пенсій та грошової допомоги не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів повертаються уповноваженим банком органам праці та соціального захисту населення або органам Пенсійного фонду. При цьому робиться відповідна позначка на другому примірнику списків та описів до них.

Суми пенсій та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки у разі:

- невідповідності будь-яких реквізитів, зазначених у списках, даним поточного рахунку одержувача пенсії та грошової допомоги;

- наявності даних про смерть одержувача;

- закриття поточного рахунку;

- письмової вимоги органу праці та соціального захисту населення.

Помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій та допомоги зараховуються до рахунку наступних виплат.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка визначає, в тому числі, процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та пені (пункт 1.2 Інструкції).

Відповідно до пункту 9.5 цієї Інструкції, в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин, факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, посадова особа органу Пенсійного фонду оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт підписується посадовими особами органу Пенсійного фонду та страхувальника.

Рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник.

Підпунктом 10 пункту 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 28 грудня 2014 року, в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що начальник управління Фонду у встановленому порядку розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно з законодавством, виносить рішення про застосування фінансових санкцій.

Затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 21-2 від 19 грудня 2003 року Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при оскарженні рішень про нарахування пені та накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 10 статті 106 Закону, та організацій, які здійснюють виплату і доставку пенсій, на рішення про накладення штрафів, передбачених частиною 11 статті 106 Закону.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що штраф за своєю правовою природою є фінансовою санкцією за неналежне виконання зобов'язань. Так, органи Пенсійного фонду України законом наділені повноваженнями щодо проведення відповідної перевірки, зокрема, з метою виявлення порушення строків повернення не зарахованих сум пенсій та прийняття відповідного рішення про стягнення з винної особи штрафу за таке порушення в процесі реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, накладення пенсійним органом штрафу можливе лише шляхом прийняття відповідного рішення, яке може бути оскаржено особою, до якої застосовано штрафні санкції, що вірно було встановлено судами попередніх інстанцій.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що згідно положень Закону № 1058 прийняття рішення управлінням по даній категорії справ не передбачено, не узгоджуються з приписами Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 28 грудня 2014 року, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка визначає, в тому числі, процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, якими передбачено, що за наслідками розгляду акта перевірки має бути прийняте рішення про застосування штрафу, та положення яких є обов'язковими для виконання для органів Пенсійного фонду України як суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чигиринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Т.О. Анцупова

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду