Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

Київ

справа №378/684/17

адміністративне провадження №К/9901/21295/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Атанова Сергія Валентиновича на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року (суддя Ісаєнко Ю.А.) у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Атанова Сергія Валентиновича про скасування постанови,

установив:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Атанова Сергія Валентиновича, в якому просив скасувати постанову відповідача від 6 серпня 2017 року АР№918288 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 23 серпня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та запропоновано йому у строк протягом тридцяти днів звернутися до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

12 жовтня 2017 року апелянтом подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Не погоджуючись із ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати таке судове рішення і направити адміністративну справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вважає помилковим висновок суду про неповажність вказаних ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки: 31 серпня, 1 4, 5, 6 вересня 2017 року він перебував поза межами м. Хмельницького у зв'язку із наданням вихідних днів; з 2 по 3 вересня 2017 року не працювала канцелярія УПП; в ніч з 6 на 7 вересня 2017 року він заступив на чергування, у зв'язку з чим отримав спірне рішення лише 7 вересня 2017 року. Вказані обставини перешкодили відповідачу вчасно подати апеляційну скаргу, однак апеляційним судом цього враховано не було. Крім того, скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не було враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої встановлені законом обмеження щодо звернення до суду у зв'язку із пропуском строку звернення повинні застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму.

Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а обставини, вказані ним як причини пропуску такого строку, суд визнав неповажними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла станом на час подання відповідачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 187 КАС України визначено, що отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За змістом частини другої статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія постанови Ставищенського районного суду Київської області від 23 серпня 2017 року отримана відповідачем 31 серпня 2017 року, тоді як з апеляційною скаргою на вказане судове рішення він звернувся 12 вересня 2017 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом десятиденного строку терміну для подання апеляційної скарги.

Так, пропуск строку на апеляційне оскарження відповідач обґрунтовував перебуванням у свої вихідні від чергування дні поза межами міста, неробочими днями канцелярії Управління патрульної поліції та сімейними обставинами. Такі обставини, на переконання апелянта, були поважними.

Норми КАС України не містять переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом у кожному конкретному випадку, зважаючи на наведені стороною обґрунтування таких причин та надані нею докази на їх підтвердження.

При цьому, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі певних процесуальних дій.

Наявності таких обставин у відповідача, з огляду на подані ним докази, суд апеляційної інстанції не встановив.

Суд касаційної інстанції, в силу наданих йому КАС України повноважень, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що доводи, викладені у заяві відповідача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, є неповажними, такі зумовлені особистими обставинами і не свідчать про неможливість своєчасно та у встановленому процесуальним порядку подати апеляційну скаргу.

Отже, доводи касаційної скарги відповідача висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції Атанова Сергія Валентиновича - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець