Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2018 року у справі №816/2085/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа №816/2085/18

адміністративне провадження №К/9901/65126/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляд у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/2085/18

за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Лубенське ОУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2018, ухвалене у складі головуючого судді Супруна Є. Б. та

постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Рєзнікової С. С., суддів Бегунца А. О., Старостіна В. В., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.18.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним і скасувати рішення Лубенського ОУ ПФУ від 10.05.2018 №77/03-14/2 про відмову у перерахунку йому пенсії згідно із частиною 3 статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - ~law21~);

зобов'язати Лубенське ОУ ПФУ здійснити перерахунок і виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно з ~law22~ за період починаючи з 01.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач своїм рішенням обмежив його у праві на перерахунок пенсії, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) відповідно до ~law23~. При цьому позивач вказав, що за змістом даної норми він має право на новий перерахунок пенсії безвідносно до обставин непроходження дійсної строкової служби.

2. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 23.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від
25.09.2018, відмовив в задоволенні позовних вимог.

3.29.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від
23.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
25.09.2018, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 01.11.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5.15.11.2018 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену касаційну скаргу, в якому Лубенське ОУ ПФУ просить залишити останню без задоволення, а оспорювані позивачем судові рішення - без змін.

6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.06.2019 № 757/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв'язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

7. Протоколом розподілу справи від 01.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.07.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

9.28.11.2019 до Верховного Суду надійшла заява представника позивача - адвоката Стороженко С. В. про те, що 18.06.2019 ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію за віком відповідно до ~law24~, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

23.11.2011 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Порядок №1210).

У зв'язку з внесенням постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змін до Порядку №1210, позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.05.2018 про перерахунок пенсії з 01.10.2017 на підставі пункту 9-1 Порядку №1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням від 10.05.2018 №184 Лубенське ОУ ПФУ відмовило позивачу в перерахунку пенсії з підстави того, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а відповідно положення ~law25~ на нього не розповсюджується.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував, зокрема тим, що він, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. До того ж позивач вказав, що в примітці до ~law26~ заначено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Тобто ~law27~ чітко трактує значення слова "військовослужбовець" та визначає перелік осіб, які відноситься до даної категорії.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказав на те, що вносячи зміни до ~law28~ законодавець розширив перелік категорії осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Проте умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період залишилася незмінною.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Згідно із частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Так відповідно до пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

16. За загальним правилом відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ~law30~) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із ~law31~ та досягли встановленого ~law32~ пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ~law33~, та інші особи, передбачені ~law34~.

17. Статтею 1219 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

18. Відповідно статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

19. Слід також зазначити, що ~law35~ визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ~law36~, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

20. Виходячи з наведених законодавчих норм до спадщини померлого входять суми нарахованих пенсійних і соціальних виплат при житті померлого, але з відповідних причин не отримані, а не право на отримання відповідних виплат.

21. Разом із тим, право на призначення та перерахунок пенсії має особистий характер, оскільки має забезпечити наявність засобів для існування для конкретної особи.

22. З огляду на викладене, спірні правовідносини тісно пов'язані з особою позивача та не допускають правонаступництва, що за загальним правилом є підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.

23. При цьому, у статті 354 КАС України визначені підстави для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині під час касаційного провадження.

24. Так, частиною 1 статті 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно частиною 1 статті 354 КАС України.

25. Тобто, підстави для закриття провадження у справі в суді касаційної інстанції є загальними та визначені у статті 238 КАС України.

26. Водночас частиною 2 статті 354 КАС України визначено, що якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

27. З урахуванням наведеного, у зв'язку із смертю позивача під час касаційного провадження у цій справі суд касаційної інстанції не вправі закрити провадження у справі, не перевіривши оскаржувані позивачем рішення судів першої та апеляційної інстанцій на предмет законності та обґрунтованості.

28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

29. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Частиною 6 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - ~law38~) визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

31. ~law39~ визначено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

32. ~law40~ встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

33. Відповідно до примітки до ~law41~ тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

34. Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

35. Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба.

36. ~law42~ у редакції Закону України від
05.10.2006 № 231-V "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

37. Отже, ~law45~ у редакції, яка застосовувалась до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію військовослужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

38. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - ~law47~) ~law48~ викладено у новій редакції, яка застосовується з 01.10.2017 та згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до ~law49~ або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

39. Таким чином, Законом 2148-VІІІ розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

40. Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма ~law50~.

41. Враховуючи вищезазначене, ~law51~ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

42.15.11.2017 (після внесення змін ~law52~, зокрема до ~law53~) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку № 1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

43. Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми ~law56~, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія ~law57~.

44. Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач вже не проходив дійсну строкову службу, а тому останній не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ~law58~, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалася поза межами проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим положення ~law59~ на нього не поширюються.

45. Враховуючи те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач не має права на перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

46. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 806/1867/18 та від 20.11.2019 у справі № 360/572/19.

47. При цьому, колегія суддів враховує те, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19,1737/19) визнано неконституційним словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ~law60~ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

48. Поряд з цим, згідно з частиною першою статті 91 Закону України від
13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

49. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

50. Водночас, предметом судової ревізії у цій справі були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19,1737/19).

51. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки їх рішення гуртуються на правильному розумінні закону.

52. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

53. Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

54. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи позивача відхилено.

55. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

56. За таких обставин, оскільки суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а смерть позивача у спірних відносинах не допускає правонаступництва, то рішення та постанова суду першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін з наведених вище мотивів.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі № 816/2085/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

Т. Г. Стрелець

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду