Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №808/1568/14

адміністративне провадження №К/9901/4456/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014(колегія суддів у складі: Малиш Н.І., Щербак А.А., Баранник Н.П.) у справі № 808/1568/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»доПологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій областіпроскасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» (далі - Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі -ОДПІ), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000172200 від 17.02.2014.

Позов обґрунтований тим, що відповідач спірним рішенням застосував до нього адміністративно-господарські санкції поза межами строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 (суддя - Сацький Р.В) позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ № 0000172200 від 17.02.2014, у зв`язку із тим, що відповідач спірним податковим повідомленням-рішенням застосував до позивача пеню із пропуском строку встановленого статтею 250 ГК України.

Натомість суд апеляційної інстанції не погодився із таким висновком суду першої інстанції, постановою від 13.11.2014 скасував його рішення, відмовивши у задоволенні позову.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду даної справи.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 07.09.2012 по 05.02.2014, за результатами якої складено акт № 149/08-15-22-021/34119990 від 11.02.2014.

Перевіркою встановлено порушення платником податків вимог валютного законодавства, а саме статті 2, статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 з урахуванням п. 3 Постанови правління НБУ № 475 від 16.11.2012 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», п. 1 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 № 163 в частині порушення законодавчо встановлених строків розрахунків по зовнішньоекономічним імпортним контрактам.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У», яким нараховано позивачу грошове зобов`язання у сумі 150652 грн. 10 коп. за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що згідно із даними ОДПІ дати порушення позивачем граничного строку розрахунку по зовнішньоекономічним імпортним контрактам є наступними: 07.03.2013, 11.03.2013, 26.04.2013., 22.05.2013,27.06.2013, 24.06.2013, 15.08.2013, 03.06.2013,25.04.2013.

Погоджуючись із самим фактом порушення, виявленого відповідачем, позивач оскаржив наведене податкове повідомлення-рішення до суду, вважаючи лише, що воно винесено поза межами строків, передбачених статтею 250 ГК України, з чим не погодився суд апеляційної інстанції, у зв`язку із чим Верховний Суд вважає за необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України» № 2756-VI від 2 грудня 2010 року статтю 250 ГК України доповнено частиною 2, яка набрала законної сили з 1 січня 2011 року. Відповідно до частини 2 статті 250 ГК України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що з набранням чинності ПК України, положення частини першої статті 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення валютного законодавства, в тому числі на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не розповсюджуються.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, розглядаючи подібну справу, зокрема постанова від 03.04.2018, № 808/2561/17 (провадження № К/9901/22767/18).

Таким чином, враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованих висновків, що контролюючим органом в межах повноважень, наданих йому Законами України, та у відповідності до них було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000172200 від 17.02.2014 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994.

При цьому, Верховний Суд наголошує, що позивач визнає, що ним були порушені строки розрахунків по зовнішньоекономічним імпортним контрактам, як то виявлено ОДПІ, а тому даним обставинам вірно не надавалась оцінка судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

......................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду