Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №826/6897/16

адміністративне провадження №К/9901/42634/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/6897/16

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Федорчука А.Б., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Земляної Г.В. та Мельничука В.П.,

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірним включення відповідачами належних позивачу до ПАТ КБ «Надра» кредиторських вимог в сумі 122 330,09грн. до 7 черги;

- зобов`язати відповідачів змінити черговість кредиторських вимог позивача до ПАТ КБ «Надра» та віднести їх до кредиторських вимог 2 черги в сумі 126 016,66 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року, в позов задоволено частково.

Визнано протиправним включення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюковою Іриною Олександрівною кредиторських вимог ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра» на суму 122 330,09 грн. до кредиторських вимог 7 черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра».

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Стрюкову Ірину Олександрівну змінити черговість кредиторських вимог ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра» на суму 122 330,09 грн. та віднести їх до кредиторських вимог 2 черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що постановою Правління Національного банку України від 05.02.2015 №83 ПАТ «КБ» Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) 05.02.2015 №26 з 06.02.2015 розпочата процедура виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 23.04.2015 № 85 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» до 05.06.2015 включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкової Ірини Олександрівни до 05.06.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04.06.2015 № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05.06.2015 №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 5 червня 2015 року до 4 червня 2016 року включно.

Разом з цим, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2014, частково зміненим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.12.2014, яке залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14.01.2014, було задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» та стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за роботу в вихідні дні в сумі 2 256 гривень 60 копійок, суму індексу інфляції за роботу в вихідні дні в розмірі 568 гривень 48 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 12 грудня 2012 року по 9 жовтня 2013 року в сумі 43 373 гривень 63 копійок, середній заробіток за час затримки виплати компенсації за період з 10 жовтня 2013 року по 1 вересня 2014 року за роботу в вихідні дні в сумі 33 056 гривень 35 копійок, а всього 93 210 гривень 81 копійку, які визначені судом без утримання податку з доходів фізичних осіб й інших обов`язкових платежів.

Рішенням Шевченківського районного суду від 07.04.2015 у справі №761/1235/15-ц, задоволено частково позов ОСОБА_1 . Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 без утримання податків і інших обов`язкових платежів грошові кошти у розмірі 23 962,54 грн., які складаються з: середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 02.09.2014 по 05.02.2015 у розмірі 23 371,05 грн.; індексації оплати праці за роботу у вихідний день за період з березня 2014 року по 05.02.2015 у розмірі 591,49 грн.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22.06.2015 У справі №761/1235/15-ц рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в період з 06.02.2015 по 06.04.2015 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в період з 06.02.2015 по 06.04.2015 в сумі 8 843,31 грн. В решті рішення Шевченківського районного суду м Києва від 7 квітня 2015 року залишено без змін.

Позивач 08.07.2015 звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкової І.О. із заявою про задоволення вимог кредитора на загальну суму 126 016,66 грн.

За встановлених у даній справі обставин, до 7 черги включено вимоги позивача щодо компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку на загальну суму 122 330,09 грн., а до 2 черги включено вимогу щодо заробітної плати (суми компенсації за роботу у вихідний день та індексації оплати праці за роботу у вихідний день) на загальну суму 3 686,57 грн.

Вважаючи, що відповідачем неправомірно включено не всі вимоги до кредиторських вимог 2 черги, позивач звернулася до суду з позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. При цьому, суд вказав, що формулюючи позовні вимоги у справі, позивачем не враховано, що суму коштів в розмірі 3 686,57 грн. включено до 2 черги кредиторів, решта ж коштів в сумі 122 330,09 грн. віднесено до 7 черги, що відповідно і оспорюється позивачем. Також суди звернули увагу на те, що віднесення кредиторських вимог до тієї чи іншої черги шляхом складення реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього), належить до повноважень Уповноваженої особи Фонду, а не безпосередньо Фонду.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Уповноважена особа оскаржила їх у касаційному порядку. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 цього Кодексу у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень).

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (у зазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 згаданого Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріплених статтею 17 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 4 КАС України (у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням Уповноваженою особою дій щодо акцептування вимог кредиторів, а саме акцептування заявлених вимог позивача не в повному обсязі.

Закон України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон № 4452-VI) визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до частини п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб`єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону №4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені пунктом 4 частини першої статті 48 Закону №4452-VI.

Відповідно до частини першої статті 52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а заявлені позивачем вимоги випливають із зобов`язань Банку по виплаті заробітної плати, Уповноважена особа Фонду та Фонд у цьому випадку діють як представники сторони договірних відносин.

Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. У свою чергу, враховуючи суб`єктний склад правовідносин, даний спір належить до підвідомчості судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Статтею 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і, зокрема, закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 238 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанції були порушені правила юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі №826/6897/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, - закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду