Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №826/6354/18

адміністративне провадження №К/9901/2584/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 (суддя Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2018 (колегія у складі суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Земляної Г.В.)

у справі №826/6354/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі Ліквідаційної комісії

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі Ліквідаційної комісії, в якому просив:

- визнати протиправною відмову, надану Міністерством внутрішніх справ України листом від 21.12.2017 № 15/2-4801 та Головним управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі Ліквідаційної комісії від 29.12.2017 № ПК-28872/125/01/62-2017 у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою 70% професійної працездатності та установленням йому другої групи інвалідності..

2. Позовна заява мотивована тим, що після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ та встановлення інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», однак виплату такої допомоги відповідачами протиправно не здійснено.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2018, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності;

- зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850;

- в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2019 відкрито провадження у справі.

6. Міністерством внутрішніх справ України було заявлено клопотання про розгляд справи за участі сторін. Однак відповідно до ч.1 ст.343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді полковника міліції.

8. Згідно із витягу з наказу Головного управління МВС України в місті Києві за № 910 о/с від 22.12.2007 позивача було звільнено зі служби у відставку (за віком).

9. Позивачу у 2005 році під час огляду МСЕК було встановлено 10 % втрати працездатності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв`язку з чим НАСК "Оранта" йому 03 жовтня 2005 року виплачено страхову суму в розмірі 850,00 грн.

10. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0664725 від 26.10.2017 за результатами первинного огляду з 09 жовтня 2017 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків.

11. 30.10.2017 позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в місті Києві із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що він отримав захворювання, внаслідок чого втратив 70 відсотків професійної працездатності та отримав ІІ групу інвалідності, пов`язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

12. Листом від 29.12.2017 за № ПК-28872/125/01/62-2017 Головне управління МВС України в м. Києві повідомило позивача, що Ліквідаційною комісією ГУМВС України в м. Києві матеріали з питань призначення одноразової грошової допомоги надіслано для прийняття рішення до МВС України, які повернуто у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства, а саме, посилаючись на пункт 4 Порядку та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850), Міністерство внутрішніх справ України вказало на відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

13. У листі зазначено, що при первинному огляді МСЕК Київською міською дирекцією НАСК "Оранта" 03.10.2005 здійснено ОСОБА_1 виплату страхової суми за державним обов`язковим особистим страхуванням працівників органів внутрішніх справ у зв`язку з установленням 10% втрати працездатності. Під час повторного огляду МСЕК з 09.10.2017 ОСОБА_1 установлено ІІ групу інвалідності та відповідний ступень втрати працездатності.

14. Таким чином, Міністерством внутрішніх справ України зроблений висновок про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років

15. Вважаючи дії та рішення відповідача протиправними позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Міністерство внутрішніх справ України, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги, зазначивши відповідні мотиви такого рішення, а не повертати матеріали відносно ОСОБА_1 , ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.

ІV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи.

18. У касаційній скарзі Міністерства внутрішніх справ України наголошує, що позивач втратив право на нарахування одноразової грошової допомоги через сплив часу більше двох років від первинного огляду МСЕК відповідно до пункту 4 Порядку № 850.

V ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

20. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком № 850.

21. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

22. Згідно з пунктом 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

23. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

24. Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

25. Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

26. Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

27. Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

28. Таким чином, як правильно зазначив суд першої та апеляційної інстанцій, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

29. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30.01.2018 у справі № 822/1579/17, від 13.02.2018 у справах № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 18.10.2018 у справі № 369/13187/17.

30. В той же час, згідно пункту 9 Порядку № 850, Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

31. Таким чином, суди у цій справі дійшли вірного висновку про те, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно ОСОБА_1 , ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.

32. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17, і суд не вбачає підстав для відходу від такого висновку.

33. За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення висновку та документів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи, вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України.

34. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

35. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 350 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі № 826/6354/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб