Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

м. Київ

справа №569/9203/17

касаційне провадження №К/9901/59/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24.07.2017 (суддя Бердій М.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 (головуючий суддя - Шевчук С.М., судді: Мацький Є.М., Шидловський В.Б.) у справі № 569/9203/17 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 25.05.2017 № 0359-0377/20400/17 у справі про порушення митних правил.

Рівненський міський суд Рівненської області постановою від 24.07.2017 адміністративний позов задовольнив повністю з підстави несвоєчасного повідомлення митним органом ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення митних правил.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2017 залишив постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24.07.2017 без змін.

Рівненська митниця ДФС звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24.07.2017, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме - статті 103, пункту 6 частини другої статті 114, статей 120, 526 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому наголошує, що стягнення за порушення митних правил було накладене митним органом у межах санкції частини третьої статті 481 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з постановою від 25.05.2017 у справі про порушення митних правих № 0359-0377/20400/17 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Відповідно до статті 489 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної законодавчої норми дає підстави для висновку про те, що в постанові у справі про порушення митних правил повинно бути обґрунтовано юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Вмотивованість постанови у справі пов`язана з повним, всебічним та об`єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватись на даних, досліджених під час розгляду справи.

Частиною першою статті 526 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) також передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Утім, зазначені процедурні гарантії забезпечення належного розгляду справи стосовно ОСОБА_1 не порушені, позаяк остання 15.05.2017 поінформована про дату і час розгляду справи про порушення митних правил, а також про свої права та обов`язки як особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, встановлені статтею 498 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), й отримала для ознайомлення складені щодо неї протоколи про порушення митних правил, про що свідчать наявні в матеріалах справи лист та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 48, 49).

Відповідно до статті 521 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримінального правопорушення провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та органом доходів і зборів, посадова особа якого здійснює провадження у справі.

Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника органу доходів і зборів із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 цього Кодексу. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу орган доходів і зборів протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу.

Як з`ясовано судами, відповідач отримав заяву ОСОБА_1 про припинення справи шляхом компромісу 29.05.2017.

Листом від 01.06.2017 № 2882/20/17-70-20 митний орган відмовив позивачу в укладенні мирової угоди з огляду на прийняття 25.05.2017 процесуального рішення у справі про порушення митних правил № 0359-0377/20400/17, що виключає можливість укладання мирової угоди.

Однак, за наведених обставин порушення Рівненською митницею ДФС строку надання ОСОБА_1 вмотивованої відповіді про причини незастосування процедури компромісу не може бути єдиною та достатньою підставою для визнання протиправною та скасування оспорюваної постанови від 25.05.2017 № 0359-0377/20400/17 у справі про порушення митних правил.

Водночас вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

В недотримання наведених процесуальних приписів попередніми судовими інстанціями не встановлено підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 481 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також не досліджено докази, які б підтверджували або спростовували вчинення ОСОБА_1 відповідного порушення митних правил.

За частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24.07.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі № 569/9203/17 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк