Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

Київ

справа №461/2438/18

касаційне провадження №К/9901/58987/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляк В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 (головуючий суддя - Довга О.І., судді: Запотічний І.І., Затолочний В.С.) у справі №461/2438/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернувся до адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил від 20.03.2018 №0964/20900/18.

Галицький районний суд м. Львова рішенням від 21.05.2018 позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС від 20.03.2018 у справі № 0964/20900/18, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за частиною другою статті 470 Митного кодексу України та застосовано адміністративне стягнення в сумі 3400 грн. Справу про порушення митних правил №0964/20900/18 відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 470 Митного кодексу України закрив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.07.2018 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суд м. Львова від 21.05.2018.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.07.2018 закрив апеляційне провадження за скаргою Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суд м. Львова від 21.05.2018 на підставі пункту 2 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України - апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.

Судове рішення про закриття апеляційного провадження обґрунтовано тим, що апеляційну скаргу підписано представниками Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до апеляційної скарги долучено документ на підтвердження повноважень лише представника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 на представництво Львівської митниці ДФС.

Львівська митниця ДФС 10.08.2018 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статтей 55, 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини шостої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, право на звернення до суду, зокрема до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, може бути реалізоване через представника лише за умови надання документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку, якщо такий документ на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання в матеріалах справи відсутній.

Наслідки невиконання таких вимог при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою передбачені:

пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

пунктом 2 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи викладене, у разі встановлення судом апеляційної інстанції факту підписання апеляційної скарги представником особи, яка подала таку скаргу, за відсутності в матеріалах справи документу, який підтверджує відповідні повноваження такого представника, суд вправі постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі.

Як вбачається з апеляційної скарги, останню підписано двома особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як представниками Львівської митниці ДФС. Утім, матеріали справи містять документ про підтвердження повноважень на представництво Львівської митниці ДФС лише одного представника - ОСОБА_3 (завірена копія довіреності від 19.02.2018 №1904/10/13-70-20).

Застосовуючи положення пункту 2 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції керувався встановленням після відкриття апеляційного провадження обставин щодо відсутності в матеріалах справи документу про підтвердження повноважень на представництво Львівської митниці ДФС одного з представників, якими підписано апеляційну скаргу, а саме - ОСОБА_2

Утім, судом апеляційної інстанції не враховано, що Кодекс адміністративного судочинства України забезпечує право особи на звернення до суду через представника (одного).

Ненадання документу про підтвердження повноважень одного з представників, якими підписано апеляційну скаргу, за встановленого факту наявності належного документу, що посвідчує повноваження іншого представника, не є підставою для висновку про те, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати, у розумінні пункту 2 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про необхідність закриття апеляційного провадження у справі не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, у зв'язку з цим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду.

За правилами частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та необхідність скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №461/2438/18 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк