Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2018 року у справі №804/8869/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

13 листопада 2018 року

справа №804/8869/16

адміністративне провадження №К/9901/37871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у складі судді Гончарової І.А. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у складі суддів Божко Л.А., Кругового О.О., Лукманової О.М. у справі №804/8869/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

09 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 27 липня 2016 року № 0000291400, яким позивачу збільшено суму грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 504403 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 252201 грн. 50 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

06 лютого 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, задоволений позов Товариства, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 27 липня 2016 року № 0000291400, з мотивів правомірності формування платником податків податкового кредиту.

23 червня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі, з мотивів відсутності здійснених між позивачем та його контрагентами реальних операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподаткованих операціях як обов'язкової умови виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, а також відсутності оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

26 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №804/8869/16 із Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

10 липня 2017 року Товариством надані до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу податкового органу, у яких позивач просить відмовити в задоволені касаційної скарги відповідача та залишити без змін постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.

15 січня 2018 року справа №804/8869/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа №804/8869/16 та матеріали касаційного провадження К/9901/37871/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33892463, перебуває на податковому обліку з 19 грудня 2005 року, є платником податку на додану вартість з 01 лютого 2006 року, здійснює види діяльності «Транспортне оброблення вантажів» та «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту», згідно ліцензії №7 від 21 липня 2014 року на здійснення митної брокерської діяльності, надає послуги митного брокера, в зв'язку з чим орендує територію розміром 22.000 кв.м, на якій розміщена відкрита стоянка вантажних автомобілів з пунктом догляду, естакадою і навісом та прилеглою автодорогою (технологічний майданчик до складу №5), куди постійно приїжджають та звідки від'їжджають вантажні автомобілі з вантажами, в зв'язку з чим є необхідність в наданні послуг з завантаження і розвантаження автомобілів та прибирання даної території.

Податковим органом у липні 2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат - плюс» за період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 року, та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмагторг» за період з 01 квітня 2016 року по 31 травня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 08 липня 2016 року №140/04-17-140/33892463 (далі акт перевірки).

Керівником податкового органу 27 липня 2016 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000291400 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 504403 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 252201 грн. 50 коп.

Правові підстави збільшення грошового зобов'язання, як за податковим зобов'язанням, так і застосування штрафних (фінансових) санкцій не визначені, що є порушенням пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлений склад податкових правопорушень, покладений в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, який полягає у порушені за висновком податкового органу Товариством положень198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 504 403 грн., у тому числі за березень 2016 року на суму 137 992 грн., за квітень на суму 120 300,00 грн., за травень 2016 року на суму 246 111 грн.

Суди попередніх інстанцій установили, що 01 лютого 2016 року між позивачем, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нотат - Плюс», як виконавцем укладені та виконані договори №20 та №22, предметом яких є послуги по прибиранню та приведенню до Корпоративних стандартів території Замовника, площею 22 000 кв. м. та послуги по догляду автотранспорту з навантаженням - розвантаженням та переупаковкою вантажу.

Позивачем на підтвердження виконання зазначених договорів надані первинні документи, а саме акти про виконання послуг, звіти по навантаженню-розвантаженню, акти звірки взаємних розрахунків, прибуткові накладні та податкові накладні, до яких відповідач, як до підстав формування бухгалтерського обліку зауважень не має.

01 квітня 2016 року між позивачем, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмагторг», як виконавцем укладено та виконано договори про надання послуг №18 та № 19, предметом яких є послуги по прибиранню та приведенню до Корпоративних стандартів території замовника, площа території 22 000 кв.м, та послуги по догляду автотранспорту з навантажуванням - розвантажуванням та переупаковкою вантажу.

Позивачем на виконання зазначених послуг надані акти про виконання послуг; акти про навантаженню - розвантаженню, податкові накладні.

Відповідач доводить нереальність отриманих позивачем послуг в межах усіх чотирьох договорів сумнівами у можливості виконання робіт виходячи виключно із площі прибирання та обсягу вантажу, які за добу приходяться на одну людину.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що надані позивачем докази підтверджують фактичне здійснення вказаних господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача. Посилання відповідача на відсутність реальності господарських операцій базується лише на припущеннях та сумнівах, жодним чином не підтверджених, внаслідок чого є неприйнятними, як докази не здійснення контрагентами позивача та отриманими позивачем послугами.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності виконаних послуг, встановили факт їх оплати та використання у власній господарській діяльності позивача, як платника податків.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений факт придбання послуг.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання послуг та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі №804/8869/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.Я Олендер

С.С.Пасічник