Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

Київ

справа №592/2117/17

адміністративне провадження №К/9901/21975/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 592/2117/17

за позовом ОСОБА_2

до Інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Суми Петренка Євгенія Вікторовича

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 березня 2017 року (головуючий - Фоменко І.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Донець Л.О., суддів - Бенедик А.П., Мельнікової Л.В.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Суми Петренка Євгенія Вікторовича (далі - відповідач), в якому просив:

- скасувати постанову серії АР № 920654 від 11 лютого 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складену відносно позивача.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

20 березня 2017 року Ковпаківський районний суд м. Суми вирішив:

- в задоволенні позову ОСОБА_2 до Інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Суми Петренка Євгенія Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 920654 від 11 лютого 2017 року - відмовити за необґрунтованістю.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

22 травня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 березня 2017 року - без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, яка у лютому 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач просить:

- скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року;

- прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки обставинам справи, що призвело до безпідставних висновків про визнання законною оспорюваної постанови. Позивач вказує в касаційній скарзі, що відповідач не надав позивачу можливості скористатися послугами адвоката.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 лютого 2017 року о 18 год. 28 хв. позивач, керуючи автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Кооперативна в м. Суми, на перехресті перед яким встановлено знак 4.2 (рух праворуч), здійснив поворот ліворуч, чим порушив вимоги п. 4.2 розділу 33 Правил дорожнього руху України.

Відповідачем було накладено на позивача адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., про що складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР №920654 від 11.02.2017р.

Позивач із постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно нього не погодився та вважаючи вказану постанову незаконною звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Частина 1 статті 122 КУпАП. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про правила дорожнього руху" (далі - ПДР, Правила).

Пункт 4.2 розділу 33 ПДР. Наказовий знак «рух праворуч» дозволяє рух лише праворуч. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед якими він встановлений.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Пункт 1-2 частини 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало здійснення позивачем повороту ліворуч на перехресті, перед яким встановлено знак 4.2 «рух праворуч», чим було порушено вимоги п. 4.2 розділу 33 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

У відповідності до ст.222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушень правил дорожнього руху.

Судами встановлено, що зупинку автомобіля позивача було здійснено через порушення позивачкм вимог ПДР України. Відповідачем було пояснено суть правопорушення та перевірено документи.

Суд не приймає до уваги доводи позивача викладені в касаційній скарзі щодо незаконної відмови відповідача в задоволенні клопотання позивача скористатися допомогою адвоката.

Відповідачем було пояснено позивачу порушення вимог дорожнього знаку 4.2 «рух праворуч», а також роз'яснено йому права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. Відповідачем було винесено постанову, оголошено та вручено її копію правопорушнику.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності дій відповідача при складанні оскаржуваної постанови серії АР № 920654 від 11 лютого 2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі визначеному законом.

Судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень було повно встановлено обставин справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року в цій справі - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич