Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ

справа № 815/3278/16

провадження № К/9901/16244/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

учасники справи:

позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області

відповідач - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Картал"

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі судді Золотнікова О.С. від 12 грудня 2016 року, -

встановив:

У липні 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області звернулось до суду з позовом до СВК "Картал" про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області повернуто позивачу.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року залишено без руху апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області на ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2016 року та надано апелянту строк для виправлення недоліків апеляційної скарги до 24 листопада 2016 року. Підставою для залишення без руху апеляційної скарги стала відсутність документа про сплату судового збору.

Копію ухвали від 24 жовтня 2016 року позивачем отримано 01 листопада 2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки, вказані в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

У зв'язку з невиконанням УПФУ в Ренійському районі Одеської області у встановлений судом строк вимог ухвали від 24 жовтня 2016 року щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував приписи п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України та повернув апеляційну скаргу позивачу.

Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що Управління не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю коштів, у зв'язку з чим має бути звільнене від його сплати, є безпідставними та необґрунтованими.

Статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем подавалась заява про відсутність можливостей сплати судового збору з посиланням на лімітну довідку про бюджетні асигнування та кредитування на 2016 рік.

Колегія суддів зазначає, що з набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Пенсійний фонд України та його органи позбавлено пільг щодо сплати судового збору. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №484-VIII Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені заявником підстави для звільнення від сплати судового збору є неповажними. Крім того, відповідачем в порушення ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства не надано доказів на підтвердження того, що його майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі та що ним вчинялися будь-які дії для отримання належних бюджетних асигнувань для можливості сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області залишити без задоволення, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз