Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №823/2620/18

адміністративне провадження №К/9901/2370/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М., суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 (суддя Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 (колегія у складі суддів: Ключковича В.Ю., Губська Л.В., Сорочка Є.О.)

у справі №823/2620/18

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту фінансів Міністерства оборони України

третя особа Черкаський обласний військовий комісаріат

про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності та зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, третя особа Черкаський обласний військовий комісаріат, в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975);

- зобов`язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання ним обов`язків військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975.

2. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що Міністерство оборони України неправомірно відмовило йому в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, яка передбачена Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з моменту встановлення інвалідності він набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

5. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відкрито провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу в період 06.05.1986 по 18.05.1988. Крім того, з 02.06.1987 до 19.05.1988 він брав участь у виконанні інтернаціонального обов`язку на території республіки Афганістан.

7. Згідно з висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 19.04.2017 №02-01/675 позивач у жовтні 1987 під час проходження строкової служби в Радянській Армії, перебуваючи на території Республіки Афганістан, отримав вогнепальні поранення голови, грудної клітки та обох ніг внаслідок вибуху фугасу; медична допомога надавалась в польових умовах, медичних документів, що підтверджують поранення, немає.

8. Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №542164 від 29.05.2017 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 22.05.2017 безстроково внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військових обов`язків військової служби в країнах де велись бойові дії.

9. Позивач звернувся до Черкаського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», але листом від 07.08.2017 за № 6/8/5/1529 у виплаті одноразової грошової допомоги йому було відмовлено.

10. Підставою для відмови стало те, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям, звільненим зі строкової служби, призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок поранення, захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Оскільки позивачу встановлено інвалідність у понад визначений законодавством тримісячний строк, підстави для оформлення документів відсутні.

11. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2017 у справі №711/7045/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, зобов`язано Черкаський обласний військовий комісаріат надати Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновки та матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

12. На виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.10.2017 у справі №711/7045/17 Черкаський обласний військовий комісаріат подав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , вказавши у супровідному листі №6/8/5/495 від 04.04.2018, що ОСОБА_1 , який з 22.05.2017 визнаний інвалідом ІІ групи, не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлено у понад визначений законодавством 3-місячний термін з дня звільнення зі строкової військової служби.

13. За результатами розгляду поданих позивачем заяви та документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення, оформлене протоколом № 39 від 13.04.2018 (пункт 12), про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що йому встановлено інвалідність у понад трьохмісячний строк, передбачений пунктом 6 частини 2 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також підпункту 3 пункту 6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби. ОСОБА_1 інвалідність встановлено у понад 3-місячний термін. Крім цього, діючим законодавством не передбачено призначення одноразової грошової допомоги особам, звільненим зі строкової військової служби, інвалідність яким встановлена внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ані статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ані Порядком № 975, які діяли на час настання інвалідності позивача, не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи.

16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що право на отримання одноразової грошової допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу настання інвалідності. Право на одноразову допомогу у військовозобов`язаного виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період її проходження.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов таких висновіків.

18. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

19. Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи.

20. Другу групу інвалідності позивачу встановлено з 22.05.2017.

21. Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

22. До моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 (далі - Закон № 1774-VIII) право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

23. Проте з 01.01.2017, після набрання чинності Закону № 1774-VIII для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

24. Таким чином, статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка діяла на час настання інвалідності позивача, не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.

25. Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №750/5074/17, від 12.02.2019 у справі № 816/1458/18.

26. ІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 з 22.05.2017, в період, коли законодавством не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України оформлено протоколом № 39 від 13.04.2018 (пункт 12) про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.

27. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

28. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 350 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі №823/2620/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб