Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №820/11873/15

адміністративне провадження №К/9901/28070/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 (суддя - Григоров А.М.) у справі № 820/11873/15 за позовом приватного виробничого підприємства «Квадро» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Приватне виробниче підприємство «Квадро» (далі - ПВП «Квадро») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправною відмову державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, подану ПВП «Квадро» 20.07.2015 (реєстраційний номер документа: 9153513999), розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за червень 2015 року, поданий ПВП «Квадро» 20.07.2015, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року, поданий ПВП «Квадро» 20.07.2015;

вважати прийнятими та зареєстрованими податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа: 9153513999), а також розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за червень 2015 року, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року, подані ПВП «Квадро», днем їхнього фактичного отримання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, а саме: 20.07.2015.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2016 апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без руху та запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки шляхом наведення поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 у задоволенні заяви ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено; ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві у зв'язку з неналежним обґрунтуванням відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідач оскаржив його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що з метою виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення первинної апеляційної скарги, поданої в межах строку на апеляційне оскарження ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві для сплати судового збору було вчинено ряд дій: направлено доповідну записку на керівника податкового органу про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 820/11873/15; після резолюції керівника з вказівкою перерахувати на розрахунковий рахунок Харківського апеляційного адміністративного суду сплату судового збору її направлено для відповідного реагування до відділу фінансового економічної роботи та бухгалтерського обліку. Крім того, зазначає, що несвоєчасне усунення недоліків апеляційної скарги, крім складностей у системі документообігу, сталось також у зв'язку із завантаженістю в роботі юридичного відділу та великої кількості справ, які знаходяться на супроводженні відповідального по цій справі юриста зокрема.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на розгляд його справи судом.

В той же час, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування зазначеної Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), наголошує, що заявник повинен діяти з належною сумлінністю, швидко та відповідно до ситуації (рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України»).

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу відповідача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 вперше отримано судом 25.02.2016 (а.с.73).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 скаргу повернуто контролюючому органу в зв'язку з несплатою ним судового збору.

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою на постанову від 28.01.2016 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилалась на складності у системі документообігу для вирішення питання щодо отримання коштів для сплати судового збору та завантаженість в роботі юридичного відділу та великої кількості справ.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником апеляційної скарги жодних документів які б підтверджували доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження (здійснення заходів щодо отримання коштів для сплати судового збору (подання службових записок), а також результати зазначених заходів) не надано, а також не надано доказів про відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору .

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна