Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №817/712/16

провадження №К/9901/7702/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №817/712/16

за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 червня 2016 року (прийняту у складі: головуючого судді - Шарапи В.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Майора Г.І., суддів: Бучик А.Ю., Шевчук С.М.)

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації №177-к від 5 травня 2016 року, поновити на посаді радника голови Рівненської обласної державної адміністрації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що з 22 липня 2014 року він був призначений на посаду радника голови Рівненської обласної державної адміністрації, з якої звільнений на підставі оскаржуваного розпорядження, у зв'язку зі зміною керівника установи. Вважає, що таке звільнення суперечить нормам чинного на час його призначення на посаду законодавства, в той час, коли зворотна дія закону в часі заборонена.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 6 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до норм чинного, на час звільнення позивача, законодавства, він, як працівник патронатної служби, підлягав звільненню з дати припинення повноважень голови Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_2

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що норми закону про державну службу (чинні на час прийняття позивача на посаду) свідчать про те, що звільнення працівника патронатної служби у зв'язку із зміною керівника, є правом, а не обов'язком керівника або державного органу. Крім того, в даному спорі наявна зворотна дія закону в часі, тому судам неправомірно було застосовано до спірних правовідносин норми Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889VІІІ, а не норми Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін. Посилається на те, що вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи та надали їм вірну оцінку.

23 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 липня 2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду радника голови Рівненської обласної державної адміністрації на підставі розпорядження від 22 липня 2014 року №210-к. 22 липня 2014 року позивач склав присягу державного службовця.

27 січня 2015 року позивача звільнено з посади радника голови Рівненської обласної державної адміністрації (патронатна служба) у зв'язку зі зміною керівника Рівненської обласної державної адміністрації на підставі розпорядження від 27 січня 2015 року №14-к.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 3 березня 2015 року №53-к розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 27 січня 2015 року №14-к відмінено.

5 травня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади радника голови Рівненської обласної державної адміністрації (патронатна служба) у зв'язку зі зміною керівника Рівненської обласної державної адміністрації на підставі розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації від 5 травня 2016 року №177-к.

Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (що був чинним станом на час призначення позивача на посаду) Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба). Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється відповідними органами.

Згідно з пунктом 4 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року №851 (далі - Порядок), працівники патронатної служби є державними службовцями.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивача було призначено на посаду радника голови Рівненської обласної державної адміністрації відповідно до Порядку, отже, дана посада належить до патронатної служби.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державні службовці патронатної служби можуть бути звільнені у разі зміни керівника або складу державного органу (частина друга статті 30 Закону України «Про державну службу»). У цьому випадку в трудовій книжці робиться запис з посиланням на пункт 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Про наступне звільнення працівник не попереджається.

З 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Частинами другою, третьою статті 92 Закону №889-VIII встановлено, що працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби. Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

Частиною четвертою статті 92 Закону №889-VIII встановлено, що на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41 - 43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі Указу Президента України від 28 квітня 2016 року №176/2016 ОСОБА_2 звільнено з посади голови Рівненської обласної державної адміністрації.

Указом Президента України від 28 квітня 2016 року №177/2016 на посаду голови Рівненської обласної державної адміністрації призначено Муляренка О.В.

За змістом статей 8-9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року №586-XIV, повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України, голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.

Враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач, як працівник патронатної служби, підлягав звільненню з дати припинення повноважень головою Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_2, тобто з 28 квітня 2016 року.

Посилання касатора на статтю 39-1 Кодексу законів про працю України, в силу вимог якої у разі, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним, оскільки положення вказаної статті на позивача не поширюються.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновку судів попередніх інстанцій про те, що відповідач правомірно припинив трудові відносини з позивачем.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на принцип зворотної дії законів у часі є безпідставним, оскільки нормами, що були чинними станом на час призначення позивача на посаду, так і нормами, чинними на час його звільнення з посади, передбачено можливість припинення трудових відносин з працівниками, які займають посади патронатної служби, у разі зміни їх безпосереднього керівника.

Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі №817/712/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх